Розглянуто основні детермінанти формування фінансової поведінки домогосподарств регіону в умовах сучасних викликів. Сформовано моделі фінансової поведінки домогосподарств, виокремлено чинники, які впливають на їхні витрати, заощадження та управління фінансами. Виявлено вплив сучасних економічних і соціальних викликів на споживчу поведінку домогосподарств. Проаналізовано вплив пандемії COVID-19 на фінансову поведінку та розкрито стратегії управління фінансами в умовах економічної невизначеності. Проаналізовано вплив зміни доходів населення на їхнє споживання та сформульовано практичні рекомендації щодо управління фінансами в умовах сучасних викликів. Підкреслюється важливість реагування на економічні та соціальні зміни задля вибудовування стабільних фінансових стратегій. Запропоновано напрями подальших досліджень у галузі фінансової поведінки, указано на необхідність удосконалення методів управління фінансами. Аргументовано, що фінансова поведінка залежить як від загальної економічної ситуації в країні, так і від рівня фінансової культури членів домогосподарств, соціальної відповідальності та соціальної зрілості. Наголошено на доцільності врахування взаємовідносин між домогосподарствами та іншими суб’єктами ринків у прогнозуванні фінансової поведінки домогосподарств. 

домогосподарство, фінанси домогосподарств, доходи домогосподарств, витрати домогосподарств, фінансова поведінка домогосподарств, нестабільність, фінансові стратегії, фінансові ризики, регіон 

Проаналізовано інституційні засади захисту прав і гарантій внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Виявлено законодавчі колізії / прогалини, які сповільнюють темпи адаптації, а відтак і інтеграції переміщених осіб до життя в приймаючих громадах. Серед таких у дослідженні виявлено, що не до кінця внормована процедура реєстрації / перереєстрації внутрішньо переміщених осіб, механізми отримання фінансової допомоги є недосконалими, присутній дефіцит доступного житла, важко забезпечити безперешкодний доступ до медичних послуг, є проблеми з працевлаштуванням внутрішньо переміщених осіб через дефіцит вакансій і невідповідність кваліфікацій ВПО вимогам ринку праці. Проаналізовано Стратегію інтеграції внутрішньо переміщених осіб на період до 2024 року та план її реалізації. Наголошено на перевагах і ризиках. Аргументовано, що інформаційні заходи та популяризація підприємництва серед ВПО шляхом проведення різних навчальних тренінгів, які сприятимуть зародженню ідеї та власної справи, – це добра річ, але фінансування, запровадження пільг, заохочень чи матеріальна підтримка є більш дієвим чинником інтеграції ВПО через підвищення їхньої зайнятості. Наголошено на своєчасності запровадження інструменту моніторингу проблем і потреб внутрішньо переміщених осіб з огляду на необхідність покращення інтеграції мешканців у приймаючі громади. 

внутрішньо переміщені особи, війна, територіальні громади, міграція, інтеграція