УДК 330.341.4:339.137:332.122:[339.923:061.1]; JEL O14, R11 Черкас Н. І. Структурні детермінанти регіональної конкурентоспроможності: досвід регіонів ЄС. Регіональна економіка. 2018. №1(87). С. 143-151. URL: http://re.gov.ua/doi/re2018.01.143_u.php. Літер.: 15
Автори
Анотація
У роботі досліджено особливості регіональної політики ЄС та оцінено структурні чинники конкурентоспроможності регіонів для територіального поділу NUTS2. Проведено аналіз політики просторового розвитку на локальному рівні, що має на меті конвергенцію та підтримку економічного зростання найменш розвинених регіонів, а також напрямків стратегії «смарт спеціалізації». Узагальнено структурні елементи індексу регіональної конкурентоспроможності та 10 найбільш та найменш конкурентоспроможних регіонів ЄС. Для емпіричного аналізу чинників конкурентоспроможності регіонів проведено регресійний аналіз панельних даних 276 регіонів ЄС (NUTS2) із розподілом на 2 підгрупи за стадіями розвитку згідно методології Євростату: 1) стадії розвитку 1-2 (107 регіонів) та 2) стадії розвитку 3-5 (169 регіонів). Залежною змінною у моделі є індекс регіональної конкурентоспроможності, а незалежні змінні – основний дохід приватних домогосподарств, частки зайнятості у промисловості та секторі нефінансових послуг. Встановлено, що підвищення частки зайнятості у секторах з низькою доданою вартістю негативно впливає на регіональну конкурентоспроможність. Сформовано рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності регіонів шляхом стимулювання секторів із високою доданою вартістю.
Ключові слова:
індекс регіональної конкурентоспроможності, «смарт спеціалізація», структура зайнятості, регіони ЄС, аналіз панельних даних
Посилання
Cassiman B., Golovko Е., Martínez-Ros E. Innovation, exports and productivity // International Journal of Industrial Organization. 2010. № 28(4). P. 372-376.
Becker S., Egger P., von Ehrlich M. Going NUTS: The effect of EU Structural Funds on regional performance // Journal of Public Economics. 2010. № 94(9). P. 578-590.
Greunz L. Geographically and technologically mediated knowledge spillovers between European regions // The Annals of Regional Science. 2003. № 37(4). P. 657-680.
McCann P., Ortega-Argilés R. The early experience of smart specialization implementation in EU cohesion policy // European Planning Studies. 2016. № 24(8). P. 1407-1427.
Capello R., Kroll H. From theory to practice in smart specialization strategy: emerging limits and possible future trajectories // European Planning Studies. 2016. № 24(8). P. 1393-1406.
Moreno R., Paci R., Usai S. Geographical and sectoral clusters of innovation in Europe // The Annals of Regional Science. 2005. № 39(4). P. 715-739.
Шевчук В. О., Черкас Н. І. Євроінтеграція і якість економічного зростання // Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2007. Вип. 66 (Ч. І). С. 15-23.
Ying L. G. From physical to general spaces: A spatial econometric analysis of cross-country economic growth and institutions // The Annals of Regional Science. 2005. № 39(2). P. 393-418.
Eurostat // Website of European Commission. 2017. Режим доступу: ec.europa.eu/eurostat
Annoni P., Dijkstra L., Gargano N. The EU Regional Competitiveness Index 2016 // Working Papers of European commission. 2017. No 2. 28 p.
Шевчук В. О., Черкас Н. І. Вплив динаміки промислового виробництва регіону та географії зовнішньої торгівлі на технологічний експорт // Регіональна економіка. 2008. № 2. C. 34-43.
Korol O., Cherkas N. The economic impact of foreign debt in Greece // The Baltic Journal of Economic Studies. 2015. № 1. P. 105-112.
Шевчук В. О., Черкас Н. І. «Пастка депресивності» прикордонного регіону як перешкода на шляху підвищення його конкурентоспроможності // Стратегічний розвиток регіону – економічне зростання та інтеграція, 2006. C. 131-133.
Goddard J., Kempton L., Vallance P. Universities and Smart Specialisation: challenges, tensions and opportunities for the innovation strategies of European regions // Ekonomiaz. Revista vasca de economia. 2013. № 83(02). C. 83-102.
Черкас Н. І. Економічний вимір ефективності участі країн у глобальних ланцюгах вартості // Економіка розвитку. 2017. № 4(84). С. 5-16.
Проаналізовано процес географічної диверсифікації зовнішньої торгівлі України в контексті стимулювання технологічного експорту. Проведено оцінку динаміки промислового виробництва областей України та досліджено його вплив на структуру експорту. Обґрунтовано доцільність переорієнтації зовнішньої торгівлі України на ринки Східної Європи.
географічна диверсифікація експорту, промислове виробництво регіону, технологічний експорт, метод найменших квадратів з фіксованими ефектами
Визначено сутність сучасних теоретико-методологічних засад регіонального інноваційного розвитку. Розкрито особливості нового етапу реалізації концепцій сталого розвитку, регіональних інноваційних екосистем, «потрійної спіралі» та їх вплив на формування регіональних інноваційних ініціатив. Серед найбільш значимих сучасних розробок із зазначених питань особливо помітними є загальнометодологічні аспекти креативної економіки, механізми взаємодії креативної економіки і навколишнього середовища, зайнятість і динаміка просторового розміщення креативних індустрій, залежність якості життя від креативних професій; реалізація концепції інклюзивного розвитку. Обґрунтовано положення, що сьогодні реформування інноваційних процесів в Україні на рівні регіонів в умовах посилення процесів інтеграції має започатковуватися на позитивному досвіді розвинених європейських країн та імплементації європейських стандартів децентралізації з врахуванням власних національних особливостей («розумних спеціалізацій»), що дозволить уникнути багатьох помилок, скоротити матеріальні витрати й час, а також оптимізувати власний алгоритм впровадження реформ.
методологія, наукові концепції, регіональна політика, інноваційна екосистема регіону, інноваційні процеси
Досліджено окремі аспекти започаткування проектів побудови індустріальних парків в Україні відповідно до прийнятого законодавства. Розкрито основні тенденції концепцій створення індустріальних парків у різних регіонах, здійснено аналітичні дослідження засад їх формування, включаючи системність і комплексний підхід, взаємозв’язок з базовим потенціалом економічного зростання територій, роль і місце у зміцненні інвестиційного клімату регіонів, де вони створюються. При цьому важливе місце має дослідження проблематики реальності втілення концепцій, можливості успішної побудови індустріальних парків в умовах чинної на сьогодні законодавчо-нормативної бази, потенціалу державних фінансів та інвестиційних ресурсів на облаштування інфраструктури.
Однією з найфундаментальніших реформ, проведених Польщею, була реформа місцевого самоврядування, яка проходила у два етапи: створення самоврядних комун у 1990 р. й самоврядних районів і воєводств у 1999 р. Основними перевагами цієї реформи є відхід від методів управління тоталітарною державою, спрощення процедури отримання фінансування з фондів Європейського Союзу, встановлення сучасних стандартів життя. Але крім численних позитивних моментів, рішення, які ухвалювались на той час, призвели до появи значних проблем. Визначення цих проблемних сфер може сприяти покращенню ситуації з органами влади на місцях в Польщі, а також вберегти політиків інших країн, у тому числі України, від подібних помилок. Стаття висвітлює процес проведення реформи місцевого самоврядування в Польщі та визначає її переваги. Метою статті є дослідити перелік проблемних сфер, які виникли під час і після запровадження реформи. Для досягнення цієї мети був використаний метод цільової вибірки на основі аналізу вибраних джерел – наукової літератури, експертних звітів і результатів досліджень. Такий вибір ресурсів сприяв розумінню сучасної ситуації та її всесторонньому вивченню відповідно до думок різноманітних учасників реформи та зацікавлених сторін. Проведений аналіз дозволяє зробити висновки про те, що основними проблемами органів місцевого самоврядування є обмежена автономія, яка виникає через широкий спектр покладених на них завдань без достатньої кількості доступних фінансових ресурсів, і сумнівна доцільність функціонування самоврядних районів. Крім цього, експерти також зазначають брак співпраці між місцевою та центральною владою, неефективні рішення в правовому полі та надмірну врегульованість системи самоврядування, нестабільну політику розвитку держави, внутрішні конфлікти між представниками органів місцевого самоврядування. У статті також окреслено сфери подальших досліджень, включаючи можливості накопичення ресурсів, співпраці державних структур з оточенням, скорочення кількості регулятивних актів і спрощення процедур.
реформа, місцеве самоврядування, автономія, адміністрація, місцевий розвиток, регіональний розвиток
Проведено аналітичне оцінювання наявних передумов і можливих перспектив розвитку різних форм просторової інтеграції бізнесу в регіонах України крізь призму їх потенціалів бізнесу, інфраструктури, інституційної підтримки та науково-освітнього потенціалу. На основі результатів інтегрального оцінювання визначено рівень потенціалу розвитку просторової інтеграції бізнесу за регіонами. Виявлено сильні та слабкі сторони регіонів для розвитку форм просторової інтеграції бізнесу на основі тріади «влада-бізнес-наука». Результати проведеного дослідження дали змогу встановити, що за наявних умов тріада «влада-бізнес-наука» не може слугувати основою для розбудови мережі форм просторової інтеграції бізнесу у більшості регіонах України. Насамперед через неналежний рівень державної підтримки науково-дослідної, інноваційної діяльності, малих і середніх підприємств, пасивність у сприянні формування необхідної відповідно до вимог часу екосистеми в регіонах. Натомість потенціал бізнесу і наявної інфраструктури є сильними складовими потенціалу розвитку форм просторової інтеграції бізнесу регіонів. Водночас кластеризація економіки належить до перспектив розвитку просторової інтеграції бізнесу у регіонах.
просторова інтеграція бізнесу, кооперація, потенціал, регіон
Удосконалено трактування структурної політики держави, обґрунтовано необхідність її формування та реалізації в Україні на розглянутих нами принципах для забезпечення прискореного економічного зростання, усунення диспропорцій розвитку регіонів і підвищення конкурентоспроможності України на світових ринках. Уточнено мету та основні завдання структурної політики України в умовах глобалізаційних процесів і збільшення у високорозвинених країнах виробництв шостого технологічного укладу, названого четвертою промисловою революцією. Виділено та згруповано методи механізму реалізації структурної політики в Україні у зазначених умовах. Обґрунтовано необхідність формування та реалізації структурної політики для забезпечення прискореного економічного зростання, усунення диспропорцій розвитку регіонів і підвищення конкурентоспроможності України на світових ринках. Виокремлено принципи формування такої політики, серед яких обов’язковими є: принцип верховенства права, прозорості, відкритості, участі, відповідальності, ефективності, комплексності, адекватності, сумісності, пріоритетності розвитку ІТ-індустрії та науково-технічної сфери, забезпечення безпеки життєдіяльності, альтернативності та інші.
структурна політика, глобалізація, цифрові технології, принципи, методи
Досліджено особливості функціонування ринку нафтопродуктів України на загальнодержавному та регіональному рівнях. На цій підставі формулюються пропозиції щодо пріоритетних напрямів конкурентної політики, спрямованої на розвиток цього ринку. Першочергова увага акцентується на недопущенні картельних змов та узгодженої антиконкурентної політики на вітчизняному ринку нафтопродуктів шляхом удосконалення його інституційно-організаційного забезпечення та адаптації механізмів конкурентної політики до сучасних вимог і стандартів розвинених держав світу. Важливим засобом стимулювання конкуренції на ринку нафтопродуктів України є удосконалення інституційно-організаційного середовища його регулювання, а також викорінення низки інституційних дисфункцій, які перешкоджають його розвитку. Для цього пропонується адаптувати на вітчизняний ґрунт найбільш ефективні механізми ведення конкурентної політики, які знайшли своє застосування на ринках нафтопродуктів розвинених держав світу, будучи апробованими як на загальнонаціональному, так і на регіональному рівнях. Передусім це стосується підвищення прозорості ціноутворення за рахунок біржової та аукціонної торгівлі, а також посилення контролю за недопущенням картельних змов із залученням широкого кола державних інституцій, включаючи правоохоронні та безпекові органи, а також інститутів громадянського суспільства.
ринок нафтопродуктів України, антиконкурентна поведінка, картельні змови, конкурентна політика, антимонопольне регулювання
Досліджено понятійно-термінологічний апарат територіальних громад з виділенням територіального, соціологічного, публічно-правового і системного підходів. Запропоновано розглядати територіальну громаду як цілісне утворення, що характеризується єдністю соціальної спільноти, суб’єкта місцевого самоврядування та базової ланки адміністративно-територіального устрою країни. Здійснено класифікацію територіальних громад з виділенням таких класифікаційних ознак: за типом населеного пункту, повнотою охоплення, характером формування, географічним розташування, рівнем соціально-економічного розвитку. Досліджено функції територіальної громади як суб’єкта регулювання соціально-економічного розвитку. Виділено правові, організаційні, економічні, фінансові методи регулювання розвитку територіальних громад і напрями державного регулювання розвитку територіальних громад: нівелювання диспропорцій соціально-економічного розвитку та стимулювання розвитку територій.
територіальна громада, розвиток, регулювання розвитку, місцеве самоврядування
Проаналізовані висунуті вітчизняними та закордонними вченими аргументи щодо потенційних переваг та ризиків для вітчизняного продовольчого сектору в зв’язку з перспективою підписання Україною Угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі з ЄС. Досліджено вплив активізації європейської інтеграції України на формування взаємовідносин з Російською Федерацією та іншими країнами Митного союзу в агропродовольчій сфері.
сільськогосподарське виробництво, зона вільної торгівлі, Європейський Союз, Угода про асоціацію, Російська Федерація