У статті досліджено європейський досвід організаційно-інституційного забезпечення та стратегічного управління розвитком агломерацій / метрополій з позиції можливостей його застосування в Україні. У цьому контексті проаналізовано досвід становлення та розвитку міської агломерації «Великий Лондон» (Велика Британія), метрополійного району Барселони (Іспанія), метрополії Ліон (Франція), метрополії Турин (Італія), Краківської агломерації (Польща) та Ризької метрополії (Латвія). Досліджено склад, структуру та основні повноваження ключових органів управління розвитком зазначених агломерацій / метрополій (президента, ради агломерації / метрополії, профільних комітетів тощо). Вивчено основні аспекти та процедуру формування бюджету окремих агломерацій / метрополій. Розглянуто концептуальні підходи до стратегічного планування розвитку європейських агломерацій / метрополій. На основі отриманих результатів дослідження сформульовано рекомендації щодо вдосконалення організаційно-інституційного забезпечення та стратегічного управління розвитком агломерацій України в умовах сучасних викликів.
міська агломерація, метрополія, стратегічне управління, стратегічне планування розвитку, стратегія розвитку агломерації
Розглянуто зміст та особливості міжнародної практики функціонування агломерацій, окреслено основні моделі врядування в сучасних агломераціях. На основі ретроспективного аналізу національного законодавства розкрито специфіку та фрагментарність зрушень щодо інституційно-правового забезпечення ідентифікації, функціонування та розвитку агломерацій. Доведено, що навіть в умовах воєнного стану жодною нормою закону не регламентовано функціонування агломерації як реального об’єкта державної регіональної політики, каталізатора інноваційного розвитку та згуртованості територій. Підкреслено, що концепт пріоритетності ідентифікації та забезпечення функціонування агломерацій в Україні, зважаючи на сучасну європейську політику згуртованості, означено виключно на підзаконному рівні в Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки. Проте в чинних ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» і ДБН Б.1.1-14:2021 «Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні», термін «агломерація» не застосовано, а критерії визначення меж міських агломерацій не встановлено. Виокремлено актуальні проблеми інституційно-правового забезпечення розвитку агломерацій як предмета реального врегулювання виключно нормами закону в контексті формування сталої регіональної політики.
агломерації, розвиток агломерацій, інституційно-правове забезпечення, регіональна політика
Розглянуто основні тенденції динаміки експорту за кількісно-структурними показниками в умовах воєнного стану. Зазначено, що формування ефективної політики стимулювання розвитку експортного потенціалу України має стати одним з основних пріоритетів економічного розвитку держави. Окреслено основні кроки у формуванні експортної політики на державному рівні. Визначено основні позитивні досягнення та пріоритети експортної стратегії України на 2017-2021 р., які не були реалізовані. Показано міжнародний досвід формування механізму та використання інструментів захисту та підтримки експортерів. Зазначено, що додатковим деструктивним фактором впливу на експортну діяльність є її часткове регулювання державою в умовах воєнного стану. Окреслено основні інструменти механізму підтримки експорту, що використовуються в Україні. Окремо акцентовано на фінансовій підтримці експортерів через використання послуг експортно-кредитного агентства (ЕКА). Окреслено історичні особливості формування ЕКА в Україні. Проаналізовано особливості функціонування ЕКА та основні інструменти, що використовуються у його роботі. Зазначено, що потрібно збільшувати кількісно-якісні показники роботи ЕКА, розширювати види економічної діяльності, яким надається підтримка, у бік збільшення частки товарів з високою доданою вартістю.
експорт, експортно-кредитне агентство, механізм, інструменти, підтримка
Розкрито домінантні особливості та інструментарій застосування когерентного підходу до формування сучасної моделі просторового розвитку економіки України, ураховуючи контекст як адміністративно-фінансової децентралізації, так і повоєнного відновлення України. Наводиться авторське визначення просторової когерентності регіонального розвитку як синтетичної (інтегральної) характеристики, яка розкриває здатність територіально-суспільної системи до просторової цілісності, інтегрованості, зв’язаності, узгодженості в соціальній, економічній суспільній, інституційній площині на локальному, регіональному, субрегіональному, макрорегіональному та національному рівнях. Означено предметні площини концептуальних і прикладних завдань для формування сучасної моделі просторового розвитку економіки України на когерентних засадах. Обґрунтовано фінансові, економічні, інституційні, просторово-планувальні інструменти когерентності стратегічних соціально-економічних і просторових пріоритетів розвитку територіальних суспільних систем різного рівня (громад, регіонів, функціональних типів територій), політики інтегрованого розвитку регіональних і локальних систем, узгодження стратегічного та просторового планування на національному, регіональному, локальному та секторальному рівнях.
когерентність, когерентний підхід, просторовий розвиток, регіональна політика, вертикальна координація, горизонтальна координація, громади, регіони, функціональні типи територій
Здійснено огляд тенденцій у релокації виробництв з територій, де ведуться активні бойові дії, у більш безпечні регіони. Ідентифіковано основні загрози релокації підприємств в умовах війни. Акцентовано на важливості розроблення державної програми релокації бізнесу з передбаченими відповідними фінансовими стимулами та підтримкою для активізації цього процесу всередині країни та зниження темпів релокації підприємств за кордон. Наголошено на важливості адаптації законодавства, пов’язаного з розвитком індустріальних парків, до процесу релокації бізнесу. Підкреслено необхідність залучення регіональних центрів зайнятості до процесу пошуку та підготовки персоналу для релокованих підприємств. Констатовано, що запуск нового бізнесу на територіях, де не ведуться активні бойові дії, по-перше, сприятиме розширенню податкової бази на цих територіях; по-друге, дозволить створити нові робочі місця, стримуватиме відтік трудового потенціалу за кордон і, відповідно, сприятиме формуванню передумов для зростання їхньої платоспроможності.
релокація, національне виробництво, підприємництво, релокація бізнесу, війна росії проти України
Розглянуто проблему впливу сучасних глобалізаційних чинників соціально-економічного розвитку в контексті його ендогенізації. Визначено, що сутністю та основною рисою сучасних процесів глобалізації є формування світової економічної системи з високим рівнем взаємопов’язаності регіональних інтеграційних утворень і взаємодії економік окремих держав у глобальних умовах невизначеності, нестабільності та непередбачуваності. Глобальна взаємозалежність є основним чинником глобальної взаємодії для ефективного розв’язання спільних проблем, попередження їх та реалізації спільних інтересів. За методологією виміру на національному рівні індексу глобалізації (KOF Globalization Index) глобалізаційні чинники ідентифіковано за типами, видами та підвидами глобалізації. На основі контент-аналізу аналітичних, наукових, правових джерел і практики врядування у сфері соціально-економічного розвитку держави визначено основні чинники, що де-факто негативно впливають на економічне зростання в Україні та її регіонах; зовнішньополітичні чинники, що посилюватимуть зв’язок національної економіки із сучасними глобальними процесами та сприятимуть ендогенному розвитку регіонів України; чинники цілеспрямованої ендогенізації регіонального розвитку в Україні (внутрішньополітичні, просторові, економічні, соціальні, екологічні) як потенційні драйвери сталого соціально-економічного зростання в Україні.
глобалізаційні чинники, соціально-економічний розвиток, ендогенізація розвитку
Розглянуто різні підходи до трактування дефініції «глобалізація» та оцінювання її впливу на ендогенний розвиток держави та регіонів. На основі аналізу вітчизняної та зарубіжної наукової літератури, аналітичних матеріалів виявлено основні сучасні глобалізаційні виклики й тренди: посилення взаємозалежності економік країн світу; посилення економічного протекціонізму; зростання обсягів зовнішніх боргів країн світу; зростання нерівномірності в розподілі доходів, поглиблення розриву між багатими та бідними країнами; урбанізація, метрополізація; політико-ідеологічні та воєнні виклики та ін. Названо основні сфери впливу цих мегатрендів у контексті ендогенного розвитку регіону: резилентність економіки регіону до циклічних глобальних коливань і ризиків; включеність регіону до глобальних ланцюжків створення доданої вартості; інтелектуалізація праці, людський потенціал, економіка знань і креативна економіка; згуртованість просторового соціально-економічного розвитку; кібербезпека економіки регіону; віртуалізація суспільно-політичних відносин; діджиталізація; міграційні та туристичні потоки та ін. Доведено, що вплив сучасних глобальних викликів і трендів на ендогенний розвиток регіону є різнонаправленим. Окремі тренди можуть бути ризиками та загрозами для ендогенного розвитку регіону (тобто зумовлювати погіршення його соціально-економічного стану), а інші, попри створення певних загроз безпеці регіону, все ж можуть мати й позитивні чи нейтральні результати.
Розглянуто проблему формування пріоритетних напрямів системної детінізації сфери комерційних послуг в Україні з позиції стратегічної визначеності детінізації національної економіки як економіки послуг. Ідентифіковано тривале перевищення граничного рівня тінізації вітчизняної економіки, яке засвідчує наявність реальної загрози національній безпеці України. Висвітлено економіко-правові передумови, сучасні наукові акценти та підходи щодо ключових елементів механізму протидії «тінізації» національної економіки; інституційних змін, орієнтованих на легалізацію та декриміналізацію бізнесу. Систематизовано перелік і зміст пріоритетних заходів щодо зниження рівня тіньового сектору економіки. Визначено, що в сучасних умовах алгоритм запровадження будь-якої прозорої моделі економічного розвитку чи її окремих пріоритетів має базуватися на повноцінній реалізації усіх елементів принципу економічної свободи, забезпечуючи легальність і прозорість бізнес-середовища та якість бізнес-клімату. Аргументовано, що сучасною консенсусною основою формування та реалізації політики детінізації національної економіки, пріоритетних напрямів і механізму імплементації цієї політики є конкретні норми Конституції України. Акцентовано на загальнонаціональній пріоритетності розблокування процесу щорічного декларування майнового стану та доходів усіх громадян України та системному впровадженні державою механізму контролю за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт як механізму детінізації у цій сфері з консолідованою участю громадян України. Реальне впровадження такого механізму є можливим шляхом прийняття проблемно-орієнтованого законопроєкту «Про засади запобігання та протидії тінізації економіки». Для цього запропоновано врахування в зазначеному законопроєкті таких пріоритетних напрямів детінізації сфери послуг: законодавча імплементація процедури незалежної сертифікації всіх послуг, які мають бути зафіксовані єдиним базовим національним класифікатором; документальне підтвердження незалежної сертифікації конкретних послуг, що надаються чи надаватимуться суб’єктом підприємницької діяльності; функціонування національної інформаційно-аналітичної онлайн-платформи надавачів сертифікованих комерційних послуг і вартості цих послуг; фіксації оцінки, відгуків, скарг і пропозицій споживачів щодо якості і безпечності послуг; системне запровадження електронних безготівкових розрахунків для надання комерційних послуг.
Висвітлено сучасні наукові акценти щодо тінізації економіки як суспільно-економічного явища. З’ясовано, що дефініцію «тінізація економіки» законодавчими актами України не регламентовано. Доведено наявність різноманітних варіантів трактування змісту категорії «послуга» в актах вітчизняного законодавства та відсутність актів, де б регулювалася сутність терміна «комерційна послуга». Установлено, що одним з найголовніших чинників, які зумовлюють формування корупційних ризиків у системі публічних і допорогових закупівель, є відсутність чіткої визначеності предмета закупівлі, насамперед сфери послуг, що призводить до маніпулювань і неефективного використання коштів. Розкрито особливості та проблеми впровадження Державного класифікатора продукції та послуг (ДКПП) та інших класифікаторів у сфері послуг. Порівняльним аналізом зіставності змісту та структури послуг у класифікаторі «Основна номенклатура продукції» чинному ДКПП виявлено істотні розходження у них. Доведено наявність з боку Держстату України методологічного нехтування ДКПП як першооснови статистичних класифікацій. Запропоновано елементи законодавчого механізму детінізації економіки щодо сфери послуг.
послуги, економіко-правове регулювання, класифікація та ідентифікація послуг, детінізація економіки
Здійснено оцінювання ефективності фінансування заходів стимулювання регіональної політики зі структурних фондів ЄС та результативності фінансування пріоритетних напрямів національних і регіональних стратегій smart-спеціалізації протягом програмного періоду 2014-2020 рр. Емпірично перевірено та доведено чотири гіпотези щодо існування тісного взаємозв’язку між обсягами, напрямами інвестування та результатами їх використання. Встановлено диференціацію між країнами-членами ЄС як у розподілі, так і в ефективності застосування вкладених коштів, де найвищу ефективність демонстрували високорозвинені держави Європи. Окреслено закономірності щодо прогресу у результативності залучених інвестицій серед держав і регіонів Центрально-Східної Європи. Зроблено висновки про раціональність обраних пріоритетних напрямів стратегій smart-спеціалізації, високу їх конвергенційну здатність і спроможність формування транснаціональної співпраці, досягнення синергії для підвищення рівня конкурентоспроможності продукції та послуг у сфері охорони здоров’я, збереження довкілля, високотехнологічного аграрного виробництва.
Досліджено секторальні та просторові особливості інвестиційних процесів у регіоні (на прикладі Запорізької області). Зокрема, проаналізовано капітальні інвестиції підприємств Запорізької області за видами активів, джерелами фінансування та видами економічної діяльності; освоєння (використання) капітальних інвестицій за видами промислової діяльності. На основі аналізу просторового розподілу капітальних інвестицій по території регіону встановлено їх концентрацію в обласному центрі та наближених до нього районах поряд з активізацією інвестиційних процесів останніми роками у приморських та в районах зі сільськогосподарською спеціалізацією (останні, зокрема, характеризуються традиційно нижчим рівнем економічної активності). Виявлено основні чинники впливу на інвестиційні процеси у Запорізькій області: а) чинники позитивного характеру, зокрема: наявність природних ресурсів і власних енергоресурсів; вищий рівень прибутковості підприємств регіону, ніж у середньому по Україні; проведення процесів дерегуляції, децентралізації, реформа територіальної організації влади в Україні; б) чинники негативного характеру, зокрема: територіальний (просторовий) дисбаланс розвитку бізнесу та інституційної інфраструктури підтримки бізнесу; незначні капітальні інвестиції на охорону навколишнього природного середовища; загострення воєнного конфлікту на сході України, розширення його території та ін.
Досліджено законодавчі передумови та сучасний стан формування об’єднаних територіальних громад (ОТГ) на базі міст обласного значення (МОЗ). Оцінено переваги від приєднання до МОЗ прилеглих сільських (селищних) громад, які знаходяться у фінансовій, просторовій та інституційній площинах. Проаналізовано динаміку демографічних і територіальних показників МОЗ до та після приєднання. Здійснено оцінювання бюджетних показників новостворених ОТГ на базі міст обласного значення та їх порівняння в межах груп ОТГ, виділених за чисельністю населення, аналогічно до класифікації міст. Установлено, що основним додатковим ресурсом, отриманим від приєднання до МОЗ для сільської громади, є фінансовий, а для міста – просторовий. Значне прирощення площі сприяє активізації підприємницького та інвестиційного потенціалу міст, покращенню просторового планування в перспективі, яке повинно забезпечити постіндустріальне агломерування, зміцнення просторової згуртованості населення тощо.
міста обласного значення, ОТГ, децентралізація, міжмуніципальне співробітництво, агломерація
Досліджено умови, особливості та результати впливу адміністративно-фінансової децентралізації на зміну позиціонування міст у соціально-економічній системі Карпатського регіону. Зокрема, окреслено основні причини, які зумовили низьку активність міст регіону в процесі реалізації адміністративно-фінансової децентралізації у 2015-2017 рр. У результаті проведеного аналізу показників виконання місцевих бюджетів і окремих економічних показників міст і районів Карпатського регіону вдалося виявити характерні особливості позиціонування міст в економіці регіонів і районів за результатами адміністративно-фінансової децентралізації в 2015-2017 рр., а також оцінити їх загальний соціально-економічний стан і фінансову спроможність. Виокремлено потенційні загрози для просторового розвитку міст Карпатського регіону внаслідок переформатування адміністративно-територіального та бюджетного устрою, а також визначено можливі шляхи для їх ефективного врегулювання.
адміністративно-фінансова децентралізація, об’єднані територіальні громади, міста обласного значення, позиціонування міст, фінансова спроможність
У публікації розкрито особливості соціально-економічного впливу міст-обласних центрів на ендогенний регіональний розвиток шляхом аналізу основних локальних потенціалів міської економіки. Встановлено, що оцінка впливу міст на регіональний розвиток базується на визначенні концентрації економічної активності в містах-обласних центрах за індикаторами ендогенного розвитку: демографічними; економічними, соціальними тощо. Оцінено сучасні тенденції урбанізації в України в контексті забезпечення ендогенного розвитку, які характеризуються високими значеннями коефіцієнта інтенсивності урбанізації для областей Західної України внаслідок запізнілої історичної стадії урбанізації, Київської та Одеської областей, що пояснюється демографічним резервом сільського населення, міграційним припливом населення до столиці та обласних центрів. Виявлено концентрацію населення в містах-обласних центрах і стиснення економічного простору у великих містах. Виявлено суттєві просторові диспропорції у концентрації населення міст-обласного центру щодо регіонів – від 63% населення у м. Києві до 9% населення у м. Ужгород. Проаналізовано розвиток міст-обласних центрів і регіонів протягом 2010-2016 рр., за їх основними індикаторами (зовнішньоекономічна діяльність: обсяг експорту товарів і послуг, прямі іноземні інвестиції на одну особу; валовий регіональний продукт), виявлено міста-лідери та аутсайдери та їхній взаємозв’язок з їхнім регіональним оточенням. Виявлені просторові синхронізми та асинхронізми у соціально-економічному розвитку міст-обласних центрів і регіонів. Розраховано показники еластичності темпів росту міста та регіонів за основними показниками, зроблено висновки про позитивний вплив обласних центрів на власні регіони та причини їх відсутності. Визначено за результатами розрахунків процеси поглиблення просторових соціально-економічних диспропорцій внаслідок просторової експансії великих міст у більшості міст-обласних центрів, а також процеси стимулюючого впливу розвитку обласних центрів на регіони. Обґрунтовано, що впровадження нової політики стимулювання розвитку міст-обласних центрів як місць економічної активності сприятиме ендогенному регіональному розвитку, підвищенню їх конкурентоспроможності в глобальному масштабі.
Проаналізовано інституційне забезпечення формування державної політики розвитку ІТ-сектору в Україні, а саме: нормативно-правове забезпечення у сфері національної програми інформатизації, стратегічного бачення розвитку інформаційного суспільства та інформатизації, електронного документообігу та урядування, легалізації програмного забезпечення тощо. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення вітчизняної системи нормативно-правового забезпечення розвитку ІТ-сектору в контексті створення сприятливих умов для ведення ІКТ-бізнесу. Визначено організаційно-економічні пріоритети державної політики розвитку ІТ-сектору в контексті підвищення його конкурентоспроможності та комерціалізації ІТ-інновацій. Дано пропозиції щодо формування сприятливих умов для ефективної кластерної взаємодії суб’єктів ІТ-сектору на вітчизняному і міжнародному ринках. Визначено першочергові заходи формування сприятливого організаційно-інституційного середовища розвитку ІТ-сфери на основі аналізу пріоритетів розвитку ІТ, які матимуть високий потенціал успіху (прибутковість) уже в найближчому майбутньому, що буде сприяти розвитку національної інноваційної екосистеми та послужить фундаментом для лідерства країни у сфері ІТ. Як інструмент формування пріоритетів і мобілізації великої кількості учасників для досягнення якісно нових результатів у сфері науки і технологій, економіки використано технологію форсайту.
інформаційні технології, ІТ-сектор, ІТ-кластер, інституційне забезпечення розвитку ІТ-сектору, інноваційна екосистема країни, державна політика розвитку ІТ-сектору
У сучасних умовах глобальної економічної інтеграції та інституційних трансформацій найбільш значущими процесами організації просторового розвитку є процеси метрополізації. Наголошено, що формування та розвиток міст-метрополій як потужних полюсів економічного зростання, поширення їх впливу на соціально-економічний розвиток прилеглих територій є необхідними передумовами побудови обґрунтованих та ефективних механізмів просторової політики розвитку регіонів. Обґрунтовано, що розвиток просторової організації бізнесу і вибір її оптимальних форм в умовах метрополізації є одним з основних чинників конкурентоспроможності регіональної економіки, оскільки сприяє локалізації ділової активності, формуванню «точок зростання», забезпечення розвитку міжрегіонального та внутрішньорегіонального співробітництва, активізації місцевої (локальної) підприємницької ініціативи.
метрополізація, форми просторової організації ділової активності, індустріальний парк, регіон, розвиток
Обґрунтовано роль ключових аксіологічних чинників (духовного, морально-етичного, освітнього, культурного та ментального) у вирішенні основних проблем модернізації соціально-економічного розвитку країни. Запропоновано авторське трактування дефініції «аксіологічні чинники модернізації соціально-економічного розвитку». Здійснено соціологічне обстеження ролі та значення аксіологічних чинників у соціально-економічній системі України. Проведено компаративний аналіз взаємозалежності основних макроекономічних показників і ціннісних характеристик економічного середовища на основі міжнародних зіставлень. Розроблено концептуальні підходи та принципи аксіологічної модернізації соціально-економічного розвитку України.
аксіологічні чинники, модернізація, соціально-економічний розвиток, аксіологізація інституційного середовища, державне регулювання модернізаційних процесів, аксіологічна модернізація соціально-економічного розвитку
Досліджується організаційно-інституційне забезпечення стратегічного планування розвитку іноземних метрополій з позиції можливостей застосування кращої практики у цій сфері в Україні. Задля цього проаналізовано ключові підходи, способи та механізми стратегічного планування розвитку метрополій Італії, Великобританії, Польщі, Німеччини, Франції, Ірландії та Швеції. Встановлено спільні ознаки у стратегічному плануванні розвитку іноземних метрополій, зокрема: 1) перехід до планування, заснованого на партнерських відносинах між органами міського управління та суб’єктами господарювання відповідного метрополійного простору; 2) активна безпосередня участь представників місцевої громади у розробці стратегій розвитку метрополії; 3) проектний підхід до реалізації пріоритетів і стратегічних напрямів розвитку; 4) посилення зовнішньоекономічного аспекту в умовах глобалізації економіки; 5) врахування екологічного компоненту; 6) перманентний моніторинг виконання стратегічного плану розвитку метрополій; 7) відкритість стратегічних планів для коригування. На основі отриманих результатів дослідження сформульовано рекомендації щодо вдосконалення організаційно-інституційного забезпечення стратегічного планування розвитку метрополій в Україні з врахуванням прогресивних зарубіжних тенденцій у цій сфері.
метрополія, розвиток метрополії, стратегічне планування, план розвитку, стратегія
Розглянуто особливості метрополізації як домінантної тенденції організації економічного простору, визначено її об’єктивні передумови та чинники. Узагальнено концептуальні підходи до просторового аналізу метрополізаційних процесів у регіоні. Представлено результати інтегрального оцінювання розвитку метрополійних функцій міст у розрізі організаційно-управлінської, економічної, інноваційно-креативної, туристично-репрезентативної, культурної, науково-освітньої, транспортно-логістичної та соціально-демографічної складових. Здійснено просторовий аналіз центро-периферійних взаємодій у регіоні, а саме встановлено залежність розвитку прилеглої території від рівня розвитку головних міст-метрополісів, складності та різноманітності їх функціонального статусу. Запропоновано пріоритетні напрями збалансованої політики просторового розвитку.
метрополізація, місто-метрополіс, агломерація, урбанізація, регіональна метрополія, метрополійний простір, метрополійні функції, просторовий аналіз, політика просторового розвитку
Досліджено проблеми функціонування системи податкового контролю в Україні. Здійснено багаторівневий аналіз контрольно-перевірочної роботи податкових органів Львівської області з позицій її ефективності, результативності та якості, на основі якого вказано на основні дестабілізуючі фактори, що впливають на розвиток системи податкового контролю. Обґрунтовано організаційно-інституційні пріоритети та розроблено засоби вдосконалення податкового контролю в контексті підвищення ефективності адміністрування податків в Україні. Вказано на пріоритетні напрями проведення масово-роз’яснювальної роботи податковими органами серед платників податків як стратегічного превентивного методу податкового контролю.
адміністрування податків, контроль, система податкового контролю, оцінка ефективності податкового контролю, органи податкового контролю, моніторинг контрольно-перевірочної роботи
Запропоновано принципи та критерії формування інституту соціально орієнтованого бізнес-середовища; узагальнено загрози соціально-економічного характеру в результаті трансплантації норм інституту соціально орієнтованого бізнес-середовища в економічних відносинах; проаналізовано основні тенденції та чинники розвитку соціального партнерства в Україні; розроблено цільову модель формування соціально орієнтованого бізнес-середовища, яка розкриває механізми інституціалізації норм соціально відповідальної поведінки бізнесу, задоволення соціальних потреб суспільства, забезпечення соціальної згуртованості бізнесу, підвищення іміджу соціально відповідальних суб’єктів бізнесу та реалізації організаційно-економічних інструментів стимулювання соціально відповідальної поведінки вітчизняних суб’єктів підприємництва.
соціально орієнтоване бізнес-середовище, соціальна відповідальність бізнесу, соціальна згуртованість бізнесу, соціальне партнерство, соціальний маркетинг, державно-приватне партнерство
Розширено трактування сутності поняття "бізнес-середовище", виокремлено його характерні особливості; на основі запропонованої системи критеріїв оцінки розроблено класифікацію видів бізнес-середовища з метою комплексного врахування об’єктивного різноманіття його властивостей під час обґрунтування державної політики його формування.
Мельник М. І. Просторові форми організації бізнесу як чинник забезпечення конкурентоспроможності регіональної економіки / М. І. Мельник // Конкурентоспроможність в умовах глобалізації: реалії, проблеми та перспективи : матеріали Дев’ятої міжнародної науково-практичної конференції / [наук. ред. І. В. Саух] ; Житомирська філія Київського інституту бізнесу та технологій. – Житомир, 2015. – С. 69-70. {re2016.04.160.014}
Метрополійні функції великих міст України: потенціал розвитку та перспективи реалізації : монографія / ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України» ; наук. ред. М. І. Мельник. – Львів, 2016. – 552 с. (Серія «Проблеми регіонального розвитку»). {re2017.01.129.001}
Мельник М. І. Формування бізнес-середовища України в умовах інституційних трансформацій: монографія / Інститут регіональних досліджень НАН України. Львів, 2012. 568 с. {re2018.01.048.002}
Метрополійні функції великих міст України: потенціал розвитку та перспективи реалізації: монографія / ред.: М. І. Мельник; ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України». Львів, 2016. 552 с. {re2018.01.102.001}
Метрополійні функції великих міст України: потенціал розвитку та перспективи реалізації: монографія / ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України»; наук. ред. М. І. Мельник. Львів, 2016. 552 с. {re2018.02.003.003}
Мельник М. І. Просторові форми організації бізнесу як чинник забезпечення конкурентоспроможності регіональної економіки. Конкурентоспроможність в умовах глобалізації: реалії, проблеми та перспективи: матеріали 9-ї міжн. наук.-практ. конф. / Житомирська філія Київського інституту бізнесу та технологій. Житомир, 2015. С. 69-70. {re2018.03.070.003}
Метрополійні функції великих міст України: потенціал розвитку та перспективи реалізації: монографія / ред. М. І. Мельник ; ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України». Львів, 2016. 552 с. {re2018.03.097.002}
Мельник М. І., Яремчук Р. Є. Позиціювання міст в економіці регіонів та районів // Децентралізація в Україні та її вплив на соціально-економічний розвиток територій: методичні підходи та результати оцінювання: наукова доповідь / [наук. ред. І. З. Сторонянська]. Львів: ІРД НАНУ, 2018. С. 43-48. {re2019.01.014.021}
Мельник М. І., Лещух І. В., Яремчук Р. Є. Вплив адміністративно-фінансової децентралізації на зміну позиціонування міст в економіці Карпатського регіону. Регіональна економіка. 2019. № 1. С. 14-23. {re2019.03.003.001}
Метрополійні функції великих міст України: потенціал розвитку та перспективи реалізації: монографія / ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»; наук. ред. М. І. Мельник. Львів, 2016. 552 с. {re2019.03.013.012}
Кравців В. С., Мельник М. І., Антонов В. Б. Залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України: проблеми та політика активізації. Львів, 2011. 366 с. {re2019.03.115.010}
Мельник М. І., Лещух І. В., Яремчук Р. Є. Вплив адміністративно-фінансової децентралізації на зміну позиціонування міст в економіці Карпатського регіону. Регіональна економіка. 2019. № 1(91). С. 14-23. URL: http://re.gov.ua/doi/re2019.01.014_u.php {re2019.03.134.005}
Мельник М. І., Лещух І. В., Яремчук Р. Є. Ефективність адміністративно-фінансової децентралізації в регіоні: інвестиційний вимір. Фінанси України. 2019. № 3. С. 103-117. {re2019.03.134.009}
Кравців В. С., Мельник М. І., Антонов В. Б. Залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України: проблеми та політика активізації: монографія. Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2011. 366 с. {re2019.04.120.001}
Метрополійні функції великих міст України: потенціал розвитку та перспективи реалізації: монографія / НАН України. ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»; наук. ред. М. І. Мельник. Львів, 2016. 552 с. {re2020.01.033.011}
Інклюзивний вимір розвитку міст – центрів ділової активності України: тенденції та перспективи: наукова доповідь / наук. ред. М. І. Мельник. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2019. 55 с. (Серія «Проблеми регіонального розвитку»). {re2020.04.013.007}
Структурна трансформація економіки міст Західного регіону України: передумови, чинники та особливості: наукова доповідь / наук. ред. М. І. Мельник. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2020. 163 с. {re2021.02.091.006}
Melnyk M., Leshchukh I., Medynska T., Rushchyshyn N. Potential of the sector of financial services in view of the socio-economic growth of Ukrainian regions. Economic Annals-XXI. 2020. № 185(9-10). Pp. 144-154. DOI: https://doi.org/10.21003/ea.V185-14 {re2021.02.165.022}
Тінізація сектору комерційних послуг: національний та регіональний вимір: наукова доповідь / НАН України. ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»; наук. ред. М. Мельник. Львів, 2021. 149 с. {re2021.02.165.026}
Мельник М. І. Формування бізнес-середовища України в умовах інституційних трансформацій. Львів: ІРД НАН України, 2012. 568 с. {re2021.02.186.019}
Тінізація сектору комерційних послуг: національний та регіональний вимір: наукова доповідь / наук. редактор М. І. Мельник. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2021. 149 с. (Серія «Проблеми регіонального розвитку»). {re2021.02.186.022}
Storonyanska I., Melnyk M., Leshchukh I., Shchehlyuk S., Medynska T. The Efficiency of Financing the Regional Smart-Specialization Strategies’ Implementation from the EU Structural Funds. European Journal of Sustainable Development. 2021. Vol. 10(2). Pp. 241-255. DOI: https://doi.org/10.14207/ejsd.2021.v10n2p241 {re2021.03.028.007}
Мельник М. І., Лещух І. В. Сучасні глобальні виклики та тренди: діагностика впливу на ендогенний розвиток регіону. Регіональна економіка. 2021. № 3(101). С. 36-45. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2021-3-4 {re2023.01.023.002}
Мельник М. І., Щеглюк С. Д. Заходи підвищення ефективності стратегування регіонального розвитку в Україні. Смарт-спеціалізація регіонів України: методологія та прагматика реалізації: монографія. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2022. С. 348-363. {re2023.01.023.005}
Трансформація структури економіки міст Західного регіону України: монографія / наук. ред. М. І. Мельник. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2021. 529 с. URL: http://ird.gov.ua/irdp/p20210005.pdf {re2023.01.023.007}
Метрополійні процеси в регіоні: концептуальні підходи та прикладні аспекти просторового аналізу: науково-аналітична доповідь / наук. ред. М. І. Мельник. Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2014. 65 с. {re2023.02.034.003}
Мельник М. І., Лещух І. В. Вплив збройної агресії Росії на ендогенний потенціал регіонів України. Економіка України. 2022. № 9. С. 21-44. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.09.021 {re2023.02.080.004}
Мельник М. І., Лещух І. В. Особливості, проблеми та стимули релокації національного виробництва в умовах війни. Регіональна економіка. 2022. №2(104). С. 94-100. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2022-2-10 {re2024.02.041.004}
Мельник М. І., Синютка О. М., Лещух І. В. Організаційно-інституційне забезпечення стратегічного планування розвитку метрополії: іноземний досвід та уроки для України. Регіональна економіка. 2015. № 2(76). С. 163-174. {re2024.03.037.003}
Метрополійні функції великих міст України: потенціал розвитку та перспективи реалізації: монографія / наук. ред. М. І. Мельник; ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України». Львів, 2016. 552 с. {re2024.03.037.009}
Мельник М., Щеглюк С. Підходи до класифікації метрополійних функцій регіональних метрополій. Вісник економічної науки України. 2013. № 2. C. 95-100. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/89286/24-Melnyk.pdf?sequence=1 {re2024.03.052.008}
УКР 
ENG
mar.melnyk@gmail.com
(032)270-70-53, 
УДК 332.145; JEL O18, O20, R58