У статті зроблено аналіз основних факторів, що впливають на конкурентоспроможність суб’єктів господарювання у швидкозмінній глобальній економіці. Досліджено значення інновацій, оперативної ефективності та стратегічного позиціонування у створенні стійких конкурентних переваг. Визначено, що успішна адаптація до ринкових умов вимагає від суб’єктів господарювання розроблення комплексних стратегій, які охоплюють не лише внутрішні процеси, але й зовнішнє співробітництво та політичну підтримку. Наголошено на динамічній взаємодії між різними факторами, які формують конкурентне середовище і підкреслюють важливість постійного інноваційного розвитку та стратегічної гнучкості для забезпечення довгострокової конкурентоспроможності. 

конкурентоспроможність, кризові умови, суб’єкти господарювання, конкурентні переваги, управління 

У статті проаналізовано особливості соціально-економічного розвитку суб’єктів господарювання. На основі проведеного дослідження визначено основні аспекти розвитку суб’єктів господарювання, а саме: підтримка малого і середнього бізнесу; консультативна допомога суб’єктам на ринку; розроблення стратегічних планів розвитку територіальних громад; підтримка місцевої інфраструктури, освіти, охорони здоров’я тощо; залучення громадськості до обговорення та прийняття рішень. Обґрунтовано процес реформи децентралізації та її вплив на соціально-економічний розвиток суб’єктів господарювання. Охарактеризовано нормативно-правову складову відносин суб’єктів господарювання з органами місцевого самоврядування. Визначено основні напрями, які сприятимуть ефективній співпраці суб’єктів господарювання територіальних громад з органами місцевого самоврядування. 

територіальні громади, суб’єкти господарювання, конкурентні переваги, управління, децентралізація 

Охарактеризовано сутність державної регіональної політики в частині зміцнення конкурентоспроможності та економічної безпеки в умовах реформи децентралізації. Висвітлено проблеми інституційного забезпечення впровадження реформи адміністративно-територіального устрою. Розкрито методичні підходи до організації моніторингу параметрів конкурентоспроможності та економічної безпеки регіонів. Сформульовано основні загрози економічній безпеці територіальних громад в Україні та запропоновано індикатори оцінювання стану конкурентоспроможності та економічної безпеки регіонів. Запропоновано комплекс заходів з реалізації ефективної регіональної політики щодо зміцнення конкурентоспроможності економіки та економічної безпеки територіальних громад. 

економічна безпека, регіон, конкурентоспроможність регіонів, децентралізація, територіальна громада 

У статті зазначається, що невирішеність низки проблем соціально-економічного розвитку регіонів обумовлює необхідність змін у підходах до розробки та реалізації нової державної регіональної політики, яка базуватиметься на європейських традиціях і партнерстві між державою, регіонами та територіальними громадами.
Акцентовано увагу на засадничих положеннях нової парадигми державної регіональної політики в Україні, яка має враховувати сучасні реформи у сфері децентралізації влади та «мультицентристську» сутність регіонального управління, а також будуватись на принципах вертикальної та горизонтальної координації управлінських впливів щодо вирішення проблем регіонального розвитку.
Вказано, що сучасний підхід до реалізації державної регіональної політики потребує вдосконалення її нормативно-законодавчого та інституційного забезпечення, чіткого розподілу функцій і вироблення узгоджених механізмів функціонування інституцій управління регіональним розвитком. Обґрунтовано, що дієздатне інституційне підґрунтя державної регіональної політики в Україні має забезпечити узгодженість інтересів суб’єктів реалізації державної регіональної політики та залучення різноманітних форм громадської активності.
Зазначено, що кардинальний перегляд відносин держави і регіонів у процесі децентралізації потребуватиме узгодження цілей регіонального розвитку з пріоритетами реформ на державному рівні. У загальному підсумку цілі регіонального розвитку мають бути тісно інтегровані у загальну стратегію реформ.
Врешті реформи у сфері управління регіональним розвитком мають забезпечити перехід від застосування прямих інструментів стимулювання розвитку регіонів до комплексного регуляторного впливу.
Визначено перелік заходів у сфері вдосконалення правового підґрунтя та зміцнення економічної безпеки регіонів. Окреслено пріоритетні напрями діяльності регіональних органів влади щодо залучення сучасного інструментарію управлінського впливу, забезпечення інституційної та ресурсної скоординованості реалізації регіональних стратегій і проектів регіонального та місцевого розвитку. 

державна регіональна політика, конкурентоспроможність, економічна безпека регіонів, принципи, стратегічні цілі, інструментарій 

Розкрито суть поняття природно-ресурсного потенціалу території. Досліджені питання соціально-економічної оцінки природних ресурсів. Визначені пріоритетні напрямки формування регіональної стратегії сталого природокористування, основні завдання та важелі її реалізації. 

природно-ресурсний потенціал, стале природокористування, регіональна стратегія розвитку