старший науковий співробітник, вчений секретар підрозділу відділу проблем реального сектору економіки регіонів, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»
Розглянуто підходи щодо визначення впливу економічної глобалізації на соціально-економічний і промисловий розвиток окремих країн. Проаналізовано рівень і тенденції економічної глобалізації в різних країнах. Емпірично обґрунтовано авторську гіпотезу про те, що із зростанням економічної глобалізації підвищується імпортозалежність (частка імпорту у витратах) виробництв переробної промисловості, але водночас зменшується інноваційність їхньої продукції (частка інноваційної продукції в обсязі реалізованої промислової продукції). У результаті проведеного кореляційного аналізу доведено високий прямий зв’язок між індексом економічної глобалізації (де-факто) та імпортозалежністю переважної більшості виробництв переробної промисловості Польщі, Німеччини, Франції та Італії. Обґрунтовано високий обернений кореляційний зв’язок між індексом економічної глобалізації (де-факто) та інноваційністю продукції більшості виробництв переробної промисловості досліджуваних країн. Побудовано регресійні моделі, за допомогою яких кількісно оцінено вплив зміни індексу економічної глобалізації (де-факто) на зміну імпортозалежності та інноваційності продукції виробнитцв переробної промисловості досліджуваних країн. Розраховано зміну імпортозалежності та інноваційності продукції виробнитцв переробної промисловості за зростання індексу економічної глобалізації (де-факто) на 5 в. п.
економічна глобалізація, імпортозалежність, інноваційність продукції, виробництво, переробна промисловість
Оцінено трансформації динаміки та структури вітчизняного товарного експорту під впливом повномасштабної російської агресії. Виявлено причини й діапазон розбіжностей між вартісними та фізичними обсягами експорту з України в розрізі товарних груп і окремих (найважливіших) товарів. Аналітично обґрунтовано виклики та загрози для нарощування українського товарного експорту з огляду на його сировинну орієнтацію, зокрема: високу залежність від кон’юнктури на світових ринках сировини; реалізацію сировинної продукції (зернових, олійних, руд і металів) за низьким цінами; погіршення умов зовнішньої торгівлі для України; вагому складову імпорту та толінгу в експорті. Окреслено три сценарії розвитку вітчизняного експортного потенціалу у воєнному та повоєнному періодах. Акцентовано на соціально-економічних ризиках від реалізації в Україні орієнтованої на експорт моделі розвитку. Теоретично доведено перспективи нарощування експортного потенціалу в умовах формування новітньої моделі розвитку національної економіки, зорієнтованої на розширення внутрішнього ринку, підтримку вітчизняних товаровиробників і посилення участі держави в стимулюванні розвитку стратегічних секторів, передусім оборонно-промислового комплексу, машинобудування, хімічної промисловості.
експорт, товарні групи, імпорт, сировинна продукція, умови зовнішньої торгівлі, моделі розвитку економіки
Виявлено трансформації в промисловому секторі економіки регіонів України на підставі результатів комплексного оцінювання активності та ефективності його функціонування в поточному періоді та в динаміці. Результати розрахунків, проведених за авторською методикою, засвідчили, що промислове виробництво було переважно сконцентроване в індустріальних регіонах, які також демонстрували найвищий поточний рівень інноваційності продукції та найбільшу віддачу від інвестицій в інновації. Інноваційна активність у промисловому секторі економіки України є дуже низькою – частка інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої промислової продукції у 2020 р. становила лише 1,9%. Повномасштабна російська збройна агресія прискорила трансформаційні процеси, які відбувались у промисловому секторі національної економіки впродовж останніх 10 років, і формування в Україні нових промислових центрів, ще невеликих за масштабами діяльності, але з більшими (порівняно з традиційно індустріальними регіонами) значеннями та вищою позитивною динамікою окремих показників виробничо-трудової та інвестиційної активності промислових підприємств. Такі «новопромислові» центри розташовані в західних і центральних регіонах, куди релокувалась найбільша кількість підприємств зі сходу.
Розроблена методика комплексного оцінювання ефективності функціонування промислового сектору економіки на мезорівні, яка апробована на прикладі регіонів Польщі. Вона передбачає три основні етапи: розрахунок рівня індустріальності економіки та інноваційності промисловості країни та її регіонів; проведення інтегрального оцінювання ефективності промислового сектору економіки; ранжування регіонів за значеннями таксономічних показників поточного стану й динаміки розвитку, а також підсумкового інтегрального показника ефективності функціонування промисловості. Результати оцінювання промислового сектору економіки Польщі дозволили умовно виділити три групи регіонів за типом їхньої промисловості. Перша група – традиційно промислові воєводства з високим рівнем індустріальності економіки, але з ознаками зниження потенціалу, потребою в диверсифікації та оптимізації структури промисловості. Друга група – воєводства з невисокою часткою у промисловості країни. Для них характерні середні або низькі значення часткових показників поточного стану трудової активності, але високі – показників інноваційної активності та більшості показників динаміки. Третя група – воєводства з неіндустріальним типом економіки та переважно низькими значеннями показників активності промисловості.
Здійснено аналітичне обґрунтування критеріїв вибору пріоритетних сфер смарт-спеціалізації економіки на прикладі Харківської області як регіону, що демонструє найбільший приріст індустріального потенціалу та найвищий рівень інноваційності продукції в Україні. За результатами авторських досліджень трендів основних показників соціально-економічного розвитку встановлено, що серед видів економічної діяльності в Харківській області найперспективнішими (з позиції смарт-спеціалізації) є промисловість, сільське господарство, торгівля і сфера інформації та телекомунікацій. Емпірично доведено, що до основних критеріїв для вибору напрямів смарт-спеціалізації (конкретних виробництв і підвидів діяльності) на мезорівні можна віднести інноваційність продукції, ефективність, рівень оплати праці, а також рівень спеціалізації оптового товарообігу на непродовольчих товарах і масштаб вітчизняної складової в оптовому товарообігу (у сфері торгівлі).
Оцінено динаміку основних показників функціонування легкої промисловості України на мезорівні у контексті результатів виробничої та зовнішньоекономічної діяльності. Здійснено порівняльний структурний аналіз виробництв легкої промисловості у регіональному розрізі за видами продукції. Запропоновано організаційний механізм відновлення сировинної бази для забезпечення розвитку вітчизняних підприємств легкої промисловості на основі створення аграрно-промислових парків та кооперації переробних виробництв.
легка промисловість, виробництво одягу, виробництво шкіри, текстильне виробництво, продукція, сировина
Проведено оцінювання обсягів ресурсного забезпечення деревообробних виробництв України й країн-членів Європейського Союзу, зокрема порівняно зі ступенем лісистості їхніх територій. Проаналізовано динаміку заготівлі деревини в Україні та виявлено основні тенденції у змінах її структури за видами деревини (ділової та паливної). Побудовано структуру заготівлі ліквідної деревини в Україні у 2010 р. і 2018 р. у розрізі регіонів. Визначено спеціалізацію областей за видами заготівлі ліквідної деревини. Досліджено залежність між структурою заготівлі деревини та площею загибелі деревостанів, а також між темпами заготівлі деревини й рівнем відтворюваності лісів.
Визначено рівень індустріалізації економіки регіонів України та промислову спеціалізацію останніх за показником обсягу випуску промислової продукції. Проведено аналіз структури валової доданої вартості (ВДВ), створеної вітчизняною промисловістю на макроі мезорівнях, у розрізі видів промислової діяльності. Побудовано матрицю рангів областей України за значеннями структурних показників, зокрема: частки промисловості у випуску всіх видів економічної діяльності (ВЕД), частки промисловості у ВДВ усіх ВЕД, частки ВДВ у випуску промисловості. Здійснено комплексну оцінку ефективності функціонування промислового сектору економіки регіонів України з урахуванням структури переробної промисловості та динаміки її змін.
промисловість, структура, види промислової діяльності, випуск, валова додана вартість, ефективність
Проведено порівняльну статистичну оцінку конкурентних переваг промисловості України і Польщі та їх прикордонних регіонів (Львівської області і Підкарпатського воєводства) упродовж 2011-2015 рр. Розраховано загальний і часткові (за окремими сегментами виробничо-господарської діяльності промисловості) інтегральні індекси конкурентоспроможності промислових секторів економіки України і Польщі на загальнодержавному та регіональному рівнях. За результатами аналізу виявлено сильні та слабкі сторони вітчизняної промисловості, вказано причини останніх і запропоновано способи їх усунення, зокрема в напрямі підвищення ефективності капіталовкладень і рівня впровадження інновацій у виробництво.
Проведено аналіз динаміки експортно-імпортних операцій в Україні і семи областях Західного регіону у географічному розрізі (за країнами – торговими партнерами). Досліджено товарну структуру експорту та імпорту. Розраховано коефіцієнт покриття імпорту експортом за товарними групами. Визначено позитивні і негативні тенденції розвитку зовнішньої торгівлі товарами в Україні. Розроблено пропозиції, спрямовані на покращення стану платіжного балансу шляхом посилення експортоорієнтації вітчизняних товаровиробників та активізації політики імпортозаміщення в Україні. У цьому контексті запропоновано низку заходів щодо: диверсифікації товарних структур експорту та імпорту; збалансування структури експорту та імпорту товарів у розрізі країн – торгових партнерів України; посилення орієнтації певних категорій промислових виробництв на задоволення потреб внутрішнього ринку; переорієнтації інвестиційних потоків у високотехнологічні виробництва.
експорт, імпорт, товарні групи, структура, динаміка, сальдо зовнішньої торгівлі
Цитування
Іщук С. О., Созанський Л. Й. Методологічні засади вибору потенційних сфер смарт спеціалізації регіонів України. Економіка та право. 2020. № 2(57). С. 32-44. DOI: https://doi.org/10.15407/econlaw.2020.02.032 {re2021.03.046.009}
Созанський Л. Групування регіонів України за рівнем економічної активності промисловості. Журнал європейської економіки. 2017. Т. 16. № 1 (60). C. 130-142. URL: http://jeej.tneu.edu.ua/index.php/enjee/article/viewFile/911/897 {re2022.01.062.005}
Іщук С. О., Созанський Л. Й. Промисловість України і Польщі: порівняльна оцінка конкурентних переваг. Регіональна економіка. 2017. № 1(83). С. 72-81. {re2022.01.062.006}
Sozanskyy L. Indicators of activity and efficiency of the industry of Lviv region and Podkarpackie voivodship. Соціально-економічні проблеми і держава. 2018. Вип. 1(18). С. 129-136. URL: http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2018/18slyapv.pdf {re2022.01.062.007}
Созанський Л. Й. Моделі оптимізації структури промислового виробництва в Україні. Економіка і прогнозування. 2018. № 1. С. 79-97. {re2023.01.088.013}
Ishchuk S., Sozanskyy L., Pukała R. Optimisation of the relationship between structural parameters of the processing industry as a way to increase its efficiency. Engineering Management in Production and Services. 2020. Vol. 12(2). Pp. 7-20. DOI: https://doi.org/10.2478/emj-2020-0008 {re2023.01.088.014}
Іщук С. О., Созанський Л. Й. Методичний підхід до комплексного оцінювання функціонування промислового сектору економіки на мезорівні. Регіональна економіка. 2022. № 1(103). С. 62-71. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2022-1-6 {re2023.01.088.015}
УКР 
ENG
lubomir4370@gmail.com
ls.ird2@ukr.net
УДК 33:338; JEL F60, F52, E23, С12, С20