Розглянуто питання балансу національних витрат і національного доходу. Відзначено, що обсяги національних витрат формуються витратами населення на споживчі товари і послуги та підприємств на матеріальні ресурси для виробництва товарів і послуг. Підкреслено і обґрунтовано, що при балансі національних витрат і національного доходу ціни, тарифи і обіговість грошей є незмінними. За переважання номінального ВВП над фізичним – прояви дисбалансу і підвищення цін, при переважанні фізичного ВВП над номінальним – прояви дисбалансу і зниження цін. Здійснена оцінка обсягу і динаміки двох форм ВВП в Україні і виявлено їх дисбаланс у часі: номінальний ВВП переважає реальний ВВП. Розраховані коефіцієнти добутків індексів виявили інертність, яка виражає високі темпи щорічного зростання національних витрат і попиту на гроші, через що бюджети більшості домогосподарств населення, підприємств і уряду стають неплатоспроможними. Зроблено узагальнені висновки для регуляторів руху грошового і фізичного продукту. 

баланс, інвестиційні потоки, національні витрати, національні доходи, регулювання 

Розроблено та обґрунтовано науково-методичні засади побудови інтегрального індексу середовища соціально-економічної захищеності мігрантів в Україні на базі п’яти груп показників – захищеність відтворення (ризики та нормальні умови, необхідні для виховання дітей, підтримки здоров’я, створення та збереження сім’ї); захищеність життєвого рівня (достатній рівень сукупного доходу і споживання, необхідні житлово-побутові умови); захищеність розвитку (можливості доступу людей до освіти, історичних і культурних цінностей, фізкультури і спорту); захищеність роботи (можливості зайнятості, реалізації професійних вмінь, професійного зростання, відтворення професійних навиків, отримання заробітку, адекватного трудовим зусиллям і кваліфікації, забезпечення безпеки й охорони праці) та захищеність навколишнього і соціального середовища (ризики для людини через незадовільний стан природного середовища, а також рівень злочинності й інших форм прояву антисоціальної поведінки). На основі розрахованих в інтегральному показнику базисних індексів багатомірних середніх величин визначено вплив факторів соціально-економічної захищеності населення на приріст зовнішньої міграції в країні за період з 2005 по 2014 рр. та оцінено динаміку середовища захищеності власне мігрантів як особливо вразливої соціальної групи. 

міграція, міграційно активне населення, соціально-економічна захищеність, інтегральний індекс середовища захищеності 

Здійснено аналіз наукових підходів до трактування дефініції «інвестиційний потенціал». Запропоновано визначення поняття «інвестиційний потенціал територіальної громади», звернуто увагу на його специфічні риси. Досліджено структуру інвестиційного потенціалу територіальної громади та виділено його основні чинники. Вказано на проблеми формування та використання інвестиційного потенціалу територіальних громад. Розроблено схему механізму управління інвестиційним потенціалом на рівні територіальної громади. 

інвестиційний потенціал, територіальна громада, органи місцевого самоврядування, управлінський вплив, механізм управління 

Статтю присвячено визначенню ринкової вартості страхових компаній на основі використання дохідного підходу з розрахунком середньозваженої вартості капіталу страховика та прогнозуванням його грошових потоків при оптимістичному, песимістичному та помірному прогнозах діяльності страхової компанії. Запропоновано алгоритм розрахунку вартості страхової компанії методом дисконтування грошових потоків з урахуванням специфіки страхового бізнесу, обґрунтовано підхід до визначення вартості капіталу страховика, формалізовано розрахунок обсягу вільного грошового потоку страхової компанії, наведено методологію його прогнозування. Алгоритм і методологія реалізовані на прикладі однієї з українських non-life страхових компаній. Дохідний підхід дозволяє проводити варіантні розрахунки з огляду на розвиток й інновації в компанії, використовуючи методологію, запропоновану в цьому дослідженні. 

вартість страхової компанії, дохідний підхід, метод дисконтування грошових потоків, середньозважена вартість капіталу, прогнозування 

Якість життя є індикатором сталого розвитку країни та її регіонів, їх конкурентоспроможності на світових ринках, динаміки якісних змін у суспільстві. Саме тому тематика якості життя є предметом дослідження не лише науковців, але й об’єктом особливої уваги політиків, представників державної влади і місцевого самоврядування, громадської думки.
На відміну від зарубіжних науковців, проблематика оцінювання якості життя та її складових досліджується українськими вченими порівняно недавно. Вивчення якості життя в Україні здебільшого зводиться до об’єктивної оцінки, яку вимірюють статистичними показниками витрат і ресурсів домогосподарств. Однак значно менше уваги вітчизняні науковці й експерти приділяють суб’єктивним оцінкам якості життя, які відображають її індивідуальне розуміння і відчуття.
Метою авторського дослідження є комплексна характеристика якості життя у Львівській області (Україна) на основі суб’єктивних оцінок населення регіону та з урахуванням міжнародного досвіду подібних досліджень у європейських країнах, зокрема у Польщі. Відповідно до поставленої мети у дослідженні реалізовані такі основні завдання: 1) узагальнено основні методичні підходи до оцінювання якості життя з урахуванням об’єктивних і суб’єктивних характеристик та їх інформаційного забезпечення; 2) визначено вплив різних аспектів / чинників якості життя на його загальну самооцінку мешканцями Львівської області; 3) оцінено вплив чинника освіти на соціальні та економічні індикатори якості життя на регіональному та національному рівнях.
Дослідження базується на узагальненні теоретичних підходів вітчизняних і зарубіжних науковців до кількісного та якісного аналізу якості життя населення. Емпіричні дослідження якості життя населення Львівської області проведені з використанням методів статистики і соціології у розробці інструментарію та дизайну вибірки респондентів.
На основі анкетного обстеження населення Львівської області, яке проведено авторами з урахуванням міжнародного досвіду подібних досліджень у європейських країнах, у статті здійснено узагальнення та статистичний аналіз суб’єктивних оцінок якості життя населення Львівської області. З’ясовано, що за 5-бальною шкалою середній бал задоволеності якістю життя серед жителів області становить 4,07. Серед визначальних чинників загальної задоволеності якістю життя є сімейний стан, умови проживання і спосіб проведення вільного часу. Результати статистичного аналізу взаємозв’язку окремих аспектів якості життя показали, що чинник освіти має помітний вплив на спосіб проведення вільного часу, стан здоров’я та фінансовий стан.
Результати авторських та інших статистичних обстежень вказують на те, що якість освіти, а також рівень її відповідності індивідуальним очікуванням, є серед визначальних чинників підвищення якості людського життя як на індивідуальному, так і регіональному й національному рівнях.
Автори дослідження вважають, що доповнення методики обстеження умов життя домогосподарств у регіонах України блоками показників, які комплексно характеризують якість життя і базуються на самооцінках домогосподарств, забезпечить більш повне уявлення про реальні суспільні настрої у регіонах України, рівень соціальної напруженості та соціальної безпеки. 

якість життя, чинники якості життя, обстеження населення, суб’єктивна оцінка, об’єктивні індикатори, освіта, нерівність, Україна (Львівська область) 

Розроблено формалізований методичний підхід до визначення розміру диференціальної екологічної ренти як різниці між прибутком господарюючого суб’єкта, котрий безкоштовно використовує асиміляційний потенціал природи, і середнім прибутком господарюючих суб’єктів, що максимально відновлюють асиміляційні функції екосистем. Але доцільною є розробка не однієї універсальної методики, а кількох, оскільки гнучкої методики вилучення екологічної ренти може не бути. Одна методика може базуватись на врахуванні принципу «забруднювач платить», а інша – на споживанні ресурсів різної якості тощо. Запропоновано методологічний підхід до визначення розміру рентної плати за використання асиміляційних послуг екосистем – екологічного рентного платежу. Розроблено методологічний підхід до оцінювання вартості використання асиміляційного потенціалу навколишнього природного середовища (лісів, води, повітря, ґрунтів) на основі оцінки вартості штучної утилізації відходів та ін., що збагатило економічну теорію. Розроблено гнучкий економічний механізм вилучення екологічної ренти в природокористувачів і спосіб її розподілу на базі створення в Україні інституту громадянської власності на природні ресурси. 

формалізація оцінки екологічної ренти, інноваційна методологія оцінки, екологічний рентний платіж, справедливий розподіл екологічної ренти, інститут власності громадян на природні ресурси 

Розкрито механізм фінансування сфери охорони здоров’я з використанням медичної субвенції. Проаналізовано достатність виділених з Державного бюджету коштів для забезпечення функціонування медичних установ, які надають первинну медичну допомогу, в об’єднаних територіальних громад Львівської області. Встановлено неефективність механізму фінансування охорони здоров’я з використанням медичної субвенції та її причини. Охарактеризовано зміни в механізмі фінансування охорони здоров’я, здійснені в 2016-2017 рр. Висвітлено нововведення щодо надання первинних медичних послуг у 2018 р. за принципом «гроші ходять за пацієнтом» і порядок їх фінансування. Критично оцінено потенційні фінансові та пов’язані з ними соціальні ризики запровадження нового підходу до фінансування первинної медичної допомоги. 

бюджет, медична субвенція, охорона здоров’я, об’єднана територіальна громада, медична реформа 

На книгу: Білик Р. Р. Детермінанти регіонального розвитку у вимірі економічної безпеки України : монографія / Р. Р. Білик ; ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України». – Львів, 2016. – 352 с. (Серія «Проблеми регіонального розвитку»).