Розглянуто основні тенденції динаміки експорту за кількісно-структурними показниками в умовах воєнного стану. Зазначено, що формування ефективної політики стимулювання розвитку експортного потенціалу України має стати одним з основних пріоритетів економічного розвитку держави. Окреслено основні кроки у формуванні експортної політики на державному рівні. Визначено основні позитивні досягнення та пріоритети експортної стратегії України на 2017-2021 р., які не були реалізовані. Показано міжнародний досвід формування механізму та використання інструментів захисту та підтримки експортерів. Зазначено, що додатковим деструктивним фактором впливу на експортну діяльність є її часткове регулювання державою в умовах воєнного стану. Окреслено основні інструменти механізму підтримки експорту, що використовуються в Україні. Окремо акцентовано на фінансовій підтримці експортерів через використання послуг експортно-кредитного агентства (ЕКА). Окреслено історичні особливості формування ЕКА в Україні. Проаналізовано особливості функціонування ЕКА та основні інструменти, що використовуються у його роботі. Зазначено, що потрібно збільшувати кількісно-якісні показники роботи ЕКА, розширювати види економічної діяльності, яким надається підтримка, у бік збільшення частки товарів з високою доданою вартістю. 

експорт, експортно-кредитне агентство, механізм, інструменти, підтримка 

Визначено основні ризики ендогенного розвитку регіонів України в умовах війни. Зазначено, що прогнозовані втрати ВВП залежатимуть від обсягів втрати територій та інтенсивності бойових дій. Визначено, що блокування шляхів товарного експорту стало одним із засобів ведення війни. Акцентовано, що найвищого темпу скорочення зазнав експорт продукції сільського господарства та металургії. Зазначено, що зростання тривалості війни посилює ризики втрати експортних ринків для України. Визначено основні причини експортних втрат у першому півріччі 2022 р. Наголошено, що відсутність політики диверсифікації експортних шляхів стала однією з найбільших проблем економіки під час війни. Окреслено низку перешкод і перспективи для залучення залізничного транспорту до експорту товарної продукції та збереження ендогенного потенціалу регіонів. Зазначено, що блокада експортних шляхів для сільськогосподарської продукції посилила напругу на міжнародному ринку продовольства. Визначено альтернативні напрями розвитку логістичних шляхів. Окреслено напрями інтеграції української продукції в міжнародні ланцюги доданої вартості. Зазначено, що посилення ендогенного потенціалу регіонів потребує диверсифікації структури експорту із збільшенням частки високотехнологічної продукції. 

ендогенний розвиток, експорт, регіони, диверсифікація, логістика 

Досліджено особливості формування освітньої політики на рівні об’єднаних територіальних громад. Зазначено, що децентралізація повноважень дає можливість органам місцевого самоврядування самостійно формувати політику розвитку системи освіти на своїй території. Визначено основні завдання розвитку сфери освіти, які постають перед органами влади в ОТГ. Окреслено проблеми, з якими стикнулися органи місцевого самоврядування під час реалізації своїх функцій. Виокремлено основні блоки у розвитку системи освіти органами місцевого самоврядування, серед яких обов’язковий та додатковий. Показано, що громади Карпатського регіону ще не готові до ефективного розвитку системи освіти. Виділено кілька груп об’єднаних територіальних громад за станом формування локальної освітньої політики. Визначено, що в об’єднаних територіальних громадах процес формування планів розвитку освіти відбувається після або паралельно із напрацюванням стратегії розвитку громади. Проаналізовано основні блоки показників, над удосконаленням яких планують працювати органи місцевого самоврядування для удосконалення функціонування системи освіти. Виокремлено проблеми, над якими працюватимуть у громадах для підвищення якості освіти. Визначено проблеми та ризики, з якими стикаються органи місцевого самоврядування під час реалізації наданих їм повноважень у сфері освіти. 

органи місцевого самоврядування, децентралізація, об’єднані територіальні громади, стратегія, план розвитку освіти 

Розглянуто актуальні питання оптимізації територіальної організації загальноосвітніх навчальних закладів у Львівській області. Досліджено два варіанти розвитку подій. У першому випадку передбачається збереження малокомплектних навчальних закладів як останнього соціокультурного осередку села. У другому випадку – розглянуто варіант закриття навчальних закладів та організації підвезення до опорних шкіл. Проаналізовано необхідну кількість фінансових ресурсів для реалізації обох варіантів. Показано позитивні та негативні сторони кожного напряму розвитку подій з удосконалення територіальної організації загальноосвітніх навчальних закладів. 

територіальна організація загальноосвітніх навчальних закладів, проблеми оптимізації, шкільний автобус, малокомплектні навчальні заклади 

Здійснено аналіз розвитку мережі дошкільних закладів регіону. Охарактеризовано територіальну організацію дошкільних установ та рівень їх матеріально-технічного забезпечення. Особлива увага звертається на рівень охоплення дошкільним вихованням як на основу для забезпечення наступності в освіті. Показано дефіцит у забезпеченості населення місцями у дошкільних закладах, що порушує право громадян на освіту. Визначено основні проблеми функціонування дошкільних закладів освіти. Запропоновано основні шляхи покращення ситуації. 

дошкільний навчальний заклад (ДНЗ), дошкільна освіта, забезпеченість ДНЗ