Оцінено трансформації динаміки та структури вітчизняного товарного експорту під впливом повномасштабної російської агресії. Виявлено причини й діапазон розбіжностей між вартісними та фізичними обсягами експорту з України в розрізі товарних груп і окремих (найважливіших) товарів. Аналітично обґрунтовано виклики та загрози для нарощування українського товарного експорту з огляду на його сировинну орієнтацію, зокрема: високу залежність від кон’юнктури на світових ринках сировини; реалізацію сировинної продукції (зернових, олійних, руд і металів) за низьким цінами; погіршення умов зовнішньої торгівлі для України; вагому складову імпорту та толінгу в експорті. Окреслено три сценарії розвитку вітчизняного експортного потенціалу у воєнному та повоєнному періодах. Акцентовано на соціально-економічних ризиках від реалізації в Україні орієнтованої на експорт моделі розвитку. Теоретично доведено перспективи нарощування експортного потенціалу в умовах формування новітньої моделі розвитку національної економіки, зорієнтованої на розширення внутрішнього ринку, підтримку вітчизняних товаровиробників і посилення участі держави в стимулюванні розвитку стратегічних секторів, передусім оборонно-промислового комплексу, машинобудування, хімічної промисловості.
експорт, товарні групи, імпорт, сировинна продукція, умови зовнішньої торгівлі, моделі розвитку економіки
Виявлено трансформації в промисловому секторі економіки регіонів України на підставі результатів комплексного оцінювання активності та ефективності його функціонування в поточному періоді та в динаміці. Результати розрахунків, проведених за авторською методикою, засвідчили, що промислове виробництво було переважно сконцентроване в індустріальних регіонах, які також демонстрували найвищий поточний рівень інноваційності продукції та найбільшу віддачу від інвестицій в інновації. Інноваційна активність у промисловому секторі економіки України є дуже низькою – частка інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої промислової продукції у 2020 р. становила лише 1,9%. Повномасштабна російська збройна агресія прискорила трансформаційні процеси, які відбувались у промисловому секторі національної економіки впродовж останніх 10 років, і формування в Україні нових промислових центрів, ще невеликих за масштабами діяльності, але з більшими (порівняно з традиційно індустріальними регіонами) значеннями та вищою позитивною динамікою окремих показників виробничо-трудової та інвестиційної активності промислових підприємств. Такі «новопромислові» центри розташовані в західних і центральних регіонах, куди релокувалась найбільша кількість підприємств зі сходу.
Розроблена методика комплексного оцінювання ефективності функціонування промислового сектору економіки на мезорівні, яка апробована на прикладі регіонів Польщі. Вона передбачає три основні етапи: розрахунок рівня індустріальності економіки та інноваційності промисловості країни та її регіонів; проведення інтегрального оцінювання ефективності промислового сектору економіки; ранжування регіонів за значеннями таксономічних показників поточного стану й динаміки розвитку, а також підсумкового інтегрального показника ефективності функціонування промисловості. Результати оцінювання промислового сектору економіки Польщі дозволили умовно виділити три групи регіонів за типом їхньої промисловості. Перша група – традиційно промислові воєводства з високим рівнем індустріальності економіки, але з ознаками зниження потенціалу, потребою в диверсифікації та оптимізації структури промисловості. Друга група – воєводства з невисокою часткою у промисловості країни. Для них характерні середні або низькі значення часткових показників поточного стану трудової активності, але високі – показників інноваційної активності та більшості показників динаміки. Третя група – воєводства з неіндустріальним типом економіки та переважно низькими значеннями показників активності промисловості.
Здійснено аналітичне обґрунтування критеріїв вибору пріоритетних сфер смарт-спеціалізації економіки на прикладі Харківської області як регіону, що демонструє найбільший приріст індустріального потенціалу та найвищий рівень інноваційності продукції в Україні. За результатами авторських досліджень трендів основних показників соціально-економічного розвитку встановлено, що серед видів економічної діяльності в Харківській області найперспективнішими (з позиції смарт-спеціалізації) є промисловість, сільське господарство, торгівля і сфера інформації та телекомунікацій. Емпірично доведено, що до основних критеріїв для вибору напрямів смарт-спеціалізації (конкретних виробництв і підвидів діяльності) на мезорівні можна віднести інноваційність продукції, ефективність, рівень оплати праці, а також рівень спеціалізації оптового товарообігу на непродовольчих товарах і масштаб вітчизняної складової в оптовому товарообігу (у сфері торгівлі).
На підставі оцінювання структури товарного експорту України та її регіонів визначено експортну спеціалізацію останніх за товарними групами. Проведено діагностику експортної активності на мезорівні за результатами розрахунку показників, які характеризують: експортоорієнтованість економіки, покриття експортом імпорту, технологічність експорту, високотехнологічну експортоорієнтованість промисловості. Здійснено розподіл областей на чотири умовні групи за рівнем їхньої експортної активності, виходячи зі значень інтегрального індексу, розрахованого за методом середньої арифметичної величини часткових показників. Окреслено ключові тенденції та проблеми у формуванні та розвитку експортного потенціалу України. Акцентовано увагу на високій частці продукції, виготовленої з давальницької сировини, у високотехнологічному товарному експорті більшості областей Західного регіону. Запропоновано заходи з провадження ефективної державної політики стимулювання експорту та визначено їхні цільові орієнтири.
Проаналізовано динаміку та структуру (за видами господарств) виробництва молочної сировини в Україні у регіональному розрізі. Проведено порівняльне оцінювання промислового виробництва молочних продуктів (за їх основними видами) на макро- та мезорівнях. Здійснено групування регіонів за масштабами виробництва сирого молока та продуктів його промислової переробки. Досліджено трансформацію товарної та географічної структур експортно-імпортних операцій з молочними продуктами в Україні. Визначено основні проблеми функціонування молокопереробного сегмента вітчизняної харчової промисловості та запропоновано низку механізмів, спрямованих на подальшу активізацію його розвитку. Окреслено базові напрями державної підтримки сільськогосподарських підприємств-виробників молочної сировини та промислових підприємств, які займаються виготовленням молочної продукції.
Оцінено динаміку основних показників функціонування легкої промисловості України на мезорівні у контексті результатів виробничої та зовнішньоекономічної діяльності. Здійснено порівняльний структурний аналіз виробництв легкої промисловості у регіональному розрізі за видами продукції. Запропоновано організаційний механізм відновлення сировинної бази для забезпечення розвитку вітчизняних підприємств легкої промисловості на основі створення аграрно-промислових парків та кооперації переробних виробництв.
легка промисловість, виробництво одягу, виробництво шкіри, текстильне виробництво, продукція, сировина
Проведено оцінювання обсягів ресурсного забезпечення деревообробних виробництв України й країн-членів Європейського Союзу, зокрема порівняно зі ступенем лісистості їхніх територій. Проаналізовано динаміку заготівлі деревини в Україні та виявлено основні тенденції у змінах її структури за видами деревини (ділової та паливної). Побудовано структуру заготівлі ліквідної деревини в Україні у 2010 р. і 2018 р. у розрізі регіонів. Визначено спеціалізацію областей за видами заготівлі ліквідної деревини. Досліджено залежність між структурою заготівлі деревини та площею загибелі деревостанів, а також між темпами заготівлі деревини й рівнем відтворюваності лісів.
Проведено аналіз поточного стану і результатів промислової діяльності в Україні упродовж 2011-2016 рр. Визначено основні тенденції та проблеми розвитку вітчизняної промисловості на підставі оцінювання динаміки значень множини показників, які характеризують активність (виробничу, експортну, інвестиційну, капітальну, інноваційну) та ефективність (ресурсну, економічну) функціонування промислового сектору національної економіки у регіональному розрізі. Запропоновано низку організаційно-економічних механізмів, реалізація яких сприятиме підвищенню рівня інноваційної активності в Україні, активізації залучення прямих іноземних інвестицій у промисловість, нарощенню її експортного потенціалу та зниженню собівартості промислової продукції.
промисловість, виробництво, експорт, активи, інвестиції, інновації, ефективність, розвиток
Визначено рівень індустріалізації економіки регіонів України та промислову спеціалізацію останніх за показником обсягу випуску промислової продукції. Проведено аналіз структури валової доданої вартості (ВДВ), створеної вітчизняною промисловістю на макроі мезорівнях, у розрізі видів промислової діяльності. Побудовано матрицю рангів областей України за значеннями структурних показників, зокрема: частки промисловості у випуску всіх видів економічної діяльності (ВЕД), частки промисловості у ВДВ усіх ВЕД, частки ВДВ у випуску промисловості. Здійснено комплексну оцінку ефективності функціонування промислового сектору економіки регіонів України з урахуванням структури переробної промисловості та динаміки її змін.
промисловість, структура, види промислової діяльності, випуск, валова додана вартість, ефективність
Проведено порівняльну статистичну оцінку конкурентних переваг промисловості України і Польщі та їх прикордонних регіонів (Львівської області і Підкарпатського воєводства) упродовж 2011-2015 рр. Розраховано загальний і часткові (за окремими сегментами виробничо-господарської діяльності промисловості) інтегральні індекси конкурентоспроможності промислових секторів економіки України і Польщі на загальнодержавному та регіональному рівнях. За результатами аналізу виявлено сильні та слабкі сторони вітчизняної промисловості, вказано причини останніх і запропоновано способи їх усунення, зокрема в напрямі підвищення ефективності капіталовкладень і рівня впровадження інновацій у виробництво.
Проведено аналіз динаміки експортно-імпортних операцій в Україні і семи областях Західного регіону у географічному розрізі (за країнами – торговими партнерами). Досліджено товарну структуру експорту та імпорту. Розраховано коефіцієнт покриття імпорту експортом за товарними групами. Визначено позитивні і негативні тенденції розвитку зовнішньої торгівлі товарами в Україні. Розроблено пропозиції, спрямовані на покращення стану платіжного балансу шляхом посилення експортоорієнтації вітчизняних товаровиробників та активізації політики імпортозаміщення в Україні. У цьому контексті запропоновано низку заходів щодо: диверсифікації товарних структур експорту та імпорту; збалансування структури експорту та імпорту товарів у розрізі країн – торгових партнерів України; посилення орієнтації певних категорій промислових виробництв на задоволення потреб внутрішнього ринку; переорієнтації інвестиційних потоків у високотехнологічні виробництва.
експорт, імпорт, товарні групи, структура, динаміка, сальдо зовнішньої торгівлі
Становлення в Україні повноцінних ринкових засад управління національним господарством і подальша євроінтеграція спонукають до поглибленого вивчення економічних циклів, зокрема на мікрорівні, оскільки саме на рівні окремих підприємств створюється додана вартість, а відтак формується національний дохід суспільства загалом. Метою статті є розробка моделі визначення тривалості циклу простого відтворення, тобто виробничо-реалізаційного (або операційного) циклу, який дозволяє оцінювати швидкість трансформації оборотних активів промислових підприємств і здійснювати варіантні розрахунки темпів нарощування виробництва шляхом зміни структури поточних витрат. Дослідження залежностей між тривалістю операційного циклу й індексами росту виробництва та матеріаловіддачі, проведені на прикладі деревообробного підприємства, виявили тенденції скорочення операційного циклу при зростанні обсягів виробництва і навпаки – подовження циклу при зростанні матеріаловіддачі. Останнє пояснюється збільшенням трудомісткості виготовлення продукції, що, своєю чергою, подовжує виробничий цикл, оскільки менша витрата матеріалів вимагає тривалішої обробки. Одночасне збільшення індексів росту виробництва і матеріаловіддачі продовжує операційний цикл, однак його тривалість є порівняно меншою, аніж при збільшенні лише матеріаловіддачі, а це доводить ефективність зростання масштабу виробництва. За допомогою розробленої моделі можна здійснювати прогнозні розрахунки для визначення максимальних темпів зростання виробництва при заданих обсягах та структурі виробничого потенціалу і техніко-технологічних особливостях виробничих процесів на підприємстві. Складніші схеми застосування цієї моделі можуть бути пов’язані з варіантними розрахунками в процесі оцінки структури витрат і рівня податкового навантаження, які дозволять забезпечити досягнення запланованих обсягів зростання виробництва на галузевому, регіональному чи загальнодержавному рівнях. При цьому необхідно розраховувати одночасно кілька економічних показників, а саме: для структури витрат – зарплатомісткість і матеріаломісткість продукції; для податкового навантаження – ставки податків на прибуток і на додану вартість і величину нарахувань на доходи фізичних осіб. Така схема застосування моделі, на відміну від основного призначення – визначення тривалості операційного циклу підприємства – передбачає, з одного боку, проведення серії імітаційних експериментів, а з другого, – виконання оптимізаційних розрахунків. За допомогою останніх можна визначити оптимальні податкові ставки для наявних економічних умов господарювання в країні з подальшою оцінкою максимального темпу зростання виробництва. Abstract: Theoretical aspects of research of cyclic recurrence of economic processes have been shown. The method for determining the duration of the cycle of simple reproduction, i.e. production and sales (or operating) cycle, has been proposed, which allows to estimate the rate of transformation of current assets of industrial enterprises, and carry out variant calculations of production increase rate by changing the structure of current operating costs. The mathematical model of operating cycle calculation has been elaborated and approved at the level of industrial enterprises. The organizational and economic methods of operating cycle duration shortening at the level of region have been substantiated.
виробничо-реалізаційний (операційний) цикл, промислове підприємство, обсяги виробництва, поточні витрати
Проведено оцінку зміни позицій регіонів України у рейтингу інвестиційної привабливості. Побудовано рейтинг регіонів за обсягом капітальних і прямих іноземних інвестицій і проаналізовано тенденції їх приросту. Розраховано інтегральний індекс ефективності інвестицій на основі п’яти показників (співвідношення валового регіонального продукту і капітальних інвестицій, фінансового результату прибуткових підприємств і капітальних інвестицій, обсягу промислової продукції і капітальних інвестицій, обсягу наданих послуг і капітальних інвестицій, обсягу реалізованої інноваційної продукції і витрат на інновації) за період 2006-2014 рр. Проведено рейтингування та групування регіонів за рівнем ефективності інвестування. Визначено ключові проблеми інвестиційної діяльності в Україні і окреслено напрями їх вирішення на державному та регіональному рівнях.
Обґрунтовано необхідність техніко-технологічної модернізації основного капіталу задля підвищення ефективності виробничої сфери регіону та її конкурентоспроможності. На підставі аналізу результатів функціонування підприємств промисловості, транспорту і будівництва у Львівській області визначено проблемні питання розвитку цих видів економічної діяльності в сучасних економічних умовах. Проведено мезо – та мікрорівневі оцінки показників стану та ефективності використання основного капіталу підприємств виробничої сфери регіону. Здійснено полікритеріальний розподіл промислових, будівельних і транспортних підприємств за формами відтворення їх основного капіталу. Запропоновано новий підхід до ресурсного забезпечення модернізації основного капіталу виробничих підприємств на засадах міжгалузевої та міжрегіональної взаємодії і окреслено напрями її активізації.
основний капітал, виробнича сфера, ефективність, відтворення, модернізація
Обґрунтовано критерії вибору пріоритетних напрямів капіталовкладень у регіоні через призму показників ефективності інвестиційного процесу. Проведено багатофакторну оцінку впливу структурних трансформацій, прогнозованих у галузевому розрізі, на економіку областей Західного регіону України і побудовано оптимізовану структуру інвестицій в основний капітал регіону за видами економічної діяльності. Розроблено й апробовано методичний інструментарій оптимізації структури джерел фінансування капітальних інвестицій. Висвітлено новий методологічний підхід до визначення напрямів оновлення основного капіталу за результатами інтегрального оцінювання його стану, руху й ефективності використання. Окреслено проблемні питання і перспективні умови функціонування підприємств виробничої сфери в Західному регіоні. Запропоновано низку практичних заходів, спрямованих на забезпечення подальшого розвитку промисловості, транспорту і будівництва в регіоні.
інвестиції, ефективність, критерії, оптимізація, основний капітал, оновлення, виробнича сфера, розвиток
Висвітлено результати інтегральної оцінки техніко-економічного стану, руху та ефективності використання основного капіталу в Україні і Західному регіоні зокрема. Досліджено динаміку множини показників, які характеризують основний капітал, і встановлено причинно-наслідкові зв’язки між ними за період 2006-1013 рр. Визначено ключові тенденції оновлення основного капіталу в Україні. Проведено групування семи областей Західного регіону за значеннями загального інтегрального індексу основного капіталу промисловості, будівництва і транспорту. Окреслено перспективні напрями модернізації основного капіталу виробничої сфери регіону за видами економічної діяльності.
Досліджено структуру інвестицій в основний капітал Львівської області за джерелами надходження і напрямками вкладень. Проведено оцінку впливу капіталовкладень на зміну соціально-економічних параметрів розвитку регіону. Визначено ключові проблеми реалізації інвестиційного процесу в регіоні.
інвестиції, основний капітал, ефективність, види економічної діяльності
Обґрунтовано критерії вибору пріоритетних напрямків інвестування в регіоні через призму показників ефективності інвестиційної діяльності. Проведено багатофакторну оцінку впливу структурних трансформацій, прогнозованих у галузевому розрізі, на економіку областей Західного регіону України і побудовано оптимізовану структуру інвестицій в основний капітал регіону за видами економічної діяльності.
інвестиції, ефективність, критерії, види економічної діяльності, оптимізація
Запропоновано методичний інструментарій для моделювання прогнозних сценаріїв розвитку економіки регіону. Розраховано показники ділової активності в семи областях Західного регіону України. На основі розроблених математичних залежностей обґрунтовано цільові параметри розвитку промислового виробництва у Львівській області і визначено умови їх реалізації.
Висвітлено економічну сутність інвестиційної привабливості регіону і визначено основні критерії, за якими вона оцінюється. Обґрунтовано зміст та послідовність проведення комплексної оцінки інвестиційної привабливості регіону і розроблено методичний інструментарій для її реалізації.
Сформовано систему показників для оцінювання ефективності функціонування територіально-виробничих систем за трьома напрямками: фінансовий стан, ділова активність і рівень прибутковості. Запропоновано методичний підхід до вибору основних параметрів диференціації промислових територіальних систем за групами, що характеризують їх виробничо-фінансовий потенціал. Проведено апробаційні розрахунки для промислових територіальних систем Волинської області.
промислові територіальні системи, ефективність, показники, оцінка
Обґрунтовані теоретико-методичні рекомендації щодо визначення моделей фінансування поточних активів і показників результату фінансово-господарської діяльності промислових підприємств. Проведені апробаційні розрахунки на підставі даних балансової звітності підприємств машинобудівної, металообробної та харчової промисловості Волинської області.
промислові підприємства, поточні активи, власні оборотні засоби, результати фінансово-господарської діяльності
Цитування
Іщук С. О., Ляховська О. В. Розвиток агропереробних виробництв у регіонах України: сировинні аспекти: наукове видання / ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»; наук. ред. С. О. Іщук. Львів, 2020. 51 с. (Серія «Регіони: моніторинг, прогнози, моделі»). {re2021.01.020.006}
Іщук С. О. Діагностика структурних змін у товарному експорті регіонів України. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2018. Вип. 3 (131). С. 3-9. {re2021.01.020.007}
Іщук С. О. Прогнозні моделі управління розвитком економіки регіону. Регіональна економіка. 2011. № 4. С. 21-29. {re2021.03.005.013}
Іщук С. О., Созанський Л. Й. Методологічні засади вибору потенційних сфер смарт спеціалізації регіонів України. Економіка та право. 2020. № 2(57). С. 32-44. DOI: https://doi.org/10.15407/econlaw.2020.02.032 {re2021.03.046.009}
Іщук С. О., Ляховська О. В. Розвиток агропереробних виробництв у регіонах України: сировинні аспекти: наук. доп. / [наук. ред. С. О. Іщук]. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2020. 51 с. (Серія «Регіони: моніторинг, прогнози, моделі»). {re2021.03.046.010}
Іщук С. О. Рейтинг регіонів України за рівнем конкурентних переваг промисловості. Економіка та право. 2018. № 2(50). С. 92-102. doi: https://doi.org/10.15407/econlaw.2018.02.092 {re2022.01.062.004}
Іщук С. О., Созанський Л. Й. Промисловість України і Польщі: порівняльна оцінка конкурентних переваг. Регіональна економіка. 2017. № 1(83). С. 72-81. {re2022.01.062.006}
Конкурентні переваги промислового сектора економіки України: регіональний вимір: монографія / наук. ред. С. О. Іщук. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2018. 246 с. (Серія «Регіони: моніторинг, прогнози, моделі»). URL: http://ird.gov.ua/irdp/p20180601.pdf {re2023.01.088.012}
Ishchuk S., Sozanskyy L., Pukała R. Optimisation of the relationship between structural parameters of the processing industry as a way to increase its efficiency. Engineering Management in Production and Services. 2020. Vol. 12(2). Pp. 7-20. DOI: https://doi.org/10.2478/emj-2020-0008 {re2023.01.088.014}
Іщук С. О., Созанський Л. Й. Методичний підхід до комплексного оцінювання функціонування промислового сектору економіки на мезорівні. Регіональна економіка. 2022. № 1(103). С. 62-71. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2022-1-6 {re2023.01.088.015}
Іщук С. О., Полякова Ю. В., Ривак Н. О., Процевят О. С. Український товарний експорт в умовах глобальних економічних змін. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2021. 72 с. {re2023.02.104.008}
Іщук С. О., Процевят О. С. Діагностика трансформацій у товарному експорті регіонів під впливом повномасштабної російсько-української війни. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2022. Вип. 4(156). С. 7-13. DOI: https://doi.org/10.36818/2071-4653-2022-4-2 {re2024.01.081.004}
Іщук С. О. Моделювання динаміки вартості основного капіталу виробничих підприємств. Економіка і прогнозування. 2015. № 1. С. 131-139. DOI: https://doi.org/10.15407/eip2015.01.131 {re2024.02.041.011}
Іщук С. О. Концептуальні засади оновлення основного капіталу. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. праць. 2013. Вип. 5(103). С. 3-13. {re2024.02.041.012}
УКР 
ENG
iso.ird@ukr.net
(032)270-7093, 
УДК 339.565+339.562; JEL F14