старший науковий співробітник, вчений секретар підрозділу відділу просторового розвитку, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»
У статті досліджено європейський досвід організаційно-інституційного забезпечення та стратегічного управління розвитком агломерацій / метрополій з позиції можливостей його застосування в Україні. У цьому контексті проаналізовано досвід становлення та розвитку міської агломерації «Великий Лондон» (Велика Британія), метрополійного району Барселони (Іспанія), метрополії Ліон (Франція), метрополії Турин (Італія), Краківської агломерації (Польща) та Ризької метрополії (Латвія). Досліджено склад, структуру та основні повноваження ключових органів управління розвитком зазначених агломерацій / метрополій (президента, ради агломерації / метрополії, профільних комітетів тощо). Вивчено основні аспекти та процедуру формування бюджету окремих агломерацій / метрополій. Розглянуто концептуальні підходи до стратегічного планування розвитку європейських агломерацій / метрополій. На основі отриманих результатів дослідження сформульовано рекомендації щодо вдосконалення організаційно-інституційного забезпечення та стратегічного управління розвитком агломерацій України в умовах сучасних викликів.
міська агломерація, метрополія, стратегічне управління, стратегічне планування розвитку, стратегія розвитку агломерації
Розкрито домінантні особливості та інструментарій застосування когерентного підходу до формування сучасної моделі просторового розвитку економіки України, ураховуючи контекст як адміністративно-фінансової децентралізації, так і повоєнного відновлення України. Наводиться авторське визначення просторової когерентності регіонального розвитку як синтетичної (інтегральної) характеристики, яка розкриває здатність територіально-суспільної системи до просторової цілісності, інтегрованості, зв’язаності, узгодженості в соціальній, економічній суспільній, інституційній площині на локальному, регіональному, субрегіональному, макрорегіональному та національному рівнях. Означено предметні площини концептуальних і прикладних завдань для формування сучасної моделі просторового розвитку економіки України на когерентних засадах. Обґрунтовано фінансові, економічні, інституційні, просторово-планувальні інструменти когерентності стратегічних соціально-економічних і просторових пріоритетів розвитку територіальних суспільних систем різного рівня (громад, регіонів, функціональних типів територій), політики інтегрованого розвитку регіональних і локальних систем, узгодження стратегічного та просторового планування на національному, регіональному, локальному та секторальному рівнях.
когерентність, когерентний підхід, просторовий розвиток, регіональна політика, вертикальна координація, горизонтальна координація, громади, регіони, функціональні типи територій
Здійснено огляд тенденцій у релокації виробництв з територій, де ведуться активні бойові дії, у більш безпечні регіони. Ідентифіковано основні загрози релокації підприємств в умовах війни. Акцентовано на важливості розроблення державної програми релокації бізнесу з передбаченими відповідними фінансовими стимулами та підтримкою для активізації цього процесу всередині країни та зниження темпів релокації підприємств за кордон. Наголошено на важливості адаптації законодавства, пов’язаного з розвитком індустріальних парків, до процесу релокації бізнесу. Підкреслено необхідність залучення регіональних центрів зайнятості до процесу пошуку та підготовки персоналу для релокованих підприємств. Констатовано, що запуск нового бізнесу на територіях, де не ведуться активні бойові дії, по-перше, сприятиме розширенню податкової бази на цих територіях; по-друге, дозволить створити нові робочі місця, стримуватиме відтік трудового потенціалу за кордон і, відповідно, сприятиме формуванню передумов для зростання їхньої платоспроможності.
релокація, національне виробництво, підприємництво, релокація бізнесу, війна росії проти України
Розглянуто різні підходи до трактування дефініції «глобалізація» та оцінювання її впливу на ендогенний розвиток держави та регіонів. На основі аналізу вітчизняної та зарубіжної наукової літератури, аналітичних матеріалів виявлено основні сучасні глобалізаційні виклики й тренди: посилення взаємозалежності економік країн світу; посилення економічного протекціонізму; зростання обсягів зовнішніх боргів країн світу; зростання нерівномірності в розподілі доходів, поглиблення розриву між багатими та бідними країнами; урбанізація, метрополізація; політико-ідеологічні та воєнні виклики та ін. Названо основні сфери впливу цих мегатрендів у контексті ендогенного розвитку регіону: резилентність економіки регіону до циклічних глобальних коливань і ризиків; включеність регіону до глобальних ланцюжків створення доданої вартості; інтелектуалізація праці, людський потенціал, економіка знань і креативна економіка; згуртованість просторового соціально-економічного розвитку; кібербезпека економіки регіону; віртуалізація суспільно-політичних відносин; діджиталізація; міграційні та туристичні потоки та ін. Доведено, що вплив сучасних глобальних викликів і трендів на ендогенний розвиток регіону є різнонаправленим. Окремі тренди можуть бути ризиками та загрозами для ендогенного розвитку регіону (тобто зумовлювати погіршення його соціально-економічного стану), а інші, попри створення певних загроз безпеці регіону, все ж можуть мати й позитивні чи нейтральні результати.
Названо фундаментальні основи поширення тіньових відносин у секторі фінансових послуг. Охарактеризовано три види тіньових відносин у ньому: прихована, неформальна та нелегальна діяльність. Названо загрози та ризики соціально-економічному розвитку держави, її фінансовій безпеці внаслідок тінізації відносин у секторі фінансових послуг. Установлено основні форми прояву тіньових відносин у секторі фінансових послуг (здійснення тіньових операцій із готівковими коштами; отримання неконтрольованих прибутків за допомогою платіжних систем і платіжних карток; легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; здійснення тіньових операцій з цінними паперами) та обґрунтовано інструменти їх детінізації. Наголошено, що принципами детінізації відносин у фінансовому секторі мають стати системність (ключовий принцип), соціальна відповідальність бізнесу у секторі фінансових послуг, об’єктивність, детермінізм, узгодженість, прозорість. Аргументовано, що одним з найважливіших інструментів детінізації відносин на ринку фінансових послуг, зокрема в частині протидії нелегальній діяльності, є фінансовий моніторинг. Названо пріоритети протидії використанню офшорних юрисдикції для уникнення оподаткування підприємствами сектору фінансових послуг, які передбачають реалізацію заходів організаційно-інформаційного, бюджетно-фіскального та фінансово-економічного характеру.
тіньова економіка, тіньова діяльність, детінізація, сектор фінансових послуг, офшорна юрисдикція, безготівкові розрахунки
Досліджено передумови тінізації сектору фінансових послуг. Розраховано рівень його тінізації у розрізі регіонів України. Досліджено причинно-наслідкові зв’язки, особливості та загрози прихованої, неформальної та нелегальної діяльності у секторі фінансових послуг, зокрема: ухиляння від оподаткування (як свідоме приховування / заниження прибутків, отриманих від ведення бізнесу), непродуктивний відплив (вивезення) фінансових ресурсів, фіктивне підприємництво, легалізація (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом та ін. Встановлено, що детермінантами створення умов для ефективної легальної діяльності у секторі фінансових послуг мають стати: створення сприятливих податкових умов для ведення бізнесу у досліджуваному секторі; скорочення розриву між рівнем ставок за депозитами і кредитами, зниження рівня ставок в економіці загалом, що дозволить зробити процедуру кредитування більш доступною для населення та бізнесу; підвищення монетарної дисципліни; посилення контролю за фінансовими ринками в частині протидії непродуктивному відтоку капіталу через схемні установи; протидія кіберзлочинності; розширення фінансової інклюзії; стимулювання та розвиток інновації у секторі фінансових послуг.
тінізація економіки, тінізація фінансового сектору, детінізація економіки, сектор фінансових послуг, ринок фінансових послуг, фінансовий ринок
Здійснено оцінювання ефективності фінансування заходів стимулювання регіональної політики зі структурних фондів ЄС та результативності фінансування пріоритетних напрямів національних і регіональних стратегій smart-спеціалізації протягом програмного періоду 2014-2020 рр. Емпірично перевірено та доведено чотири гіпотези щодо існування тісного взаємозв’язку між обсягами, напрямами інвестування та результатами їх використання. Встановлено диференціацію між країнами-членами ЄС як у розподілі, так і в ефективності застосування вкладених коштів, де найвищу ефективність демонстрували високорозвинені держави Європи. Окреслено закономірності щодо прогресу у результативності залучених інвестицій серед держав і регіонів Центрально-Східної Європи. Зроблено висновки про раціональність обраних пріоритетних напрямів стратегій smart-спеціалізації, високу їх конвергенційну здатність і спроможність формування транснаціональної співпраці, досягнення синергії для підвищення рівня конкурентоспроможності продукції та послуг у сфері охорони здоров’я, збереження довкілля, високотехнологічного аграрного виробництва.
Досліджено секторальні та просторові особливості інвестиційних процесів у регіоні (на прикладі Запорізької області). Зокрема, проаналізовано капітальні інвестиції підприємств Запорізької області за видами активів, джерелами фінансування та видами економічної діяльності; освоєння (використання) капітальних інвестицій за видами промислової діяльності. На основі аналізу просторового розподілу капітальних інвестицій по території регіону встановлено їх концентрацію в обласному центрі та наближених до нього районах поряд з активізацією інвестиційних процесів останніми роками у приморських та в районах зі сільськогосподарською спеціалізацією (останні, зокрема, характеризуються традиційно нижчим рівнем економічної активності). Виявлено основні чинники впливу на інвестиційні процеси у Запорізькій області: а) чинники позитивного характеру, зокрема: наявність природних ресурсів і власних енергоресурсів; вищий рівень прибутковості підприємств регіону, ніж у середньому по Україні; проведення процесів дерегуляції, децентралізації, реформа територіальної організації влади в Україні; б) чинники негативного характеру, зокрема: територіальний (просторовий) дисбаланс розвитку бізнесу та інституційної інфраструктури підтримки бізнесу; незначні капітальні інвестиції на охорону навколишнього природного середовища; загострення воєнного конфлікту на сході України, розширення його території та ін.
Розглянуто тенденції в інвестиційному секторі Центрального регіону України, які формуються під впливом реалізації адміністративно-фінансової децентралізації в Україні. Запропоновано методику оцінювання впливу адміністративно-фінансової децентралізації на інвестиційні процеси в регіоні на основі розрахунку показників співвідношення: а) темпів зростання капітальних інвестицій та прямих іноземних інвестицій до власних доходів; б) темпів росту видатків на соціально-економічний розвиток (зокрема, охорону здоров’я, освіту, благоустрій населених пунктів, житлово-комунальне господарство, ремонт та утримання автомобільних доріг та ін.) до власних доходів місцевих бюджетів. Авторську методику апробовано на прикладі міст обласного значення та районів Центрального регіону України. Встановлено, що: 1) найбільш ефективною у 2016-2018 рр. була політика здійснення капітальних інвестицій у Черкаській області, найменш ефективною – у Кіровоградській області; 2) зростання фінансового потенціалу міст обласного значення та районів досліджуваного регіону не спричинило значного стимулюючого впливу на залучення іноземних інвестицій; 3) переорієнтація власного ресурсу органів місцевого самоврядування на видатки капітального характеру для розвитку соціальної, транспортної, комунальної інфраструктури відбувається вкрай повільно.
адміністративно-фінансова децентралізація, ефективність інвестицій, регіональна економіка, просторовий розвиток, міста обласного значення, об’єднані територіальні громади, Центральний регіон України
Досліджено умови, особливості та результати впливу адміністративно-фінансової децентралізації на зміну позиціонування міст у соціально-економічній системі Карпатського регіону. Зокрема, окреслено основні причини, які зумовили низьку активність міст регіону в процесі реалізації адміністративно-фінансової децентралізації у 2015-2017 рр. У результаті проведеного аналізу показників виконання місцевих бюджетів і окремих економічних показників міст і районів Карпатського регіону вдалося виявити характерні особливості позиціонування міст в економіці регіонів і районів за результатами адміністративно-фінансової децентралізації в 2015-2017 рр., а також оцінити їх загальний соціально-економічний стан і фінансову спроможність. Виокремлено потенційні загрози для просторового розвитку міст Карпатського регіону внаслідок переформатування адміністративно-територіального та бюджетного устрою, а також визначено можливі шляхи для їх ефективного врегулювання.
адміністративно-фінансова децентралізація, об’єднані територіальні громади, міста обласного значення, позиціонування міст, фінансова спроможність
У статті проаналізовано основні положення законодавства України щодо використання податкових і митних інструментів стимулювання розвитку просторових форм організації бізнесу. Зокрема, здійснено порівняльний аналіз основних податкових преференцій, що надавалися інвесторам у спеціальних економічних зонах України до і після 2005 р.; названо основні причини скасування пільгового режиму СЕЗ і ТПР (непрозора процедура прийняття рішень щодо створення цих територій і зон та участі в них конкретних підприємств; прагнення використати СЕЗ і ТПР не лише як спосіб залучення інвестицій, але й як інструмент вирішення соціальних проблем депресивних регіонів; низький рівень державного контролю; низька державна інфраструктурна підтримка територій з пільговим оподатковуванням). Охарактеризовано механізм надання податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів для ініціаторів створення, керуючих компаній та учасників індустріальних парків; механізм звільнення від сплати ввізного мита при ввезенні товарів ініціаторами створення – суб’єктами господарювання, керуючими компаніями та учасниками індустріальних парків.
просторові форми організації бізнесу, оподаткування просторових форм організації бізнесу, податкове регулювання бізнесу
Досліджується організаційно-інституційне забезпечення стратегічного планування розвитку іноземних метрополій з позиції можливостей застосування кращої практики у цій сфері в Україні. Задля цього проаналізовано ключові підходи, способи та механізми стратегічного планування розвитку метрополій Італії, Великобританії, Польщі, Німеччини, Франції, Ірландії та Швеції. Встановлено спільні ознаки у стратегічному плануванні розвитку іноземних метрополій, зокрема: 1) перехід до планування, заснованого на партнерських відносинах між органами міського управління та суб’єктами господарювання відповідного метрополійного простору; 2) активна безпосередня участь представників місцевої громади у розробці стратегій розвитку метрополії; 3) проектний підхід до реалізації пріоритетів і стратегічних напрямів розвитку; 4) посилення зовнішньоекономічного аспекту в умовах глобалізації економіки; 5) врахування екологічного компоненту; 6) перманентний моніторинг виконання стратегічного плану розвитку метрополій; 7) відкритість стратегічних планів для коригування. На основі отриманих результатів дослідження сформульовано рекомендації щодо вдосконалення організаційно-інституційного забезпечення стратегічного планування розвитку метрополій в Україні з врахуванням прогресивних зарубіжних тенденцій у цій сфері.
метрополія, розвиток метрополії, стратегічне планування, план розвитку, стратегія
Досліджено концептуальні основи функціонування системи державного податкового менеджменту в Україні. Систематизовано наявні у вітчизняній та іноземній наукових думках визначення поняття «державний податковий менеджмент» та виділено три підходи до тлумачення його суті: організаційно-управлінський, процесний і системний. Запропоновано авторське трактування поняття «державний податковий менеджмент», під яким розуміється процес управління оподаткуванням за допомогою здійснення податкового прогнозування, планування, регулювання та контролю з метою прийняття управлінських рішень задля впливу на соціально-економічний розвиток країни та регіонів. На основі аналізу теоретичних підходів до принципів менеджменту загалом, враховуючи специфіку організації та здійснення державного податкового менеджменту, виділено такі групи його принципів: а) системні; б) організаційні; в) структурні.
менеджмент, адміністрування податків, податковий менеджмент, податкова політика, управлінські рішення
Досліджено проблеми функціонування системи податкового контролю в Україні. Здійснено багаторівневий аналіз контрольно-перевірочної роботи податкових органів Львівської області з позицій її ефективності, результативності та якості, на основі якого вказано на основні дестабілізуючі фактори, що впливають на розвиток системи податкового контролю. Обґрунтовано організаційно-інституційні пріоритети та розроблено засоби вдосконалення податкового контролю в контексті підвищення ефективності адміністрування податків в Україні. Вказано на пріоритетні напрями проведення масово-роз’яснювальної роботи податковими органами серед платників податків як стратегічного превентивного методу податкового контролю.
адміністрування податків, контроль, система податкового контролю, оцінка ефективності податкового контролю, органи податкового контролю, моніторинг контрольно-перевірочної роботи
Цитування
Мельник М. І., Лещух І. В., Яремчук Р. Є. Вплив адміністративно-фінансової децентралізації на зміну позиціонування міст в економіці Карпатського регіону. Регіональна економіка. 2019. № 1. С. 14-23. {re2019.03.003.001}
Мельник М. І., Лещух І. В., Яремчук Р. Є. Вплив адміністративно-фінансової децентралізації на зміну позиціонування міст в економіці Карпатського регіону. Регіональна економіка. 2019. № 1(91). С. 14-23. URL: http://re.gov.ua/doi/re2019.01.014_u.php {re2019.03.134.005}
Мельник М. І., Лещух І. В., Яремчук Р. Є. Ефективність адміністративно-фінансової децентралізації в регіоні: інвестиційний вимір. Фінанси України. 2019. № 3. С. 103-117. {re2019.03.134.009}
Лещух І. Діагностика передумов та рівня тінізації сектору фінансових послуг регіонів України. Регіональна економіка. 2020. № 2(96). С. 72-84. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2020-2-6 {re2021.02.165.023}
Storonyanska I., Melnyk M., Leshchukh I., Shchehlyuk S., Medynska T. The Efficiency of Financing the Regional Smart-Specialization Strategies’ Implementation from the EU Structural Funds. European Journal of Sustainable Development. 2021. Vol. 10(2). Pp. 241-255. DOI: https://doi.org/10.14207/ejsd.2021.v10n2p241 {re2021.03.028.007}
Лещух І. В. Доходи місцевих бюджетів в умовах війни: трансформація структури та перспективи подальшого формування. Бізнес Інформ. 2022. № 4. C. 74-82. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2022-4-74-82 {re2022.02.094.007}
Hrynchyshyn I., Panukhnyk O., Bil M., Popadynets N., Patytska Kh., Leshchukh I. Scientific-methodical foundations of estimation of territorial communities’ endogenous capacity in Ukraine in conditions of decentralization. Advances in Economics, Business and Management Research. Proceedings of the 6th International Conference on Strategies, Models and Technologies of Economic Systems Management (SMTESM 2019). 2019. Р. 314-319. DOI: https://doi.org/10.2991/smtesm-19.2019.61 {re2022.04.033.003}
Мельник М. І., Лещух І. В. Сучасні глобальні виклики та тренди: діагностика впливу на ендогенний розвиток регіону. Регіональна економіка. 2021. № 3(101). С. 36-45. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2021-3-4 {re2023.01.023.002}
Гринчишин І. М., Біль М. М., Лещух І. В., Патицька Х. О., Попадинець Н. М. Зміцнення спроможності територіальних громад на основі ефективного використання ендогенного потенціалу / ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України». Львів, 2019. 300 с. {re2023.01.034.003}
Hrynchyshyn I., Panukhnyk O., Bil M., Popadynets N., Patytska Kh., Leshchukh I. Scientific-methodical foundations of estimation of territorial communities’ endogenous capacity in Ukraine in conditions of decentralization. Advances in Economics, Business and Management Research. Proceedings of the 6th. International Conference on Strategies, Models and Technologies of Economic Systems Management (SMTESM 2019). 2019. Р. 314-319. DOI: https://doi.org/10.2991/smtesm-19.2019.61 {re2023.02.041.002}
Мельник М. І., Лещух І. В. Вплив збройної агресії Росії на ендогенний потенціал регіонів України. Економіка України. 2022. № 9. С. 21-44. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.09.021 {re2023.02.080.004}
Hrynchyshyn I., Panukhnyk O., Bil M., Popadynets N., Patytska Kh., Leshchukh I. Scientific-methodical foundations of estimation of territorial communities’ endogenous capacity in Ukraine in conditions of decentralization. Advances in Economics, Business and Management Research: Proceedings of the 6th International Conference on Strategies, Models and Technologies of Economic Systems Management (SMTESM 2019). 2019. Рp. 314-319. DOI: https://doi.org/10.2991/smtesm-19.2019.61 {re2023.03.028.002}
Мельник М. І., Лещух І. В. Особливості, проблеми та стимули релокації національного виробництва в умовах війни. Регіональна економіка. 2022. №2(104). С. 94-100. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2022-2-10 {re2024.02.041.004}
Мельник М. І., Синютка О. М., Лещух І. В. Організаційно-інституційне забезпечення стратегічного планування розвитку метрополії: іноземний досвід та уроки для України. Регіональна економіка. 2015. № 2(76). С. 163-174. {re2024.03.037.003}
Синютка О. М., Лещух І. В. Організаційно-інституційне забезпечення процесу управління розвитком метрополій: досвід Франції та уроки для України. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2015. Вип. 1. С. 10-15. URL: https://ird.gov.ua/sep/sep20151(111)/sep20151(111)_010_SynyutkaOM,LeshchukhIV.pdf {re2024.03.037.006}
УКР 
ENG
ira_leschukh@ukr.net
ira_borsch@mail.ru
(+38096)751-33-89
УДК 332.145; JEL O18, O20, R58