Досліджено проблему інноваційної діяльності українського підприємства з виробництва молочної продукції. З використанням методів аналізу та синтезу проаналізовано стратегічне планування інноваційного розвитку, особливості реалізації інноваційних проєктів. Виявлено, що продуктові інновації мають здебільшого покращувальний характер, спрямовуються на молодіжну аудиторію. Організаційна побудова передбачає чіткий розподіл завдань і обов’язків спеціалістів на всіх етапах розроблення та впровадження інноваційної стратегії. Розглядаються питання реалізації відповідних управлінських рішень, урахуванню та попередженню можливих ризиків інноваційної діяльності. Надано рекомендації щодо залучення фахівців дистрибуції та незалежних консалтингових компаній. Запропоновано здійснювати деталізацію та уточнення інвестиційних планів у квартальних, місячних і тижневих планах. Виявлено, що кадрове забезпечення інноваційного розвитку має формалізований характер. Для збільшення інноваційного потенціалу персоналу рекомендовано запровадити організаційно-кадровий аудит, що дасть змогу привести інноваційний потенціал у відповідність цілям інноваційного розвитку підприємства. Рекомендовано більше уваги приділяти виявленню, оцінюванню та попередженню інноваційних ризиків. Подальші дослідження доцільно сконцентрувати в напрямі аналізу переваг і недоліків інноваційної політики підприємства в умовах війни та післявоєнного відновлення вітчизняної економіки. 

організаційні інновації, продуктові інновації, технологічні інновації, стратегічне планування, маркетинг, молочна продукція 

Досліджено особливості функціонального підходу в менеджменті підприємства туристичного бізнесу, яке працює в умовах війни, та розроблено практичні рекомендації з його удосконалення. Виявлено, що функція планування розвитку передбачає етапи стратегічного та операційного планування. Запропоновано створити цифрову інформаційну систему безпечного туризму з доступом у мережі «Інтернет». У межах функції організування підтверджено ефективність роботи агенції, запропоновано складання загального бізнес-плану для узгодження операційних планів і можливостей розподілу ресурсів. Для подолання цінових шоків і врахування споживацьких пріоритетів запропоновано запровадити гнучке ціноутворення з орієнтацією на попит на цільовому ринку. Результативність реалізації мотиваційної функції підтверджено створенням працездатного колективу та розвитком корпоративних відносин. Для зростання продуктивності праці запропоновано узгодити винагороду персоналу за показниками ефективності з рівнем мотиваційних очікувань персоналу. Для збільшення якості реалізації функції контролювання запропоновано визначити джерела економії витрат. Рекомендовано запровадити аналіз можливостей і загроз зовнішнього середовища та сильних і слабких сторін агенції. Подальші розвідки запропоновано скерувати в бік виявлення джерел зростання прибутковості агенції та управління фінансовою безпекою. 

функція планування, функція організування, функція мотивування, функція контролювання, туристична агенція, війна 

Здійснено пошук шляхів зростання ефективності управління мотивацією працівників комерційного банку. Здійснено аналіз практики управління розвитком персоналу з огляду на ефективність мотиваційної системи. Запропоновано технологію мотивування, засновану на оцінюванні ключових показників ефективності, що дає змогу розподілити витрати на оплату праці залежно від внеску фахівця. Запропоновано здійснювати ідентифікацію персоналізованого вкладу у фінансовий результат у центрах відповідальності доходів і прибутку. Ранжування фахівців за групами дасть змогу формувати рівень матеріальної винагороди за об’єктивними критеріями. Подальші дослідження рекомендовано спрямувати на питання запровадження в банку персоналізованої відповідальності за ефективність діяльності. 

мотиваційна система, ключові показники ефективності, оплата праці, центр відповідальності, персоналізація результатів 

Досліджено актуальне питання шляхів удосконалення управлінських рішень та осучаснення комунікаційної політики туристичного підприємства. Здійснено аналіз практики прийняття управлінських рішень і організації комунікацій у туристичній агенції, визначено проблемні місця і надано рекомендацій щодо успішного функціонування в кризових умовах воєнного стану. Виявлено, що туристична агенція, яка в докризовий період була одним з галузевих флагманів в Україні, в умовах війни та післявоєнної відбудови соціально-економічного середовища потребує суттєвого удосконалення практики прийняття управлінських рішень. Запропоновано широке використання та опрацювання інформаційних потоків, переосмислення підходів до управління персоналом та його мотивації. Надано рекомендації щодо продуктової диверсифікації і впровадження туристичних напрямів, заснованих на концепціях культурного та креативного туризму. Рекомендовано осучаснити комунікаційну політику підприємства шляхом її цифровізації, віртуалізації, упровадження технологій онлайн-спілкування в соціальних мережах і побудови ефективної моделі інтернет-комунікацій маркетингу. Подальші дослідження рекомендовано спрямувати на питання контролю ефективності управлінських рішень і комунікативних практик, розвитку маркетингової діяльності підприємства. 

туристичне підприємство, інновації, управлінські рішення, комунікації, інформація, цифрові технології 

Досліджується актуальне питання ефективного формування інноваційної стратегії торговельного підприємства. Виявлено, що підприємство ефективно використовує результати маркетингових досліджень ринку, аналізує новітні розробки виробників та успішно формує інноваційні стратегії. З’ясовано, що інноваційні стратегії формуються для вдосконалення продукції та розширення асортименту послуг, розроблення нових моделей обслуговування споживача з використанням персонального підходу до його запитів. Показано, що планування інноваційних стратегій містить розрахунки економічної ефективності і є націленим на формування ефективної асортиментної політики, забезпечення належного рівня обслуговування клієнтів, максимізацію прибутку, мінімізацію рівня ризиків і забезпечення зростання капіталізації підприємства. Виявлено проблеми формування інноваційних стратегій: відсутність зворотного зв’язку зі стратегією розвитку персоналу та протиріччя з оперативними потребами щодо економії ресурсів. Запропоновано посилити програми мотивації персоналу, що сприятиме розвитку людських ресурсів і забезпечить підприємству конкурентні переваги на основі технологічного та продуктового лідерства, якості продукції і послуг. Подальші дослідження проблеми мають бути зосереджені на питаннях удосконалення методики оцінювання ефективності інноваційних проєктів, доповненні їх визначенням соціальної відповідальності бізнесу. 

торговельне підприємство, ринок, стратегія, інновації, конкуренція, ресурси, сталий розвиток