Висвітлено науково-практичний аспект децентралізації як раціональної альтернативи федералізації та механізму наближення України до стандартів європейського розвитку. Встановлено, що Україна протягом останніх десяти місяців послідовно втілює децентралізацію як складову модернізованої регіональної політики, що закріплено в основних чинних нормативно-правових актах установчого та програмного характеру. Аналізуються ризики децентралізації, серед яких відзначено: обмеженість коштів місцевих бюджетів, низьку спроможність громад щодо залучення фінансових ресурсів, низьку ефективність використання фінансових ресурсів. Наголошено на потребі вирішення завдання економічного зміцнення невеликих територіальних громад і зменшення їх залежності від бюджетної підтримки. Запропоновано основні напрями реформування сфери адміністративних послуг в Україні шляхом: нормативно-правової оптимізації оплати за отримання адміністративних послуг; уніфікації адміністративної процедури та удосконалення надання адміністративних послуг; поступового переведення до компетенції органів місцевого самоврядування більш широкого спектра послуг. Наголошується на дотриманні збалансованого підходу до децентралізації, унеможливлення появи «привілейованих» регіонів, забезпечення рівних умов регіонального розвитку, формування дієздатних і конкурентоспроможних територіальних громад, здатних реалізовувати активну економічну політику. Розкрито передумови забезпечення саморозвитку та економічного зростання територіальних громад. Пропонується широке впровадження на місцевому рівні механізмів та інструментів раціонального використання внутрішнього потенціалу розвитку, заснованих на децентралізації.
децентралізація, місцеве самоврядування, регіональна політика, бюджетна децентралізація, адміністративні послуги
Здійснено оцінку структурних змін в економіці регіону (на прикладі Рівненської області) за основними видами діяльності, проведено аналіз його промислового потенціалу та відтворювальної структури економіки, а також обґрунтовано на основі прогнозу валової доданої вартості перспективи структурної корекції економіки регіону на найближчий період. За підсумками здійсненої оцінки структури економіки Рівненської області проаналізовано, наскільки стабільно чи інтенсивно відбуваються зміни у структурі економіки регіону. У результаті дослідження виявлено трансформацію структури економіки регіону, а саме її переорієнтацію з економіки, спрямованої на послуги, на промислово орієнтовану економіку за рахунок збільшення частки промисловості у загальній структурі реалізованої продукції області і, відповідно, скорочення частки традиційного для регіону виду економічної діяльності. Проаналізовано характер трансформаційних процесів в економіці регіону та визначено пріоритетні завдання для регіону на найближчу перспективу у світлі цих трансформацій.
структурні трансформації, структура економіки регіону, регіональна структурна політика, регіональний розвиток, пріоритети структурної корекції економіки регіону, регіональна економічна система, структурні диспропорції
Запропоновано методичний підхід детермінації метрополійного статусу великих міст України на основі визначення їх ієрархічно-функціональної структури, а саме ідентифікації критеріїв і показників оцінки рівня реалізації їх метрополійних функцій. Здійснено інтегральну оцінку реалізації метрополійних функцій шляхом розрахунку інтегрального індексу реалізації метрополійних функцій міста-метрополії. Проведено інтегральне рейтингування основних регіональних центрів України за рівнем реалізації метрополійних функцій, яке дозволило визначити перспективні шляхи та можливості підвищення їх функціонального статусу в майбутньому.
місто-метрополія, метрополійна функція, метрополійний статус великого міста, ідентифікація функції, класифікація метрополій
Проаналізовано теоретико-методологічні підходи до формування доданої вартості. Окреслено ресурсний базис для створення доданої вартості та її капіталізації в економічну додану вартість у процесі життєдіяльності територіальних громад, конкретизовано, що первинним джерелом додаткової вартості є Земля. Визначено розподіл ролей держави, громади та громадянина у продукуванні та споживанні доданої вартості територіальних громад в Україні. Доведено, що територіальна громада є суб’єктом підприємницької діяльності, яка для забезпечення своєї економічної самодостатності та ефективності має продукувати не лише додану вартість, але й економічну додану вартість. Окреслено процес створення економічної доданої вартості територіальною громадою. Аргументовано, що у процесі життєдіяльності територіальні громади оптимізують обсяг продукованої доданої вартості, оскільки не мають хремастичних інтересів.
Встановлено наявність впливу чинників зовнішнього середовища інституційно-трансформаційного, економічного й соціального характеру на внутрішню торгівлю України та Львівської області. Використання кореляційно-регресійного аналізу було спрямоване на дослідження впливу чинників на формування товарообігу у площинах, однією з яких є визначення взаємозв’язку товарообігу України та чинників впливу із зовнішнього середовища. Здійснено перевірку показників на мультиколінеарність і виявлено корельованість предикторів на основі використання офіційних статистичних даних шляхом моделювання. Отримано багатофакторні економетричні моделі, перевірку якості яких здійснено за допомогою коефіцієнта множинної кореляції, коефіцієнта детермінації, критерію Фішера, критерію Стьюдента. Отримані дані оцінки на основі моделі вказують на наявність стійкого зв’язку між товарообігом і включених до моделі чинників.
внутрішня торгівля, товарообіг, чинники, залежність
Розглядаються проблеми розбалансованості економіки регіонів України і методологічні підходи до становлення їх рівноваги, стабілізації і зростання. Обґрунтовано принципи децентралізації управління і регулювання рівноваги регіональної економіки органами місцевої влади на засадах функціонування ринкової економіки. В основі моделі рівноваги економіки і функцій основних регуляторів області представлено обласний попит на гроші й обласну пропозицію натурального продукту як ключові параметри рівняння збалансованої економіки. На прикладі Львівської області здійснено оцінку динаміки обсягів попиту на гроші і пропозиції натурального продукту та розрахунок реальних параметрів розбалансованої економіки області. Запропоновано організаційно-управлінські та фінансово-інвестиційні заходи стабілізації економіки. Представлено механізм зміни показників моделі в процесі зниження відсоткової ставки і зростання оборотності грошей і їх вплив на стабілізацію цін у процесі досягнення граничної норми накопичення інвестицій.
Досліджується вплив інновацій на розвиток соціальної інфраструктури сільських територій у контексті виявлення чинників нарощування їх економічного потенціалу. Акцентується увага на вагомій ролі соціальної інфраструктури села в процесі еволюції аграрного ринку регіону. Зокрема, наголошується на тому, що модернізація вказаної інфраструктури стимулює зростання попиту та пропозиції на аграрному ринку регіону. Це дає підстави для дослідження соціальної інфраструктури села як однієї зі складових інфраструктури аграрного ринку регіону. За результатами проведеного дослідження формулюються пропозиції для органів державної влади та місцевого самоврядування щодо пріоритетних напрямів упровадження інфраструктурних інновацій у соціальній сфері села. Зокрема, пропонується віднести модернізацію об’єктів соціальної інфраструктури, локалізованих на сільських територіях, до числа пріоритетів державної аграрної політики, а також активізувати заходи з налагодження співфінансування проектів з модернізації вказаної інфраструктури за участю підприємницьких структур, органів державної влади та місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства тощо.
соціальна інфраструктура, сільські території, аграрний ринок регіону, модернізація, економічний потенціал
Розкрито сутність збалансованого розвитку сільської території, її соціально-економічного потенціалу. Запропоновано розглядати збалансований розвиток сільських територій як розвиток, за якого задовольняються зростаючі матеріальні та духовні потреби сільського населення на засадах науково обґрунтованого узгодження економічно ефективного та екологічно допустимого використання соціально-економічного потенціалу сільських територій. Обґрунтовано підходи до оцінки виробничого потенціалу сільської території з врахуванням багатофункціональності її структури, зокрема шляхом визначення сукупного річного економічного ефекту у вигляді сумарного річного рентного доходу від цільового використання земель відповідного призначення в ролі територіального базису, природного ресурсу, засобу виробництва для здійснення видів економічної діяльності, що локалізовані в межах сільської території. Запропоновано порядок проведення оцінки виробничого потенціалу сільської території, що враховує специфіку формування рентного доходу при використанні земель сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення. Висвітлено особливості використання інформаційних ресурсів Державного земельного кадастру для оцінки виробничого потенціалу сільської території. Окреслено напрями застосування результатів оцінки задля забезпечення збалансованого розвитку сільської території.
сільська територія, збалансований розвиток, виробничий потенціал сільської території, цільове використання земель, рентний дохід, методика оцінки
Розкрито роль новітніх явищ освітньої міграції у формуванні політики модернізації соціально-культурної сфери регіону в розрізі контекстів: ціннісного, свободи руху знань, інтеграційного. Вказано на зростання ролі ціннісного контексту щодо подолання знецінення та збереження інтелектуального капіталу країни, регіону, окремої людини та його впливу на формування інноваційної культури громадян України. Наголошено на необхідності врахування форм реалізації свободи руху знань (академічна мобільність українських студентів, внутрішньо – та міжрегіональна освітня міграція, міжрегіональна освітня міграція із зони АТО та АР Крим, академічна мобільність іноземних студентів) у заходах політики модернізації соціально-культурної сфери регіону. Визначено основні напрями політики модернізації соціально-культурної сфери регіону, формування та реалізація якої зумовлені особливостями інтеграції освітніх мігрантів у місцеву культуру та середовище.
модернізація, політика модернізації соціально-культурної сфери, регіон, освітня міграція, ціннісний підхід, свобода руху знань, інтеграція
Виділено основні проблеми фінансування видатків місцевих бюджетів. До найактуальніших з них належать: недостатні обсяги фінансових ресурсів місцевих бюджетів; існування значної невідповідності між загальним економічним розвитком і збільшенням соціальних видатків бюджетів; неефективна структура видатків через послаблення інвестиційної складової; існування необґрунтованої мережі закладів і застарілих методичних підходів до фінансування видатків; загострення проблем касового обслуговування видатків бюджетів. Проаналізовано зміни у бюджетній політиці держави в напрямі забезпечення децентралізації фінансових ресурсів, що закріплені з 2015 р. у Бюджетному та Податковому кодексах та з’ясовано їх позитивні та негативні наслідки в контексті фінансування видаткової частини місцевих бюджетів. Акцентовано увагу на погіршенні структури видатків через скорочення надходжень до спеціального фонду місцевих бюджетів.
місцеві бюджети, фінансові ресурси, видатки, децентралізація, структура видатків
На підставі проведеного дослідження концентрації ресурсної бази вітчизняних комерційних банків визначено наявність в Україні шести фінансових центів, які формували протягом охопленого дослідженням періоду близько 90% банківської інфраструктури країни. Проаналізовано структуру кредитно-інвестиційного портфеля комерційних банків у розрізі визначених фінансових центів і в розрізі суб’єктів залучення. Акцентовано на проблемах міжрегіональної диференціації за показниками, які характеризують кредитування суб’єктів економіки в України. Доведено, що не можна однозначно позитивно оцінювати те, що максимізація кредитних вливань у реальну економіку дозволить максимізувати й економічні ефекти, які в результаті таких вливань можуть відбуватись. Спираючись на таке твердження, встановлено, що ефективність кредитування має визначатись через приріст ВРП, який спричиняються залученням в економіку кредитних ресурсів. Розраховано частку ВРП, яка була створена в результаті залучення суб’єктами економіки регіонів країни зазначених ресурсів. Отримані результати дозволили констатувати незначність такого ефекту. На основі проведеного дослідження запропоновано низку напрямів розв’язання окреслених проблем, які було згруповано за принципом організації взаємодії та взаємовпливу трьох основних рівнів: національного, регіонального та місцевого.
кредитування, банківські установи, регіон, диспропорції, регіональний розвиток
Визначено основні причини накопичення зовнішнього державного боргу в Україні протягом 2010-2014 рр. Основний акцент зроблено на аналізі невідпрацьованих уроків залучення позикових коштів і неврахуванні досвіду зарубіжних країн у подібних чи аналогічних ситуаціях, а також здійснено аналітичний огляд видатків Держбюджету на капітальні інвестиції в розрізі регіонів. За результатами проведеного дослідження виявлено неінвестиційний характер використання зовнішніх позик державного сектору, про що свідчать критично малі обсяги фінансування капітальних інвестицій протягом аналізованого періоду у досліджуваних областях. До невідпрацьованих уроків також віднесено непродуману політику обмінного курсу, надмірне накопичення зовнішньої державної заборгованості на тлі стрімкої девальвації, падіння ВВП і відтоку капіталу, брак фіскальної дисципліни та втрату співпраці з МВФ, яку вдалося відновити лише із середини 2014 р. У найближчому майбутньому варто очікувати на два потенційні ризики для обслуговування державної заборгованості – підвищення світової відсоткової ставки та подорожчання долара щодо інших світових валют. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є дослідження можливостей інвестиційного відновлення у регіонах і зміна пріоритету державної політики від дотаційного до інноваційного фінансування.
зовнішній державний борг, стабілізаційна політика, капітальні інвестиції, МВФ, ефективність
Досліджено теоретичні основи бюджетного регулювання. Розглянуто бюджетне регулювання як сукупність інструментів і важелів, за допомогою яких держава створює умови для мобілізації фінансових ресурсів і їх ефективного використання, а також як збалансований та узгоджений вплив бюджетних інструментів на об’єкти регулювання, у тому числі інноваційну діяльність. Розкрито інструментарій бюджетного регулювання інноваційної діяльності. Досліджено бюджетні інвестиції, бюджетні кредити, державні гарантії, державні субсидії як потенційні інструменти підвищення інноваційної активності. Оцінено джерела фінансування інновацій в Україні. Визначено засади фінансової підтримки інноваційних процесів. З’ясовано вплив бюджетної політики на дієвість і результативність застосування інструментів бюджетного регулювання для стимулювання інновацій. Окреслено пріоритети бюджетного регулювання інноваційної діяльності в умовах модернізації національної економіки.
Досліджено проблеми оцінювання функціонування житлово-комунального комплексу та ефективності його модернізації. Виявлено, що наявні показники стану житлово-комунального господарства зосереджують увагу на зношеності житлового фонду, відображають стан розрахунків у галузі, кількість приладів обліку енергоносіїв, кількість створених об’єднань співвласників багатоквартирних будинків тощо. На нашу думку, вони є доволі розрізненими та не повно відображають ефективність діяльності житлово-комунальних підприємств з точки зору прибутковості, ділової активності, енергоефективності. Запропоновано систему показників для комплексного аналізу житлово-комунального господарства України, що враховують вісім груп показників, зокрема стан конкурентного середовища підприємств комунального комплексу, інвестиційну складову, соціальні аспекти, фінансові результати, а також інноваційний розвиток комунальної інфраструктури.
житлово-комунальне господарство, паспорт житлово-комунального господарства, соціально-економічні показники стану житлово-комунального господарства
Показано роль прикордонних територій у формуванні інвестиційно-інноваційного потенціалу розвитку українсько-польського транскордонного регіону. Досліджено позитивний вплив прикордонного розташування території на залучення прямих іноземних інвестицій. Основну увагу акцентовано на суспільно-психологічних чинниках, зокрема якості людського та соціального капіталу. Виявлено, що наявний інвестиційно-інноваційний потенціал в українсько-польському транскордонному регіоні використовується неповною мірою, а переважна частина інвестицій не має інноваційного спрямування. Встановлено, що основними причинами наявних проблем є: недостатня якість людського капіталу, інституційні дисфункції, високий рівень трудової міграції. Для активізації інвестиційно-інноваційних процесів у межах українсько-польського транскордонного регіону пропонується: підвищити якість надання навчально-освітніх послуг і забезпечити розвиток інноваційної інфраструктури прикордонних територій України.
прикордонні території, українсько-польський транскордонний регіон, інвестиційно-інноваційні процеси, суспільно-психологічні чинники
Проведено дослідження і систематизація наявних методичних підходів до оцінки соціально-економічної ефективності транскордонного співробітництва (ТКС) в Україні. Аналіз теоретичних напрацювань провідних українських фахівців засвідчує, що не існує єдиного підходу до визначення ефективності ТКС. Більшість моделей досліджують лише окремі аспекти впливу ТКС на соціальне чи економічне життя транскордонних регіонів. Визначення ефективності ТКС можна проводити на основі результатів реалізації його цілей – регіонального розвитку (тобто структурна трансформація, вплив на соціально-економічний розвиток) та транскордонної конвергенції (посилення зв’язків, конвергенція рівнів розвитку регіонів).Для дослідження ефективності регіонального розвитку варто визначати вплив залучених грантових коштів на регіональний розвиток шляхом регресійного дослідження (показники грантів; ПІІ; зовнішньоторговельного обороту; валового регіонального продукту). Для дослідження транскордонної конвергенції, на думку автора, можуть застосовуватися показники взаємозалежності таких соціально-економічних показників, як ВРП, рівнів безробіття та заробітної плати. Це основні показники, які дозволяють стверджувати про конвергенцію рівнів соціально-економічного розвитку транскордонних регіонів.
соціально-економічна ефективність транскордонного співробітництва, транскордонне співробітництво, регіональна політика
Визначено поняття управлінського механізму взаємодії у транскордонному просторі. Розкрито суть поняття транскордонного продукту. Класифіковано поняття транскордонного продукту за видами. Зображено взаємозамінність та / чи взаємопоглинання продукту, механізму та інструменту взаємодії управлінських структур у транскордонному просторі. Сформульовано класифікацію механізмів взаємодії суб’єктів економічних відносин управлінської сфери у транскордонному просторі. Розкрито складові управлінського механізму взаємодії у транскордонному просторі на регіональному рівні. Представлено механізм створення транскордонного продукту за допомогою складових управлінського механізму взаємодії у транскордонному просторі. Показано структуру органів управління Програми транскордонного співробітництва PL-BY-UA 2007-2013 та процедуру подачі проектних заявок і підписаних контрактів. Описано механізм Порядку співфінансування проектів міжнародної технічної допомоги з обласного бюджету на прикладі Львівської області.
управлінський механізм взаємодії у транскордонному просторі, транскордонний продукт, транскордонний простір
Зараз ми можемо спостерігати зростаючу роль людського капіталу в адміністраціях місцевого самоврядування. Від найманих людей залежить спосіб і метод організації праці, а також можливість кращого задоволення потреб місцевої громади і турбота про підопічну область. Чим цінніші працівники, тим краща буде якість роботи адміністративної одиниці. Дослідження було проведено в муніципалітеті міста Жешув у травні 2014 р. за допомогою опитування. Тематика стосувалась співробітників у муніципальному офісі, їх задоволення та аналізу опитування. Метою статті є аналіз інвестицій у людський капітал на основі муніципального бюро Жешува. Результати дають можливість спостерігати як позитивні, так і негативні явища інвестицій у галузі людського капіталу в конкретному місті.
Розглядається соціальний захист населення Польщі після 1989 р. на прикладі статистичних даних з Жешува. Упровадження ринкової економіки та відсутність відповідних дій у сфері політики доходів призвела до спонтанного процесу фінансової нерівності в суспільстві. Інститут соціального забезпечення – це установа польської соціальної політики, розроблена для окремих осіб і сімей, щоб впоратися з важкими життєвими ситуаціями, які вони не можуть подолати, використовуючи свої власні здібності, ресурси та можливості. Соціальне забезпечення надається і організовується адміністративними державними органами (міністерством, відповідальним за соціальне забезпечення, губернаторами провінцій) та місцевими органами (маршалами і мерами повітів (президентами міст) на муніципальному рівні. Ці органи виконують завдання соціальної допомоги у партнерстві з неурядовими організаціями та організаціями громадянського суспільства, католицькою церквою, іншими церквами, релігійними організаціями, фізичними та юридичними особами. Завданням соціальної допомоги є запобігання складних ситуацій у житті окремих осіб і сімей і допомога їм стати незалежними й інтегруватись у суспільство. На місцевому/регіональному рівнях системи соціальної допомоги не варто забувати про людей з обмеженими можливостями та про соціальні бар’єри, що виникають через тенденцію сучасного суспільства до оцінки людей відповідно до їх можливостей та навичок. З іншого боку, пропонується відступити від панацеї занадто «соціального» характеру польської системи соціальної політики та використання інтеграції тільки через роботу та ринкові механізми.
соціальне забезпечення, соціальний захист, статистика Жешува, соціальні бар’єри
Розглянуто питання ролі вугільної промисловості у соціально-економічному розвитку країн і регіонів, сучасні тенденції у розвитку галузі. Акцентовано увагу на необхідності реструктуризації вугільної промисловості України та її Західного регіону. Проведено аналіз шляхів реструктуризації вугільної галузі у країнах Європи, оцінено європейський досвід реструктуризації галузі та можливості його використання в Україні. На цій основі запропоновано напрями та механізми реструктуризації вугільної промисловості Західного регіону України. Зокрема, об’єднання усіх вугільних виробництв регіону в одній державній компанії ДВАТ «Західвугілля» із закриттям при цьому нерентабельних шахт, шахт з особливо складними умовами вуглевидобування та шахт з вичерпаними запасами вугільної сировини; формування вертикально інтегрованої паливно-енергетичної компанії у формі державного підприємства «Західенерговугілля»; будівництва в регіоні нових шахт для збереження вуглевидобутку та створення робочих місць для шахтарів; запровадження у районах припинення вуглевидобутку спеціального режиму інвестиційної діяльності; формування спеціальної державної політики соціального захисту вивільнених працівників вугільних підприємств.
вугільна промисловість, реструктуризація, світовий досвід, Західний регіон України
Здійснено оцінку ефективності впровадження заходів у рамках Програми розвитку сільських територій Європейського Союзу у 2007-2013 рр. на прикладі Польщі. Для аналізу було взято заходи в рамках першої пріоритетної осі, на які Польща виділила основну частку програмних коштів і які спрямовані на підвищення конкурентоздатності сільського господарства та лісництва. Здійснено перевірку гіпотези, сформованої на основі принципу Парето, яка полягає в тому, що 20% інвестованих коштів мають забезпечити 80% позитивних результатів стосовно підвищення конкурентоздатності сільського господарства. Для перевірки правильності гіпотези в дослідженні побудовано низку простих лінійних регресій, що передбачають визначення залежності між заходами в рамках першої пріоритетної осі та індексами виробництва продуктів харчування, рослинництва та тваринництва. У результаті здійсненого аналізу виділено заходи, які принесли найбільший вплив на показник ефективності ведення сільського господарства та мають і надалі впроваджуватись у рамках політики розвитку сільських територій.
Програма розвитку сільських територій, розвиток сільських територій, сільське господарство, структурні виплати, модернізація сільськогосподарських виробництв, індекс виробництва продуктів харчування, тваринництва, рослинництва, принцип Парето, проста лінійна регресія, додана вартість, ефективність
Здійснено аналіз аномалій ціноутворення на фондовому ринку України. Виокремлено дві групи аномалій – фундаментальні та технічні, залежно від методів, на основі яких можна сформувати інвестиційну стратегію з надринковою дохідністю. Охарактеризовано кожну з груп аномалій, виділено їх особливості. Розвинуто методологію виявлення кожного з ефектів. Підтверджено вплив на українському фондовому ринку таких аномалій як «ефект сезонності», «ефект вартості та «ефект інертності». «Ефект розміру» виявлено лише у короткостроковому періоді. Спростовано дію «ефекту дрейфу цін» та «ефекту лідера-аутсайдера». Зроблено висновок про доцільність подальшого дослідження чинників, які викликають аномалії ціноутворення фондового ринку.
ціноутворення, аномалії фондового ринку, ефект сезонності, ефект дрейфу цін, ефект інертності, ефект лідера-аутсайдера, ефект вартості, ефект розміру
УКР 
ENG
УДК 38.24.021.8+35.075.31(477)