Уперше складові Української Національної Ідеї (УНІ) розглядаються комплексно як система стратегем інтегральних триєдиних блоків, впровадження яких верифікує функції розвитку суверенної держави Україна, її титульного народу в напрямах: його консолідації, ідентифікації та визначення вектора інтеграції в цивілізований вільний світ. Основується: усе, що заважає українцям реалізувати ці магістральні функції національного поступу як корінного народу в умовах розв’язаної проти нього Росією гібридної війни – залишок імперської асиміляції та недобросусідського оточення минулого, яке сучасники, щоб швидше досягти кращого майбутнього, мають якнайменше залишати прийдешнім поколінням у структурі регіонально-екстрактивних бар’єрів цивілізованого розвитку України.
Українська Національна Ідея, стратегеми розбудови національної держави, бар’єри захисту національної ідентичності, інформаційний простір
Проаналізовано тенденції розвитку світової економіки та її впливу на структурно-якісні зміни регіональних кластерних систем. Виділено особливості прояву цифрової економіки, яка розвиваються з експоненційною швидкістю, докорінно змінюючи суть бізнесу. Показано роль кластерів в об’єднанні потенціалу науки, бізнесу і держави для забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів. Окреслено передумови, переваги та проблемні аспекти цифровізації економічних процесів, виявлено її вплив на умови функціонування і структурні зміни кластерних систем як основи для розбудови світової економіки нового типу.
З метою наукового аналізу та формування цілісного розуміння інклюзивності як ключового пріоритету створення засад для нової якості економічного зростання України досліджено особливості інклюзивного розвитку економіки, а також можливості його досягнення у країнах з різним рівнем соціально-економічного розвитку. Акцентовано увагу на регіональних аспектах і тенденціях інклюзивного розвитку економіки. Представлено аналітичний огляд найбільш репрезентативних та актуальних міжнародних індексів і рейтингів, в які входить Україна, релевантних до тематики дослідження. Також представлено авторські підходи до оцінювання рівня інклюзивного розвитку регіонів України в контексті цілей сталого розвитку. Розроблено індекс інклюзивного розвитку регіонів України (ІРР), який дає можливість оцінити регіональні особливості розвитку за сімома основними соціоекономічними сферами. Визначено основні проблеми та обґрунтовано на цій основі напрями реалізації державної структурної політики для досягнення цілей інклюзивного розвитку, враховуючи регіональні особливості. Обґрунтовано висновки щодо просування регіонів у напрямі інклюзивності й сталості.
інклюзивність, регіональний розвиток, цілі сталого розвитку, економічне зростання, рівність
Охарактеризовано сутність державної регіональної політики в частині зміцнення конкурентоспроможності та економічної безпеки в умовах реформи децентралізації. Висвітлено проблеми інституційного забезпечення впровадження реформи адміністративно-територіального устрою. Розкрито методичні підходи до організації моніторингу параметрів конкурентоспроможності та економічної безпеки регіонів. Сформульовано основні загрози економічній безпеці територіальних громад в Україні та запропоновано індикатори оцінювання стану конкурентоспроможності та економічної безпеки регіонів. Запропоновано комплекс заходів з реалізації ефективної регіональної політики щодо зміцнення конкурентоспроможності економіки та економічної безпеки територіальних громад.
Оцінено динаміку основних показників функціонування легкої промисловості України на мезорівні у контексті результатів виробничої та зовнішньоекономічної діяльності. Здійснено порівняльний структурний аналіз виробництв легкої промисловості у регіональному розрізі за видами продукції. Запропоновано організаційний механізм відновлення сировинної бази для забезпечення розвитку вітчизняних підприємств легкої промисловості на основі створення аграрно-промислових парків та кооперації переробних виробництв.
легка промисловість, виробництво одягу, виробництво шкіри, текстильне виробництво, продукція, сировина
Розглянуто поняття стартапів та екосистеми розвитку стартапів. Досліджено рейтинги інноваційності країн і регіональних екосистем стартапів, чинники впливу на успішний розвиток стартапів. Виявлено головні сильні та слабкі сторони для розвитку стартапів в Україні. Розглянуто рейтинг найкращих регіональних екосистем стартапів у світі. Висвітлено досвід регіонів-лідерів, ефективність яких зумовлена увагою до фінансування, нетворкінгу, розширенням доступів до ринків, залученням та вихованням талантів, накопиченням досвіду та наукових розробок, спеціалізацією та стратегією регіонального фокусування. Враховуючи методологію та результати Global Startup Ecosystem Ranking 2019, емпірично досліджено екосистему стартапів м. Львова. Систематизовано та охарактеризовано стартапи, що працюють у місті, елементи та динаміку міської стартап-інфраструктури. Виявлено ресурсні передумови для успішного розвитку стартапів: фінансування, таланти, досвід, зв’язаність, доступ до ринків.
стартап, екосистема стартапів, державна підтримка стартапів, бізнес-інкубатори, інноваційна інфраструктура, венчурне фінансування, розумне місто
Досліджено та проаналізовано тенденції попиту на туристичні послуги у 2018 р. за рівнем доходів і витрат населення із застосуванням економетричної моделі Торнквіста. Обґрунтовано, що при моделюванні попиту та витрат на туристичні послуги необхідною умовою є аналіз середньої величини доходів та видатків населення, відтак запропоновано аналізування доходів і витрат населення України, що формують туристичний попит, здійснювати за децильними групами населення за рівнем доходів, розподілом загальних доходів на одну особу, рівнем витрат на проживання домогосподарств відносно доходів, відсотком витрат на туризм домогосподарствами, витратами на туризм домогосподарствами та еластичністю попиту на туризм. Встановлено середні значення витрат населення на туризм, що дозволило визначити показники еластичності ефективного попиту для кожної децильної групи. Визначені на основі моделі Торнквіста показники еластичності ефективного попиту на туризм більші за одиницю для кожної децильної групи засвідчили про те, що туристичні послуги для вітчизняних домогосподарств відносяться до групи предметів та послуг розкоші. Аналіз значень показників еластичності доходу у кожній групі децилів доходів засвідчив про те, що збільшення доходів домогосподарств сприяє зростанню попиту на туристичні послуги й зростанню частки витрат на ці цілі в бюджетах домогосподарств.
туристична галузь України, туристичні послуги, доходи і витрати населення, моделювання, еластичність попиту
Глобалізація продовольчих ринків, лібералізація торгівлі, технологічні зміни у способах виробництва і зберігання продуктів харчування обумовлюють потребу у поглибленні досліджень теоретико-методологічних засад розвитку агропродовольчих систем. У контексті постнекласичної методології розглянуто характерні ознаки агропромислової, територіальної та гібридної парадигм розвитку регіональних агропродовольчих систем. Для аналізу виділених парадигм використано схему Г. Бортіса, що відображає впорядкування окремих елементів реальності відповідно до їх стабільності в часі. Особливу увагу зосереджено на висвітленні інституціональних аспектів розвитку регіональних агропродовольчих систем і ролі громадянського суспільства у цьому процесі. Відзначено, що гібридна парадигма, яка поєднує елементи агропромислової та територіальної парадигм і враховує незавершеність перехідних процесів, є найбільш прийнятною для імплементації в Україні, де за роки постсоціалістичних трансформацій утвердилась дуалістична модель функціонування агропродовольчого сектору економіки. Виділено пріоритетні напрями досліджень перспектив розвитку регіональних агропродовольчих систем в умовах стратегічного зближення України з Європейським Союзом.
регіональні агропродовольчі системи, альтернативні продовольчі мережі, парадигма розвитку, постнекласична методологія, інституціональний підхід, громадянське суспільство
Досліджено перспективи розвитку об’єднаних територіальних громад в Україні та їх фінансове забезпечення. Акцентовано увагу на успішності процесу бюджетної децентралізації, яка значною мірою залежить від фінансової спроможності органів місцевого самоврядування, що визначає виконання покладених на них функцій. Проаналізовано загальну динаміку видатків зведеного бюджету України на утримання органів державного управління. Визначено, що за більшої фінансової спроможності бюджету частка видатків на державне управління у власних доходах (без трансфертів) є меншою. Оскільки такі витрати мають відносно стале значення, тому у бюджетах з більшим ресурсом витрат на державне управління у відсотковому значенні є меншими. Як наслідок, громади мають можливість спрямувати більше коштів на розвиток своїх територій. Доведено, що видатки на утримання органів державного управління необхідно визначати, виходячи з можливостей державного бюджету та з дотриманням принципу рівності у фінансовому забезпеченні органів державного управління. Визначено ефективність державного управління та проаналізовано дані Світового банку про контроль над корупцією в Україні.
об’єднані територіальні громади, органи публічного управління, видатки на утримання органів публічного управління, власні доходи об’єднаних територіальних громад, видатки на утримання органів державного управління, ефективність державного управління
Обґрунтовано, що у вітчизняній економічній науці паралельно вживаються поняття «фінансова децентралізація», «фіскальна децентралізація», «бюджетна децентралізація», але фінансова децентралізація є ширшим поняттям, охоплюючи усю систему фінансової взаємодії між державою та органами місцевого самоврядування. Проаналізовано процес фінансової децентралізації в Україні та виокремлено чотири етапи її проведення. Окреслено динаміку доходів місцевих бюджетів в умовах фінансової децентралізації. Визначено, що протягом останніх п’яти років прослідковується посилення рівня фінансової децентралізації місцевих бюджетів, обумовлене змінами до бюджетного та податкового законодавства, які набули чинності у 2015 р. та стимулювали органи місцевої влади до розширення власної дохідної бази. На основі аналізу динаміки розподілу доходів між бюджетами різних рівнів установлено, що в Україні процеси фінансової децентралізації хоча й набули незворотного характеру, але не мають системності.
фінансова децентралізація, доходи місцевих бюджетів, місцеві податки, фіскальна децентралізація, бюджетна децентралізація
Досліджено секторальні та просторові особливості інвестиційних процесів у регіоні (на прикладі Запорізької області). Зокрема, проаналізовано капітальні інвестиції підприємств Запорізької області за видами активів, джерелами фінансування та видами економічної діяльності; освоєння (використання) капітальних інвестицій за видами промислової діяльності. На основі аналізу просторового розподілу капітальних інвестицій по території регіону встановлено їх концентрацію в обласному центрі та наближених до нього районах поряд з активізацією інвестиційних процесів останніми роками у приморських та в районах зі сільськогосподарською спеціалізацією (останні, зокрема, характеризуються традиційно нижчим рівнем економічної активності). Виявлено основні чинники впливу на інвестиційні процеси у Запорізькій області: а) чинники позитивного характеру, зокрема: наявність природних ресурсів і власних енергоресурсів; вищий рівень прибутковості підприємств регіону, ніж у середньому по Україні; проведення процесів дерегуляції, децентралізації, реформа територіальної організації влади в Україні; б) чинники негативного характеру, зокрема: територіальний (просторовий) дисбаланс розвитку бізнесу та інституційної інфраструктури підтримки бізнесу; незначні капітальні інвестиції на охорону навколишнього природного середовища; загострення воєнного конфлікту на сході України, розширення його території та ін.
Встановлено, що основним завданням регулювання споживчого ринку є підвищення якості життя шляхом перевірки безпечності та якості продуктів харчування. Визначено, що сутність маркетингової діяльності полягає у стимулюванні попиту, його формуванні, а також стимулюванні виробництва споживчих товарів, створення умов забезпечення їх якості і конкурентоспроможності. Завдання маркетингової діяльності в системі організації забезпечення споживчими товарами внутрішнього ринку спрямовані на якісне задоволення споживчих потреб населення шляхом застосування різних маркетингових технологій і підходів. Охарактеризовані маркетингові підходи до організації забезпечення споживчими товарами внутрішнього ринку. Визначено маркетингові методи аналізу та оцінювання обсягів продукції та потреб населення на внутрішньому ринку споживчих товарів.
бренд, внутрішній ринок, Інтернет, маркетинг, реклама, соціальні мережі, споживчі товари
Досліджено особливості формування ефективної системи управління розвитком персоналу роздрібних торговельних мереж в умовах економічної глобалізації. Теоретичним доробком дослідження є вивчення різних наукових підходів до тлумачення сутності поняття «персонал». Виокремлено різні групи науковців, що мають різні погляди щодо тлумачення цієї дефініції. На основі дослідження різних наукових підходів до розуміння сутності поняття «персонал» узагальнено та обґрунтовано власне розуміння сутності цієї дефініції. На основі узагальнення різних наукових підходів та нормативних вимог до класифікації персоналу запропоновано доповнену класифікацію видів персоналу, враховуючи особливості функціонування роздрібних торговельних мереж в Україні в умовах економічної глобалізації. Доповнені класифікаційні ознаки та критерії сприяють розробленню різних методів та інструментів у ефективній системі управління розвитком персоналу роздрібних торговельних мереж на сучасному етапі їх становлення. Обґрунтовано управлінські підходи до розуміння сутності, місця й ролі персоналу роздрібних торговельних мереж в умовах процесів економічної глобалізації. Запропоновано два управлінські підходи (індивідуально-особистісний рівень та мікропідприємницький рівень), у межах яких розглядається сукупність умовно-постійних та умовно-змінних характеристик персоналу. Виокремлені умовно-постійні та умовно-змінні характеристики персоналу застосовуються під час формування та використання персоналу у торговельній галузі, враховуючи інновації у цій сфері. Запропоновані управлінські підходи є базисом для формування ефективної системи управління розвитком персоналу у роздрібних торговельних мережах. Результати дослідження можуть бути використані для розроблення ефективної системи управління розвитком персоналу роздрібних торговельних мереж в умовах економічної глобалізації.
розвиток персоналу, роздрібні торговельні мережі, управління персоналом, економічна глобалізація, торговельна галузь
Узагальнюються і пропонуються стратегічні цілі та орієнтири розвитку біоенергетичного компонентів сільського господарства. В Україні щороку виробляється значна кількість біомаси, що не використовується ефективно. Замість того, щоб бути спрямованою на потреби енергетичного сектору, левова частка відходів утилізується шляхом спалювання, що завдає значної шкоди екології загалом та економіці у тому числі. Досліджено, що потенціал біоенергетики багато в чому залежить від географічного поширення та доступності наявних відходів і побічних продуктів з одного боку, так і від загальних стратегічних орієнтирів розвитку сектору з іншого. Аналізуються стратегічні цілі розумного використання сільськогосподарських відходів для виробництва біоенергетики, що, безумовно, було б економічно вигідним і сприяло б сталому розвитку економіки держави. Також пропонуються стратегічні орієнтири, які сформульовані з точки зору вимог і обмежень циркулярної економіки.
Висвітлено процеси проведення реформи адміністративно-територіального устрою в Україні, виявлено її здобутки і проблеми. Оцінено проведення реформування адміністративно-територіального устрою та виявлено проблематику його здійснення у країні. Охарактеризовано основні здобутки реформи адміністративно-територіального устрою у державі. Наведено динаміку середньої кількості територіальних громад, що об’єднались у одну об’єднану територіальну громаду за 2015-2018 рр. Доведена важливість проведення реформи у контексті інтеграції країни до Європейського Союзу і досліджено досвід країн-членів ЄС щодо реформування адміністративно-територіального устрою з акцентом на країни постсоціалістичного типу. Запропоновано шляхи удосконалення реформи адміністративно-територіального устрою в Україні та розв’язання її проблем на основі імплементації закордонного досвіду.
УКР 
ENG
УДК 33.025.7:330.341:32; JEL F29, H11, O20