Науково-практичний журнал
УКР   ENG
Регіональна економіка
   



Журнал Регіональна економіка -- re2018.01.126

Репозитарій ІРД НАНУ Репозитарій НБУВ УДК 658.6:65.012.32; JEL D83, M54, M12, C12
Берегова Г. І., Гладунський В. Н. Вплив індивідуальної синергії продавця на ефект виторгу. Регіональна економіка. 2018. №1(87). С. 126-131. URL: http://re.gov.ua/doi/re2018.01.126_u.php.
Літер.: 5

Автори



Берегова Галина Іванівна

кандидат фізико-математичних наук, доцент

доцент кафедри економіки та інформаційних технологій, Львівський інститут ДВНЗ “Університет банківської справи”

Контакти: gberegova@yahoo.com

Сторінки:



Гладунський Василь Назарович

кандидат педагогічних наук, доцент

доцент кафедри економіки та інформаційних технологій, Львівський інститут ДВНЗ “Університет банківської справи”

Контакти: gladunskyy@gmail.com, vasil4444@email.ua

Сторінки:

Анотація

Розглядається Людина як складна відкрита система, як основна рушійна сила будь-якої соціально-економічної системи. На основі синергетичного підходу розкриваються можливості досягнення економічного ефекту окремою людиною у процесі виробничої діяльності, у процесі менеджменту та самоменеджменту. Наведено результати спостережень за діяльністю продавців одного з магазинів Львова та проілюстровано взаємозв’язок елементів синергізму з рівнями виторгу. На конкретних даних щотижневих виторгів математично обґрунтовано та графічно проілюстровано позитивний економічний ефект, який одержано здебільшого за синергії внутрішніх і зовнішніх характерних якостей продавців. Аргументується, що така синергія досягається завдяки самоорганізації та ефективному виконанню продавцями двох управлінських функцій управління покупцями та управління самим собою, в основі яких лежить принцип компромісу інтересів. Показано, що ефект самоорганізації досягається за умови поєднання фізичних, інтелектуальних, духовних, психічних, комунікаційних якостей продавців та одновекторного спрямування цих якостей.

Ключові слова:

система, синергія, людина, управління, синергетичний ефект

Посилання

    
  1. Князева Е. Н., Курдюмов С. П. Основания синергетики. Режимы с обострением, самоорганизация, темпомиры. СПб: Алетейя, 2002. 414 с.
  2. Чайка Г. Л. Синергізм в управлінні. К.: Знання, 2011. 70 с.
  3. Кемпбелл Э., Саммерс-Лачс К. Стратегический синергизм / 2-е изд. СПб.: Питер, 2004. 416 с. (Серия «Теория и практика менеджмента»).
  4. Чернецька О. В. Сутність та значення синергетичного ефекту в системі управління на підприємстві // Глобальні та національні проблеми економіки. 2014. Вип. 2. С. 762-765. Режим доступу: global-national.in.ua/archive/2-2014/157.pdf
  5. Ершова-Бабенко И. В. Психосинергетические стратегии человеческой деятельности (концептуальная модель): монография. Вінниця: Нова книга, 2005. 360 с.

Подібні статті



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 65.014.1+655.5; JEL R1, М10
Лазановський П. П. Проблеми управління видавничою діяльністю на регіональному рівні / П. П. Лазановський, О. М. Гірняк // Регіональна економіка. – 2016. – №4(82). – С. 153-159.

Літер.: 10


Підкреслено особливості видавничої діяльності (видавничої справи) та її значення в житті суспільства і держави. Наголошено на необхідності виділення видавничої діяльності в окремий блок у складі видавничої справи та розроблення самостійних заходів з управління нею. Проаналізовано результати видавничої діяльності за три роки в розрізі окремих областей України. Встановлено, що на сьогодні в усіх областях має місце значне зниження щорічних темпів видавничої діяльності як за кількістю назв, так і за їх тиражами. Наголошено на необхідності удосконалення управління видавничою діяльністю на основі висновків з аналізу. Проведено дослідження сучасного стану системи управління видавничою діяльністю на рівні регіону. Вказано на деякі недоліки наявних програм і планів управління видавничою справою на рівні областей і міст. Підкреслено доцільність розроблення заходів для вдосконалення управління в блоці «авторське середовище-видавництво (видавнича організація)». Запропоновано основні напрями вдосконалення управління видавничою діяльністю на регіональному рівні. Визначено, що перспективою подальших розвідок у досліджуваному напрямі є вибудовування ефективної системи регіонального управління видавничою справою загалом. 
видавнича діяльність, видавнича справа, регіон, видавнича продукція, аналіз, управління 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 332.143:352/354
Бубенко П. Т. Житлово-комунальне господарство регіону як системний об'єкт дослідження якісних характеристик / П. Т. Бубенко, О. В. Димченко // Регіональна економіка. – 2011. – №4(62). – С. 57-66.

Літер.: 12


Розглянуто проблему оцінки якісних характеристик ЖКГ як системного об’єкта, визначено тенденції, під впливом яких вона буде вимушена позитивно змінюватися. На основі аналізу міжнародного досвіду визначено, що такий значимий об’єкт як ЖКГ, повинен досліджуватись на принципах аналізу якісно-функціональних характеристик. Обґрунтовано, що аналітичним і проектним завданням дослідження якості ЖКГ, як цілісної системи, є її відображення в певній структурі показників. 
якість, житлово-комунальне господарство, система, управління, саморегулювання, саморозвиток 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 342:351.746.1
Вовканич С. Й. Максими суспільних трансформацій і економічних змін у контексті зміцнення національної безпеки України / С. Й. Вовканич // Регіональна економіка. – 2015. – №3(77). – С. 5-15.

Літер.: 5


Уперше за умов воєнної інтервенції Росії в Україну, анексії частини її території, підтримки Росією колабораціоністів і злочинних дій найманців розглядаються проблеми визначення доленосних максим як принципів і дороговказів суспільних трансформацій, економічних модернізацій задля зміцнення системи національної безпеки. У цьому контексті аналізується комплекс факторів не лише сталого розвитку, а й тяглості (спадковості) буття українського народу, збереження його національної ідентичності, підвищення синергії розбудови власної модерної держави як давньої ідеї. З огляду на це, увага фокусується на: аксіології вибору вектора інтеграції країни, темпах її інноваційного розвитку, інституційній інтелектуально-креативній спроможності виходу на світові ринки з наукомісткою високотехнологічною продукцією, врешті науково-дослідному потенціалі досліджень «на випередження» сучасних досягнень технічного прогресу та запитів діючих ринків, низці неекономічних чинників побудови ефективної національної держави та її економіки, підвищенні добробуту народу та досягнення ефекту емерджентності у системі його та світової безпеки. 
максими суспільних трансформацій, національна безпека, синергія, ефект емерджентності, неекономічні чинники розбудови ефективної держави й економіки 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 332.135:339.92:[339.137:332.122]; JEL R1, B41, R5
Kovalenko S. I. Externalities of cross-border cluster systems as a factor contributing to Euroregions’ competitiveness [Екстерналії транскордонних кластерних систем як фактор конкурентоспроможності єврорегіонів] / S. I. Kovalenko // Rehional'na ekonomika - Regional Economy. – 2017. – №1(83). – P. 63-71.

Літер.: 15


Досліджено екстерналії – позитивні ефекти мезорівня міжнародних інтеграційних об’єднань, що становлять собою мережеві структури внутрішньогалузевого і міжгалузевого співробітництва у вигляді транскордонних кластерних систем. Серед кластерних екстерналій, які мають велике значення для формування міжнародних кластерних систем, необхідно відзначити мережеві екстерналії (network externalities) і «перелив знань» у межах кластера: обидва види ефектів мають пряме відношення до якісного розвитку міжнародної економічної інтеграції, тому можливість їх розвитку має закладатися з самого початку формування будь-якого інтеграційного об’єднання. З точки зору розвитку прикордонного співробітництва в межах міжнародних інтеграційних об’єднань, критично важливим критерієм його ефективності є перехід від прикордонних до єдиного транскордонного регіону шляхом розвитку контактної функції кордону у вигляді мережевих взаємодій. У контексті синтезу теорії міжнародної економічної інтеграції та кластерної концепції обґрунтовано, що кластерний підхід є найбільш ефективним механізмом розвитку транскордонних економічних взаємодій і, зрештою, становить собою мезорівень конкурентоспроможних міжнародних інтеграційних систем і необхідною умовою якісного зростання євроінтеграції України.
Транскордонні кластери формуються в транскордонних регіонах двох і більше країн «поверх» їх адміністративних меж. Вони охоплюють суміжні прикордонні території сусідніх держав, до складу яких входять інституції та фірми, розміщені по обидва боки кордону. Тому транскордонні кластери можна визначити як групи незалежних компаній та асоційованих інституцій, які: географічно зосереджені у транскордонному регіоні; співпрацюють і конкурують; спеціалізуються у різних галузях, пов’язані спільними технологіями та навичками і взаємодоповнюють одна одну, що в кінцевому підсумку дає можливість отримання синергетичних і мережевих ефектів, дифузії знань і навиків.
Таким чином, синтез концепцій кластерного розвитку та міжнародних інтеграційних об’єднань можливий, оскільки обидва види суб’єктів володіють екстерналіями, характерними для транскордонних кластерних систем. 
Зроблено висновок про доцільність упровадження кластерної моделі прикордонного співробітництва як найбільш адекватної сучасним умовам розвитку глобальної економіки і етапу інтеграції України, зокрема, у межах Єдиного економічного простору ЄС. 
екстерналії, синергетичний ефект, транскордонна кластерна система, євроінтеграція, єврорегіон, інновації, конкурентоспроможність 



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 334.012.64:334.722(477.83); JEL R11, R32
Лазановський П. П., Онещак О. Я. Аналітична оцінка надійності провадження підприємницької діяльності малими підприємствами Львівської області // Регіональна економіка. 2017. №4(86). С. 121-130.

Літер.: 9


Акцентовано увагу на важливості розвитку підприємництва як основному напрямі діяльності в ринковій економіці. Визначено місце та роль малого підприємництва у формуванні фінансово-економічних і соціальних показників держави й окремих її регіонів. Проаналізовано результати розвитку підприємництва, у тому числі й малого, за основними статистичними показниками на загальнодержавному рівні та у Львівській області станом на 2010 та 2016 роки. Відзначено, що однією з важливих характеристик провадження підприємницької діяльності є її надійність. Наголошено на необхідності та можливості оцінки надійності провадження підприємницької діяльності на основі базових статистичних показників, зокрема Головних управлінь статистики областей. Запропоновано методологію аналітичного дослідження надійності провадження підприємницької діяльності та апробовано її на прикладі статистики малих підприємств Львівської області. Отримано значення часткових та інтегрального індекс-коефіцієнтів оцінки надійності провадження діяльності малими підприємствами Львівської області. Рекомендовано шкалу оцінки ступеня надійності підприємницької діяльності залежно від величини індексу надійності. Зроблено висновки щодо напрямів підвищення надійності провадження підприємницької діяльності на регіональному рівні та необхідності її аналітичного дослідження. 
підприємництво, підприємницька діяльність, надійність, малі підприємства, аналіз 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 658.6/.9:[332.122:338.43]:351; JEL O13, Q13
Апопій В. В. Стратегічні пріоритети розвитку торгівлі в сільській місцевості / В. В. Апопій, Г. В. Апопій // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 89-97.

Літер.: 11


Проаналізовано стан і тенденції функціонування торгівлі в сільській місцевості, виявлено суттєві деформації, суперечливості в її діяльності, а також невідповідність завданням сучасної політики активізації розвитку сільських територій. Обґрунтовано стратегічні пріоритети розвитку сільської торгівлі під впливом домінуючих чинників та умов, розкрито зміст і спрямованість перспективного розвитку торгівлі на селі. Запропоновано концептуальну структурну моделі сільської торгівлі на засадах диверсифікації торговельної діяльності, кооперування, горизонтальної та вертикальної інтеграції. 
торгівля в сільській місцевості, сільські території, роздрібна, оптова торгівля, торговельна інфраструктура, ресурсний потенціал, стратегічні пріоритети, концептуальна модель торгівлі 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 65.012.12:332.133.6:[338.45:655.26];JELL23,L80,M11,M14,R11
Войтко С. В. Застосування SWOT-аналізу для розробки стратегічних напрямів кластероутворення поліграфічних підприємств / С. В. Войтко, І. Ю. Воронкова // Регіональна економіка. – 2016. – №1(79). – С. 165-171.

Літер.: 5


Запропоновано методичний підхід до формування стратегічних напрямів кластероутворення. Описано й обґрунтовано принципи застосування SWOT-аналізу для розробки стратегічних напрямів кластероутворення поліграфічних підприємств. На основі результатів опитування респондентів відібрано найвпливовіші фактори та створено таблицю SWOT-аналізу. Визначено вплив сильних і слабких сторін на реалізацію можливостей і нейтралізацію загроз, що ідуть від зовнішнього середовища. Побудовано вектор спрямованості розвитку підприємств поліграфії. Наведено етапи проведення SWOT-аналізу методом експертних оцінок. Подано результати експертного оцінювання факторів, що впливають на рівень розвитку поліграфічних підприємств. Побудовано матрицю стратегічного вибору підприємств поліграфії. Сформовано стратегічні напрями кластероутворення підприємств поліграфії. Визначено, що стратегічні напрями розвитку кластера підприємств поліграфії мають інноваційно-маркетингову спрямованість. Наведено принципи формування стратегії кластероутворення підприємств поліграфії. 
кластер, кластероутворення, SWOT-аналіз, експертні оцінки, фактори впливу, поліграфічні підприємства, стратегія, стратегічні напрями 



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК 336.71:65.012.32
Біломістна І. І. Особливості формування теоретичних підходів до визначення фінансових ресурсів банку як економічної категорії / І. І. Біломістна // Регіональна економіка. – 2013. – №1(67). – С. 146-153.

Літер.: 25


Досліджено сутність дефініції «фінансові ресурси банку» на основі узагальнення теоретичних уявлень та морфологічного аналізу, що дозволило уточнити її економічний зміст за рахунок включення всіх джерел формування фінансових ресурсів (залучені, запозичені, власні кошти) та врахування їх логістичної спрямованості. 
фінансові ресурси банку, банк, морфологічний аналіз, активи, пасиви, кошти, банківські ресурси 


Веб-майстер П. Попадюк