Проаналізовано інституційні засади захисту прав і гарантій внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Виявлено законодавчі колізії / прогалини, які сповільнюють темпи адаптації, а відтак і інтеграції переміщених осіб до життя в приймаючих громадах. Серед таких у дослідженні виявлено, що не до кінця внормована процедура реєстрації / перереєстрації внутрішньо переміщених осіб, механізми отримання фінансової допомоги є недосконалими, присутній дефіцит доступного житла, важко забезпечити безперешкодний доступ до медичних послуг, є проблеми з працевлаштуванням внутрішньо переміщених осіб через дефіцит вакансій і невідповідність кваліфікацій ВПО вимогам ринку праці. Проаналізовано Стратегію інтеграції внутрішньо переміщених осіб на період до 2024 року та план її реалізації. Наголошено на перевагах і ризиках. Аргументовано, що інформаційні заходи та популяризація підприємництва серед ВПО шляхом проведення різних навчальних тренінгів, які сприятимуть зародженню ідеї та власної справи, – це добра річ, але фінансування, запровадження пільг, заохочень чи матеріальна підтримка є більш дієвим чинником інтеграції ВПО через підвищення їхньої зайнятості. Наголошено на своєчасності запровадження інструменту моніторингу проблем і потреб внутрішньо переміщених осіб з огляду на необхідність покращення інтеграції мешканців у приймаючі громади. 

внутрішньо переміщені особи, війна, територіальні громади, міграція, інтеграція