Підкреслено особливості видавничої діяльності (видавничої справи) та її значення в житті суспільства і держави. Наголошено на необхідності виділення видавничої діяльності в окремий блок у складі видавничої справи та розроблення самостійних заходів з управління нею. Проаналізовано результати видавничої діяльності за три роки в розрізі окремих областей України. Встановлено, що на сьогодні в усіх областях має місце значне зниження щорічних темпів видавничої діяльності як за кількістю назв, так і за їх тиражами. Наголошено на необхідності удосконалення управління видавничою діяльністю на основі висновків з аналізу. Проведено дослідження сучасного стану системи управління видавничою діяльністю на рівні регіону. Вказано на деякі недоліки наявних програм і планів управління видавничою справою на рівні областей і міст. Підкреслено доцільність розроблення заходів для вдосконалення управління в блоці «авторське середовище-видавництво (видавнича організація)». Запропоновано основні напрями вдосконалення управління видавничою діяльністю на регіональному рівні. Визначено, що перспективою подальших розвідок у досліджуваному напрямі є вибудовування ефективної системи регіонального управління видавничою справою загалом. 

видавнича діяльність, видавнича справа, регіон, видавнича продукція, аналіз, управління 

Розглянуто проблему оцінки якісних характеристик ЖКГ як системного об’єкта, визначено тенденції, під впливом яких вона буде вимушена позитивно змінюватися. На основі аналізу міжнародного досвіду визначено, що такий значимий об’єкт як ЖКГ, повинен досліджуватись на принципах аналізу якісно-функціональних характеристик. Обґрунтовано, що аналітичним і проектним завданням дослідження якості ЖКГ, як цілісної системи, є її відображення в певній структурі показників. 

якість, житлово-комунальне господарство, система, управління, саморегулювання, саморозвиток 

Уперше за умов воєнної інтервенції Росії в Україну, анексії частини її території, підтримки Росією колабораціоністів і злочинних дій найманців розглядаються проблеми визначення доленосних максим як принципів і дороговказів суспільних трансформацій, економічних модернізацій задля зміцнення системи національної безпеки. У цьому контексті аналізується комплекс факторів не лише сталого розвитку, а й тяглості (спадковості) буття українського народу, збереження його національної ідентичності, підвищення синергії розбудови власної модерної держави як давньої ідеї. З огляду на це, увага фокусується на: аксіології вибору вектора інтеграції країни, темпах її інноваційного розвитку, інституційній інтелектуально-креативній спроможності виходу на світові ринки з наукомісткою високотехнологічною продукцією, врешті науково-дослідному потенціалі досліджень «на випередження» сучасних досягнень технічного прогресу та запитів діючих ринків, низці неекономічних чинників побудови ефективної національної держави та її економіки, підвищенні добробуту народу та досягнення ефекту емерджентності у системі його та світової безпеки. 

максими суспільних трансформацій, національна безпека, синергія, ефект емерджентності, неекономічні чинники розбудови ефективної держави й економіки 

Досліджено екстерналії – позитивні ефекти мезорівня міжнародних інтеграційних об’єднань, що становлять собою мережеві структури внутрішньогалузевого і міжгалузевого співробітництва у вигляді транскордонних кластерних систем. Серед кластерних екстерналій, які мають велике значення для формування міжнародних кластерних систем, необхідно відзначити мережеві екстерналії (network externalities) і «перелив знань» у межах кластера: обидва види ефектів мають пряме відношення до якісного розвитку міжнародної економічної інтеграції, тому можливість їх розвитку має закладатися з самого початку формування будь-якого інтеграційного об’єднання. З точки зору розвитку прикордонного співробітництва в межах міжнародних інтеграційних об’єднань, критично важливим критерієм його ефективності є перехід від прикордонних до єдиного транскордонного регіону шляхом розвитку контактної функції кордону у вигляді мережевих взаємодій. У контексті синтезу теорії міжнародної економічної інтеграції та кластерної концепції обґрунтовано, що кластерний підхід є найбільш ефективним механізмом розвитку транскордонних економічних взаємодій і, зрештою, становить собою мезорівень конкурентоспроможних міжнародних інтеграційних систем і необхідною умовою якісного зростання євроінтеграції України.
Транскордонні кластери формуються в транскордонних регіонах двох і більше країн «поверх» їх адміністративних меж. Вони охоплюють суміжні прикордонні території сусідніх держав, до складу яких входять інституції та фірми, розміщені по обидва боки кордону. Тому транскордонні кластери можна визначити як групи незалежних компаній та асоційованих інституцій, які: географічно зосереджені у транскордонному регіоні; співпрацюють і конкурують; спеціалізуються у різних галузях, пов’язані спільними технологіями та навичками і взаємодоповнюють одна одну, що в кінцевому підсумку дає можливість отримання синергетичних і мережевих ефектів, дифузії знань і навиків.
Таким чином, синтез концепцій кластерного розвитку та міжнародних інтеграційних об’єднань можливий, оскільки обидва види суб’єктів володіють екстерналіями, характерними для транскордонних кластерних систем. 
Зроблено висновок про доцільність упровадження кластерної моделі прикордонного співробітництва як найбільш адекватної сучасним умовам розвитку глобальної економіки і етапу інтеграції України, зокрема, у межах Єдиного економічного простору ЄС. 

екстерналії, синергетичний ефект, транскордонна кластерна система, євроінтеграція, єврорегіон, інновації, конкурентоспроможність 

Акцентовано увагу на важливості розвитку підприємництва як основному напрямі діяльності в ринковій економіці. Визначено місце та роль малого підприємництва у формуванні фінансово-економічних і соціальних показників держави й окремих її регіонів. Проаналізовано результати розвитку підприємництва, у тому числі й малого, за основними статистичними показниками на загальнодержавному рівні та у Львівській області станом на 2010 та 2016 роки. Відзначено, що однією з важливих характеристик провадження підприємницької діяльності є її надійність. Наголошено на необхідності та можливості оцінки надійності провадження підприємницької діяльності на основі базових статистичних показників, зокрема Головних управлінь статистики областей. Запропоновано методологію аналітичного дослідження надійності провадження підприємницької діяльності та апробовано її на прикладі статистики малих підприємств Львівської області. Отримано значення часткових та інтегрального індекс-коефіцієнтів оцінки надійності провадження діяльності малими підприємствами Львівської області. Рекомендовано шкалу оцінки ступеня надійності підприємницької діяльності залежно від величини індексу надійності. Зроблено висновки щодо напрямів підвищення надійності провадження підприємницької діяльності на регіональному рівні та необхідності її аналітичного дослідження. 

підприємництво, підприємницька діяльність, надійність, малі підприємства, аналіз 

Проаналізовано стан і тенденції функціонування торгівлі в сільській місцевості, виявлено суттєві деформації, суперечливості в її діяльності, а також невідповідність завданням сучасної політики активізації розвитку сільських територій. Обґрунтовано стратегічні пріоритети розвитку сільської торгівлі під впливом домінуючих чинників та умов, розкрито зміст і спрямованість перспективного розвитку торгівлі на селі. Запропоновано концептуальну структурну моделі сільської торгівлі на засадах диверсифікації торговельної діяльності, кооперування, горизонтальної та вертикальної інтеграції. 

торгівля в сільській місцевості, сільські території, роздрібна, оптова торгівля, торговельна інфраструктура, ресурсний потенціал, стратегічні пріоритети, концептуальна модель торгівлі 

Запропоновано методичний підхід до формування стратегічних напрямів кластероутворення. Описано й обґрунтовано принципи застосування SWOT-аналізу для розробки стратегічних напрямів кластероутворення поліграфічних підприємств. На основі результатів опитування респондентів відібрано найвпливовіші фактори та створено таблицю SWOT-аналізу. Визначено вплив сильних і слабких сторін на реалізацію можливостей і нейтралізацію загроз, що ідуть від зовнішнього середовища. Побудовано вектор спрямованості розвитку підприємств поліграфії. Наведено етапи проведення SWOT-аналізу методом експертних оцінок. Подано результати експертного оцінювання факторів, що впливають на рівень розвитку поліграфічних підприємств. Побудовано матрицю стратегічного вибору підприємств поліграфії. Сформовано стратегічні напрями кластероутворення підприємств поліграфії. Визначено, що стратегічні напрями розвитку кластера підприємств поліграфії мають інноваційно-маркетингову спрямованість. Наведено принципи формування стратегії кластероутворення підприємств поліграфії. 

кластер, кластероутворення, SWOT-аналіз, експертні оцінки, фактори впливу, поліграфічні підприємства, стратегія, стратегічні напрями 

Досліджено сутність дефініції «фінансові ресурси банку» на основі узагальнення теоретичних уявлень та морфологічного аналізу, що дозволило уточнити її економічний зміст за рахунок включення всіх джерел формування фінансових ресурсів (залучені, запозичені, власні кошти) та врахування їх логістичної спрямованості. 

фінансові ресурси банку, банк, морфологічний аналіз, активи, пасиви, кошти, банківські ресурси