Визначено особливості мобільних категорій населення та виділено їх основні сегментні групи. Сформульовано дефініцію соціального захисту мобільних категорій населення. Виокремлено базові умови можливості соціального захисту мобільних категорій населення. Запропоновано функціональну та інституційну модель системи соціального захисту мобільних категорій населення в розрізі складових соціального страхування, соціального забезпечення і допомоги. Описано механізми соціального захисту мобільних категорій населення. Актуалізовано на значенні в системі механізмів соціального захисту дії міждержавних угод про взаємне працевлаштування і соціальний захист. Досліджено сфери договірного регулювання в системі соціального захисту мобільних категорій населення. Обґрунтовано необхідність розвитку мобільності соціального захисту. 

соціальний захист, соціальне забезпечення, мобільні категорії населення, просторова мобільність, мобільність соціального захисту 

Обґрунтовано актуальність розвитку теоретико-методичних основ оцінювання ефективності механізму регулювання міграції населення. Визначено сутність такого механізму, який становить систему, що забезпечує вплив суб’єкта в особі державних і недержавних організацій і суб’єктів ринку міграційних послуг на міграційні процеси задля досягнення поставлених цілей. Відображено компонентну структуру механізму. Визначено сутність ефективності та зазначено про складність її оцінювання в державному управлінні. Розглянуто основні підходи до визначення ефективності механізму регулювання міграції населення, виділення яких дає змогу з’ясувати види ефективності. Зазначено, що найвищу практичну цінність має оцінювання ефективності результату. В основі оцінювання ефективності результату мають бути конкретні показники, які визначаються залежно від міграційної ситуації. Описано основні рівні оцінювання ефективності механізму регулювання міграції населення – особистісний, рівень системи державного регулювання, суспільний рівень і рівень безпеки соціуму. 

механізм регулювання міграції населення, ефективність, ефективність результату, міграційний потенціал, рівні оцінювання ефективності 

Узагальнено організаційно-правові передумови євроінтеграційного пріоритету розвитку України. Здійснено огляд наукових обґрунтувань переваг євроінтеграції для України. Зазначено про недостатню увагу вітчизняних учених до вивчення інституціональних чинників європейської інтеграції нашої країни. Визначено теоретичну сутність і прикладні прояви інституціональних передумов євроінтеграції. Обґрунтовано особистий інтеграційний вибір громадян України на користь ЄС через практику міграцій. На основі даних офіційної статистики проаналізовано обсяги перетину державного кордону України за східним і західним вектором, обсяги грошових переказів з-за кордону. Результати аналізу доводять поступове зростання значення західного напряму. Звернено увагу на сильний вплив рівня оплати праці на міграційні орієнтири українського населення, виходячи з порівняння стандарту мінімальної заробітної плати. Зазначено про вимушеність розвитку вітчизняного ринку праці з впровадженням європейських стандартів. Звернено увагу на ризики негативного впливу інституціональних передумов євроінтеграції України та запропоновано пріоритети їх нівелювання відносно розвитку вітчизняного ринку праці. 

інституціональні передумови, ринок праці, євроінтеграція, неформальна інтеграція, особистий інтеграційний вибір, міграція 

Здійснено ретроспективний огляд ґрунтовних напрацювань учених Інституту за міграційною тематикою в період формування ринкових відносин і здобуття Україною незалежності. Охарактеризовано предметне коло дисертаційних робіт із зверненням уваги на проблему міграцій. Систематизовано напрями наукових досліджень з міграційного питання на основі здобутків учених при захисті дисертаційних робіт і публікації результатів дослідження у виданнях Інституту. Це дало змогу встановити, що до 2010 р. проблематика досліджень фокусувалась здебільшого на питаннях причин і наслідків міграції, її специфіки у транскордонному просторі, геопросторових аспектах. Здійснено загальну характеристику сучасних напрямів вивчення міграційних процесів у контексті діяльності відділу соціально-гуманітарного розвитку регіону Інституту. Узагальнено основні наукові здобутки щодо видавничої діяльності відділу, проведення заходів з обговоренням міграційної проблематики, прикладної апробації результатів досліджень. Представлено основні напрями наукових досліджень відділу через огляд науково-дослідних тем за період 2009-2014 рр., у яких міграційне питання займало ключову позицію. 

міграція, мобільність, міграційна активність, репатріація, соціально-економічна захищеність мігрантів, територіальна міграційна система 

Визначено сутність інфраструктури територіальних міграційних систем з акцентом на необхідність її системної побудови. Обґрунтовано функціональну значимість належного рівня розвитку інфраструктурних об’єктів загального і спеціального призначення. Доведено, що розвиток інфраструктурних об’єктів має відбуватись із забезпеченням виконання превентивної, перерозподільчої, трансформаційної функцій міграції, а також сприяти підвищенню добробуту мігрантів, їх суспільній інтеграції та соціальній справедливості. Побудовано схему розвитку інфраструктури територіальних міграційних систем у контексті нормування рівня навантаження на її об’єкти між постійним населенням та особами-мігрантами. Виявлено проблеми розвитку спеціальної інфраструктури міграційних систем між Україною та Польщею з частими проявами незаконної діяльності з візового оформлення та надання інших послуг. Підкреслено необхідність подолання схильностей населення до споживання таких послуг і підвищення ролі громадських структур у контролі за суб’єктивною комерціалізацією сфери задоволення базових потреб мігрантів. 

інфраструктурне забезпечення, інфраструктурні об’єкти, територіальна міграційна система, міграційні мережі, функціональність міграційних систем 

Узагальнено методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності туристичної галузі на різних рівнях управління у цій галузі, зокрема держави, регіону, організації. Враховуючи стратегічне значення розвитку туризму для багатьох регіонів України, особлива увага звернена на можливість оцінки конкурентоспроможності туристичного продукту в контексті забезпечення конкурентоспроможності регіону. З цією метою запропоновано визначення поняття «туристичний продукт регіону» як сукупність усіх видів товарів і послуг, які пропонуються у регіоні для різних категорій споживачів і розроблені на основі регіональних історико-культурних, природних та інших туристичних ресурсів території. Здійснено оцінку конкурентоспроможності туристичного продукту областей Карпатського регіону з використанням методів стратегічного аналізу, зокрема матриці Бостонської консалтингової групи. 

туристичний продукт регіону, конкурентоспроможність, стратегічний аналіз, матриця Бостонської консалтингової групи