УДК 338.24.021.8:346.232"1990/1999"(438); JEL F43, H73, O52, R58 Лижва Е. Реформа місцевого самоврядування в Польщі у 1990-ті роки – перебіг, переваги та проблемні зони. Регіональна економіка. 2018. №1(87). С. 132-142. URL: http://re.gov.ua/doi/re2018.01.132_u.php. Літер.: 21
Автори
Анотація
Однією з найфундаментальніших реформ, проведених Польщею, була реформа місцевого самоврядування, яка проходила у два етапи: створення самоврядних комун у 1990 р. й самоврядних районів і воєводств у 1999 р. Основними перевагами цієї реформи є відхід від методів управління тоталітарною державою, спрощення процедури отримання фінансування з фондів Європейського Союзу, встановлення сучасних стандартів життя. Але крім численних позитивних моментів, рішення, які ухвалювались на той час, призвели до появи значних проблем. Визначення цих проблемних сфер може сприяти покращенню ситуації з органами влади на місцях в Польщі, а також вберегти політиків інших країн, у тому числі України, від подібних помилок. Стаття висвітлює процес проведення реформи місцевого самоврядування в Польщі та визначає її переваги. Метою статті є дослідити перелік проблемних сфер, які виникли під час і після запровадження реформи. Для досягнення цієї мети був використаний метод цільової вибірки на основі аналізу вибраних джерел – наукової літератури, експертних звітів і результатів досліджень. Такий вибір ресурсів сприяв розумінню сучасної ситуації та її всесторонньому вивченню відповідно до думок різноманітних учасників реформи та зацікавлених сторін. Проведений аналіз дозволяє зробити висновки про те, що основними проблемами органів місцевого самоврядування є обмежена автономія, яка виникає через широкий спектр покладених на них завдань без достатньої кількості доступних фінансових ресурсів, і сумнівна доцільність функціонування самоврядних районів. Крім цього, експерти також зазначають брак співпраці між місцевою та центральною владою, неефективні рішення в правовому полі та надмірну врегульованість системи самоврядування, нестабільну політику розвитку держави, внутрішні конфлікти між представниками органів місцевого самоврядування. У статті також окреслено сфери подальших досліджень, включаючи можливості накопичення ресурсів, співпраці державних структур з оточенням, скорочення кількості регулятивних актів і спрощення процедур.
Ключові слова:
реформа, місцеве самоврядування, автономія, адміністрація, місцевий розвиток, регіональний розвиток
Посилання
25 lat odrodzonego samorządu w Polsce – osiągnięcia, porażki i zadania na przyszłość / Komisja Samorządu Terytorialnego i Administracji Państwowej, Fundacja Rozwoju Demokracji Lokalnej. Warszawa, wrzesień 2014. Tryb dostępu: http://www.frdl.org.pl/pliki/frdl/document/zalaczniki_artykuly/25%20lat%20odrodzonego%20samorzadu-1.pdf
Falkowska B. Zatroskany o Polskę // Nasz Dziennik. 2 maja 2013. Tryb dostępu: http://antykomuna.blogspot.com/2013/05/to-on-przewidzia-fatalne-skutki-reform.html
Kieżun W. Patologia transformacji. Wydanie uzupełnione. Wydawnictwo Poltext. 2013. S. 286-329. 424 c. Tryb dostępu: https://docs.google.com/viewerng/viewer?url=https://stream.docer.pl/pdf/173874/se55ec
Kowalewski A. Gospodarka przestrzenna // 25 lat odrodzonego samorządu w Polsce – osiągnięcia, porażki i zadania na przyszłość. Fundacja Rozwoju Demokracji Lokalnej / Warszawa, wrzesień 2014. S. 26-28. Tryb dostępu: http://www.frdl.org.pl/pliki/frdl/document/zalaczniki_artykuly/25%20lat%20odrodzonego%20samorzadu-1.pdf
Koźmiński A. Przedsiębiorcy i menedżerowie w procesie modernizacji i zarządzania // Modernizacja Polski. Struktury, Agencje, Instytucje. Warszawa: Wydawnictwo Akademickie i Profesjonalne, 2010. S. 226.
Reforma administracyjna // Monitor Samorządowy. 01.02.2014. Tryb dostępu: http://www.regioset.pl/monitor.php?lg=0&art=6&unit=4
Radomski G. Spory o samorząd terytorialny w polskiej myśli politycznej po 1989 roku. Toruń:: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Mikołaja Kopernika, 2017.
Raport Forum Od-nowa. Samorząd 3.0. 2013. S. 3-8. Tryb dostępu: htpp://www.jawnosc.pl/wp-content/uploads/2013/11/Forum_Od-nowa_Raport_Samorzad_3-0.pdf
Reforma samorządowa 1990 – jedna z najbardziej udanych // Dzieje. PL. 14 lipca 2016. Tryb dostępu: http://dzieje.pl/aktualnosci/reforma-samorzadowa-1990-jedna-z-najbardziej-udanych
Reforma samorządowa w dwóch ratach // ONET Wiadomości. 27 maja 2014. Tryb dostępu: http://wiadomosci.onet.pl/reforma-samorzadowa-w-dwoch-ratach/rsn1t
Regulski J. Reformowanie Państwa. Moje doświadczenia. Szczecin: FRDL,WSAP, 2007. S. 70.
Regulski J. Samorząd III Rzeczypospolitej. Koncepcje i realizacja. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2000. 457 s.
Rozporządzenie Rady Ministrów “w sprawie utworzenia powiatów”. Dz.U. 1998.103.652.
Sepioł J., Polski samorząd. Co dalej? Główne wyzwania i kierunki zmian // 25 lat odrodzonego samorządu w Polsce – osiągnięcia, porażki i zadania na przyszłość / Fundacja Rozwoju Demokracji Lokalnej. Warszawa, wrzesień 2014. S. 19. Tryb dostępu: http://www.frdl.org.pl/pliki/frdl/document/zalaczniki_artykuly/25%20lat%20odrodzonego%20samorzadu-1.pdf
Skuteczny Urząd Samorządowy. Rozwój kompetencji kadr jako element budowy sprawnej administracji lokalnej / Fundacja Rozwoju Demokracji Lokalnej. Warszawa, 2016. S. 19-45. Tryb dostępu: http://www.frdl.org.pl/pliki/frdl/image/marta/SKUTECZNY_URZAD_popr_raport_internet.pdf
Ustawa “o administracji rządowej w województwie” Dz.U. 1998.91.576 ze zm.
Ustawa “o samorządzie gminnym”. Dz.U. 1993.13.74 ze zm.
Ustawie “o samorządzie gminnym”. Dz.U. 2001.142.1591 ze zm.
Ustawa “o samorządzie powiatowym”. Dz.U. 1998.91.578 ze zm.
Ustawa “o samorządzie województwa”. Dz.U. 1998.91.576 ze zm.
Ustawa “o wprowadzeniu zasadniczego trójstopniowego podziału terytorialnego państwa”. Dz.U. 1998.96.603 ze zm.
Досліджено понятійно-термінологічний апарат територіальних громад з виділенням територіального, соціологічного, публічно-правового і системного підходів. Запропоновано розглядати територіальну громаду як цілісне утворення, що характеризується єдністю соціальної спільноти, суб’єкта місцевого самоврядування та базової ланки адміністративно-територіального устрою країни. Здійснено класифікацію територіальних громад з виділенням таких класифікаційних ознак: за типом населеного пункту, повнотою охоплення, характером формування, географічним розташування, рівнем соціально-економічного розвитку. Досліджено функції територіальної громади як суб’єкта регулювання соціально-економічного розвитку. Виділено правові, організаційні, економічні, фінансові методи регулювання розвитку територіальних громад і напрями державного регулювання розвитку територіальних громад: нівелювання диспропорцій соціально-економічного розвитку та стимулювання розвитку територій.
територіальна громада, розвиток, регулювання розвитку, місцеве самоврядування
Досліджено особливості впливу суспільно-психологічного середовища на формування інвестиційно-інноваційного потенціалу розвитку українсько-польського транскордонного регіону. Основну увагу акцентовано на опортуністичній поведінці, яка чинить найбільш вагомий деструктивний вплив на ефективність використання інвестиційно-інноваційного потенціалу розвитку українсько-польського транскордонного регіону. Виявлено системоутворюючі чинники та основні механізми поширення основних типів опортуністичної поведінки в українсько-польському транскордонному регіоні. Запропоновано засоби нівелювання опортуністичної поведінки в контексті вдосконалення суспільно-психологічного середовища українсько-польського транскордонного регіону та нарощування його інвестиційно-інноваційного потенціалу. Першочергову увагу акцентовано на підвищенні якості людського та соціального капіталу, викоріненні корупції, адаптації у прикордонних з Польщею регіонах України сучасних організаційно-економічних засобів нарощування інвестиційно-інноваційного потенціалу розвитку.
Висвітлено стратегічні орієнтири розвитку областей Карпатського регіону та проведено їх оцінку на предмет узгодження з цілями Державної стратегії регіонального розвитку, доведено необхідність пріоритетизації стратегічних орієнтирів розвитку регіонів на основі виявлення так званих «точок росту», які активізують процес використання власного потенціалу та економічне зростання регіону. Встановлено, що одним з дієвих напрямів формування та реалізації нової регіональної політики є фокус на розвиток макрорегіонів, до яких належить і Карпатський регіон. У результаті проведеного дослідження визначено особливості планування, фінансування та реалізації заходів регіонального розвитку, результати якого вказують на необхідність інтеграції розвитку регіонів, у тому числі й фінансових ресурсів, спрямованих на розвиток регіону. Обґрунтовано необхідність підвищення рівня культури стратегічного планування, спрямованого на реалістичність плану заходів з реалізації стратегій регіонального розвитку з чітким визначенням організаційних, фінансових і контрольних параметрів; організація належного інформаційного забезпечення реалізації регіональної політики на засадах підвищення прозорості прийняття рішень і їх виконання, рівня поінформованості усіх зацікавлених осіб, можливостей громадського моніторингу управлінських рішень на місцях.
регіональний розвиток, стратегія розвитку, стратегічні орієнтири, макрорегіон, Карпатський регіон
Основною проблемою фінансування освітніх закладів з місцевих бюджетів в Україні є те, що великі обсяги фінансування не забезпечують зростання якості наданих послуг. Причиною низької ефективності видатків є існування розгалуженої мережі закладів, яка не відповідає наявним реаліям і потребує проведення оптимізації. Здійснення в країні адміністративно-територіальної реформи відкриває нові можливості для вирішення зазначених проблем, адже об’єднані територіальні громади (ОТГ) наділені новими підвищеними повноваженнями у фінансуванні та управлінні освітніми закладами. Метою статті є дослідження особливостей фінансування освітньої галузі Карпатського регіону з місцевих бюджетів в умовах адміністративно-територіальної реформи. Проведений аналіз фінансування освітньої галузі Карпатського регіону з місцевих бюджетів дозволив з’ясувати особливості, що проявляються у високій затратності через низький рівень урбанізованості регіону. З’ясовано, що видатки на одного учня є більшими у районах з великим відсотком сільського населення і значно меншими у містах обласного підпорядкування. Найдорожче один учень обходиться у двох областях Карпатського регіону з низьким рівнем урбанізації та складними природно-кліматичними умовами — в Івано-Франківській (15100 грн у рік) та Закарпатській областях (12100 грн у рік). У статті проаналізовано: зміни в управлінні освітньою галуззю, викликані проведенням адміністративно-територіальної реформи; законодавчі зміни 2015-2017 рр. у фінансуванні середньої та професійно-технічної освіти за рахунок відповідних субвенцій з Держбюджету та виокремлено проблеми фінансування. Наголошено, що результатом реформ має стати не лише економія фінансових ресурсів, а висока якість освітніх послуг як для платників податків, так і для отримувачів послуг. Реорганізація освітніх закладів потребує комплексного підходу до вирішення проблеми, а саме: необхідно враховувати фактичну завантаженість шкіл учнями, демографічну ситуацію та виробничий потенціал у районі. Новим напрямом впорядкування освітньої мережі має стати створення опорних шкіл. Аналізування першого етапу їх формування дозволило виявити основні проблеми: неспівпадіння меж освітнього округу з межами об’єднаних територіальних громад, відповідності розроблених вимог до опорних шкіл наявним реаліям та інші. У перспективі необхідно змінити підходи до фінансування професійно-технічної освіти в сторону запровадження багатоканального фінансування, з використанням коштів Державного, місцевих бюджетів і коштів бізнесу.
освіта, фінансування, Карпатський регіон, реформа, об’єднані територіальні громади
Зараз ми можемо спостерігати зростаючу роль людського капіталу в адміністраціях місцевого самоврядування. Від найманих людей залежить спосіб і метод організації праці, а також можливість кращого задоволення потреб місцевої громади і турбота про підопічну область. Чим цінніші працівники, тим краща буде якість роботи адміністративної одиниці. Дослідження було проведено в муніципалітеті міста Жешув у травні 2014 р. за допомогою опитування. Тематика стосувалась співробітників у муніципальному офісі, їх задоволення та аналізу опитування. Метою статті є аналіз інвестицій у людський капітал на основі муніципального бюро Жешува. Результати дають можливість спостерігати як позитивні, так і негативні явища інвестицій у галузі людського капіталу в конкретному місті.
Розглядаються сучасні підходи до вирішення проблем гірських територій у європейських країнах. Наголошується на визначальній ролі сільського господарства у їх розвитку. Аналіз засвідчує, що проблеми економічного, екологічного та соціального характеру в межах гірських територій європейських країн вирішуються чи шляхом проведення активної аграрної політики, чи в межах реалізації регіональної гірської політики, спрямованої на компенсацію негативного впливу природно-кліматичних ресурсних властивостей гірських територій, надаючи інвестиційну підтримку для розвитку пріоритетних видів і сфер економічної діяльності, зокрема сільському господарству. Значна увага приділена питанню стимулювання сільгоспвиробників у гірській місцевості. Виокремлено основні недоліки вітчизняної системи стимулювання гірського сільського господарства, що не дозволяє повною мірою розкрити можливості цих територій. Запропоновано напрями економічної підтримки сільськогосподарських виробників у гірських регіонах України для недопущення занепаду традиційно провідної для таких територій аграрної сфери зайнятості місцевого населення та екологізації сільського господарства в гірській місцевості.
гірські території, гірська політика, сільське господарство, інструменти стимулювання, підтримка сільськогосподарського виробника
Досліджено особливості функціонування ринку нафтопродуктів України на загальнодержавному та регіональному рівнях. На цій підставі формулюються пропозиції щодо пріоритетних напрямів конкурентної політики, спрямованої на розвиток цього ринку. Першочергова увага акцентується на недопущенні картельних змов та узгодженої антиконкурентної політики на вітчизняному ринку нафтопродуктів шляхом удосконалення його інституційно-організаційного забезпечення та адаптації механізмів конкурентної політики до сучасних вимог і стандартів розвинених держав світу. Важливим засобом стимулювання конкуренції на ринку нафтопродуктів України є удосконалення інституційно-організаційного середовища його регулювання, а також викорінення низки інституційних дисфункцій, які перешкоджають його розвитку. Для цього пропонується адаптувати на вітчизняний ґрунт найбільш ефективні механізми ведення конкурентної політики, які знайшли своє застосування на ринках нафтопродуктів розвинених держав світу, будучи апробованими як на загальнонаціональному, так і на регіональному рівнях. Передусім це стосується підвищення прозорості ціноутворення за рахунок біржової та аукціонної торгівлі, а також посилення контролю за недопущенням картельних змов із залученням широкого кола державних інституцій, включаючи правоохоронні та безпекові органи, а також інститутів громадянського суспільства.
ринок нафтопродуктів України, антиконкурентна поведінка, картельні змови, конкурентна політика, антимонопольне регулювання
Визначено основні принципи, на яких ґрунтуються концептуальні основи формування системи управління відходами. Запропоновані принципи доповнюють технічну редакцію проекту Національної стратегії поводження з відходами, у якій основні положення трактуються не чітко, що ускладнює їх сприйняття. Зокрема уточнено, деталізовано та розширено перелік сформульованих у ній керуючих принципів з відповідною інтерпретацією для цільового використання, що в комплексі із розробкою основних положень концепції управління відходами створює потужний теоретичний базис для якісних перетворень, сприяє поясненню і розвитку теорії та аналітичному дослідженню наявних механізмів. Автор наголошує на тому, що комплексні фундаментальні й прикладні дослідження на теоретичному та емпіричному рівнях мають бути в основі як законодавчих, так і виконавчих функцій в управлінні та поводженні з відходами.
принципи, система управління відходами, генерування відходів, утилізація відходів
У статті розглянуто основні підходи вчених, які займались визначенням переліку та характеристик чинників розвитку мережевих бізнес-структур. Проаналізовано вплив чинників на розвиток мережевих аптечних підприємницьких структур. Розроблено класифікацію чинників впливу екзогенного (на макро – та мікрорівнях) та ендогенного характеру. Також проведено дослідження основних чинників впливу на розвиток аптечних мереж у сучасних умовах функціонування. Систематизація основних наукових підходів дозволила розробити універсальний підхід до групування чинників розвитку цих структур. Запропоновано використовувати наявний підхід щодо поділу на екзогенні (на макро – та мікрорівнях) та ендогенні чинники з визначенням галузевих особливостей та умов мережевої діяльності для аналізу стану аптечних мереж.
чинники розвитку мережевих аптечних підприємницьких структур, фактори впливу мережевих бізнес-структур
Розглянуто сучасний стан та основні проблеми реалізації адміністративної та адміністративно-територіальної реформ в Україні. Проаналізовано дії виконавчої та законодавчої влади України щодо проведення цих реформ. Сформульовано основні пропозиції щодо їх реалізації.
адміністративна реформа, адміністративно-територіальна реформа, децентралізація, місцеве самоврядування, територіальні громади
Досліджено тенденції соціально-економічного розвитку сільських територій України. Увагу зосереджено на проблемах поглиблення демографічної кризи, зростання рівня бідності, безробіття, падіння підприємницької активності в сільській місцевості. Окремі показники проаналізовано в регіональному розрізі та показано наявну дивергенцію соціально-економічного розвитку сільських територій держави. Зокрема, виявлено, що вищі темпи демографічного спаду більш характерні для тих регіонів, у яких частка сільського населення є нижчою за середню по Україні. Крім того, погіршення вікової структури населення в напрямі зниження частки дітей, порівняно з питомою вагою людей старшого покоління, спостерігається у напрямах із заходу на схід та з півдня на північ країни. Аналіз сутнісних аспектів сільської зайнятості дав змогу встановити, що за приблизно однакових рівнів зайнятості і безробіття населення в міських і сільських поселеннях характерною ознакою сільської зайнятості є порівняно велика частка самозайнятості, яка до того ж, головно, зосереджена в неформальному секторі економіки. Причому така ситуація має під собою реальне інституційне підґрунтя, закріплене у чинному законодавстві України. Стан і динаміка розвитку підприємницької діяльності в сільській місцевості також не сприяє вирішенню наявних проблем у сфері сільської зайнятості. У понад 34,6% сіл України немає жодного підприємства чи організації, серед них майже 2 тис. сільських населених пунктів з чисельністю мешканців понад 300 осіб. Головним видом діяльності залишається сільське господарство. При цьому кількість малих і середніх сільськогосподарських підприємств поступово скорочується на фоні зростання кількості великих агрохолдингів та одночасного збільшення їхніх земельних банків. Така ситуація негативно позначається на ринку праці та соціальній інфраструктурі сільських територій і вимагає негайного пошуку шляхів подолання несприятливих тенденцій.
розвиток сільських територій, демографічна криза, зайнятість сільського населення, розвиток підприємництва в сільській місцевості