Установлено, що сучасний стан інституційної бази не відповідає новим викликам економічних трансформацій, спричинених станом світової економіки та глобалізаційними тенденціями, через наявність системних суперечностей, інертність інтеграції в сучасні інституціональні об’єднання та недооцінку рівня впливу неформальних інститутів. Визначено основні аспекти трансформації інституціонального механізму продовольчої безпеки. Проведено SWOT- та PEST-аналіз інституціонального механізму та визначено основні фактори внутрішнього та зовнішнього середовища. Для покращення наявної ситуації запропоновані основні напрями регулювання інституціонального механізму продовольчої безпеки, серед яких можна виділити посилення ролі формальних інститутів у сфері агропромислового виробництва та системи продовольчого забезпечення населення, стимулювання розвитку та створення стимулів для збереження і дотримання норм і правил неформальних інститутів у сфері продовольчої безпеки тощо. 

продовольча безпека, інституціональний механізм, виробництво продукції, продукти харчування 

Проаналізовано вплив інвестування на стан продовольчої безпеки. Визначено наявність тісного взаємозв’язку між іноземними інвестиціями та обсягом виробництва сільськогосподарської продукції та встановлено відсутність залежності результатів аграрного виробництва від державного фінансування. Виокремлено позитивні аспекти залучення прямих іноземних інвестицій. Розраховано та побудовано модель багатовимірної регресії. Проведено тестування на наявність автокореляції залишків Дарбіна-Уотсона та гетероскедастичності ARCH, за результатами якого встановлено відсутність автокореляції та гетероскедастичності, що говорить про високу якість отриманої моделі. Запропоновано удосконалення інвестиційної інфраструктури, що має сприяти збільшенню обсягів надходження прямих іноземних інвестицій до аграрної галузі та вдосконаленню існуючих механізмів держпідтримки сільгосппідприємств, які мають забезпечити вільний доступ малих і середніх агровиробників до існуючих програм. 

інвестиції, продовольча безпека, виробництво продукції, фінансування, інвестиційні ресурси 

Проаналізовано вплив нанотехнологій на виробництво сільськогосподарської продукції. Виокремлено позитивні та негативні аспекти використання нанотехнологій у рослинництві та тваринництві. За результатами аналізу встановлено, що застосування нанопрепаратів у виробництві продукції рослинництва підвищує рівень врожайності сільськогосподарських культур, що сприяє забезпеченню населення країни продуктами харчування в кількості, достатній для активного та здорового способу життя. Виокремлено, що застосування нанопрепаратів у виробництві продукції тваринництва підвищує рівень продуктивності тварин і біологічної цінності живої маси, що сприяє підвищенню рівня виробництва та якості продукції тваринництва і здійснює позитивний вплив на рівень продовольчої безпеки країни, а використання нанотехнологій у процесі переробки та зберігання сільськогосподарської продукції позитивно впливає на якість продукції та оптимізує процес зберігання. Встановлено, що у зв’язку з недостатнім рівнем вивчення властивостей деяких наночастинок і їх впливу на організм людини застосування наноматеріалів має бути чітко регламентовано, а виробники сільськогосподарської продукції проінформовані про можливі негативні ефекти від застосування нанодобрив, кормів з використанням наноматеріалів і харчової сировини, збагаченої біоактивними нанокомпонентами. 

інноваційні технології, нанотехнології, продовольча безпека 

Розкрито особливості основних заходів монетарної політики держави. Проаналізовано вплив монетарної політики на систему продовольчої безпеки. Визначено тісний зв’язок між індексом реалізації продукції сільського господарства сільськогосподарськими підприємствами та індексом інфляції. Досліджено зв’язок між розміром приросту розміру грошової маси та цінами на продукти харчування. Встановлено, що індекс приросту грошової маси щодо попереднього року має протилежну динаміку приросту до індексу цін на продукти харчування. Визначено, що монетарна політика впливає на доступність населення до продовольства у формі впливу на розмір споживчих цін шляхом регулювання інфляційних процесів. Досліджено зв’язок між розміром середньорічного обсягу грошової маси та обсягом виробництва продукції сільськогосподарського виробництва. У результаті проведеного кореляційно-регресійного аналізу встановлено існування прямого взаємозв’язку між показниками середньорічного розміру грошової маси та обсягами виробництва сільськогосподарської продукції. 

продовольча безпека, державна політика, обсяг грошової маси 

Розкриваються основні складові механізму управління процесом фінансування розширеного відтворення сільськогосподарських підприємств, виокремлюються специфічні елементи за наявними концептуальними блоками. Запропоновано алгоритм оптимізації процесу фінансування розширеного відтворення сільськогосподарських підприємств, основними складовими якого є чотири конститутивні блоки такої системи: діагностика фінансового стану та виявлення прихованих резервів, фінансове планування і прогнозування, забезпечення фінансовими ресурсами витрат, контроль за цільовим використанням коштів. 

концептуальна модель, фінансування, розширене відтворення