Визначено сутність і роль інтелектуальних ресурсів у розбудові регіонів у напрямі реалізації реформи децентралізації. Розглянуто досвід країн-членів ЄС щодо реалізації регіональних інноваційних стратегій і заходів у напрямі підтримки та популяризації інституту інтелектуальної власності як основного фактора сталого розвитку регіонів. На основі статистичного аналізу виявлено стан інтелектуальної власності у розрізі регіонів України та проаналізовано проблеми її формування та захисту у контексті загальнонаціональних проблем науково-технологічного розвитку. Обґрунтовано, що формування та реалізація інтелектуальних ресурсів в Україні має ґрунтуватися насамперед на становленні й посиленні ролі регіонального управління інноваційними процесами, що, своєю чергою, має стати одним з головних напрямів державної економічної політики щодо залучення науково-технологічного та інноваційного потенціалу регіонів у процес децентралізації.
Досліджено відмінності між поняттями «споживчий ринок» і «ринок споживчих товарів». Установлено суть поняття «регіональний ринок споживчих товарів». Визначено, що функціонування та розвиток регіонального ринку споживчих товарів має спиратися на певну систему завдань, функцій і методологічних принципів, що відображають основні його закономірності. З’ясовано, що метою функціонування ринку споживчих товарів є задоволення потреб різних соціальних верств населення необхідними товарами споживання відповідно до їх купівельної спроможності. Узагальнено основні характеристики регіонального ринку споживчих товарів. Встановлено, що насиченість і ємність ринку споживчих товарів залежить від ефективності соціально-економічної діяльності в регіоні, тобто чим вона вища, тим, як правило, більше виробляється товарів, вища заробітна плата і кінцеве споживання. Запропоновано напрями розвитку та організації регіонального ринку споживчих товарів.
регіональний ринок споживчих товарів, споживання, споживчий ринок, товар, ціна
Досліджено зміст маркетингової діяльності на рівні територіальної громади, з урахуванням її визначальних характеристик. Органи самоврядування, спільноту мешканців і бізнес-середовище визначено як головні суб’єкти локальної маркетингової взаємодії та здійснено аналіз їхніх актуальних і можливих ролей у формуванні сприятливого маркетингового середовища. Відслідковано видозміни типових функцій маркетингу у проекції на діяльність органів місцевого самоврядування та спільноти мешканців. Визначено головні перешкоди у формуванні продуктивного діалогу та кооперації зусиль місцевої влади та мешканців, а також запропоновано шляхи їх усунення. Окреслено базові переваги імплементації маркетингових інструментів у постійні місцеві практики та політики для підвищення спроможності територіальних громад. Сформовано мету маркетингової діяльності територіальної громади, здійснено огляд засад і принципів формування бренду території.
територіальна громада, маркетингова діяльність, конкурентоспроможність, маркетинг території, бренд території
Зазначено, що Україна є провідним експортером зерна. Охарактеризовано природно-ресурсний потенціал Південного регіону України як підґрунтя розвитку зернопереробного комплексу. Показано значний освітній і науково-дослідний потенціал регіону. Відзначено, що забезпечення сталого розвитку агропродовольчої сфери регіону має бути спрямоване на збалансоване вирішення екологічних і соціально-економічних проблем при недопущенні руйнування та зменшення природно-ресурсного потенціалу, збереженні і покращенні сприятливого навколишнього середовища, задоволення потреб нинішнього і майбутніх поколінь у якісних, екологічно безпечних продуктах харчування. Розглянуто необхідність формування та розвитку зернового кластера у Південному регіоні. Обґрунтовано концептуальні засади і схему формування зернового кластера в агропродовольчій сфері Південного регіону. Здійснено SWOT-аналіз можливостей формування зернового кластера у Південному регіоні. Зроблено висновок, що створення зернового кластера в Південному регіоні дасть можливість сформувати сталі господарські зв’язки між окремими учасниками та налагодити активну співпрацю між регіональними органами влади, профільними навчальними, науково-дослідними та бізнесовими структурами у зернопереробному комплексі. Показано, що створення регіонального зернового кластера сприятиме забезпеченню сталого розвитку агропродовольчої сфери регіону.
зерновий кластер, Південний регіон, агропродовольча сфера, сталий розвиток, SWOT-аналіз
Основною проблемою фінансування освітніх закладів з місцевих бюджетів в Україні є те, що великі обсяги фінансування не забезпечують зростання якості наданих послуг. Причиною низької ефективності видатків є існування розгалуженої мережі закладів, яка не відповідає наявним реаліям і потребує проведення оптимізації. Здійснення в країні адміністративно-територіальної реформи відкриває нові можливості для вирішення зазначених проблем, адже об’єднані територіальні громади (ОТГ) наділені новими підвищеними повноваженнями у фінансуванні та управлінні освітніми закладами. Метою статті є дослідження особливостей фінансування освітньої галузі Карпатського регіону з місцевих бюджетів в умовах адміністративно-територіальної реформи. Проведений аналіз фінансування освітньої галузі Карпатського регіону з місцевих бюджетів дозволив з’ясувати особливості, що проявляються у високій затратності через низький рівень урбанізованості регіону. З’ясовано, що видатки на одного учня є більшими у районах з великим відсотком сільського населення і значно меншими у містах обласного підпорядкування. Найдорожче один учень обходиться у двох областях Карпатського регіону з низьким рівнем урбанізації та складними природно-кліматичними умовами — в Івано-Франківській (15100 грн у рік) та Закарпатській областях (12100 грн у рік). У статті проаналізовано: зміни в управлінні освітньою галуззю, викликані проведенням адміністративно-територіальної реформи; законодавчі зміни 2015-2017 рр. у фінансуванні середньої та професійно-технічної освіти за рахунок відповідних субвенцій з Держбюджету та виокремлено проблеми фінансування. Наголошено, що результатом реформ має стати не лише економія фінансових ресурсів, а висока якість освітніх послуг як для платників податків, так і для отримувачів послуг. Реорганізація освітніх закладів потребує комплексного підходу до вирішення проблеми, а саме: необхідно враховувати фактичну завантаженість шкіл учнями, демографічну ситуацію та виробничий потенціал у районі. Новим напрямом впорядкування освітньої мережі має стати створення опорних шкіл. Аналізування першого етапу їх формування дозволило виявити основні проблеми: неспівпадіння меж освітнього округу з межами об’єднаних територіальних громад, відповідності розроблених вимог до опорних шкіл наявним реаліям та інші. У перспективі необхідно змінити підходи до фінансування професійно-технічної освіти в сторону запровадження багатоканального фінансування, з використанням коштів Державного, місцевих бюджетів і коштів бізнесу.
освіта, фінансування, Карпатський регіон, реформа, об’єднані територіальні громади
Проведено рейтингове оцінювання бюджетного забезпечення розвитку регіонів України, яке базується на розрахунку евклідових відстаней та групуванні показників за обраними напрямами оцінювання: стан і збалансованість бюджету, міжбюджетна взаємодія, стійкість бюджету та боргове навантаження (для бюджетів міст). Застосування кластерного аналізу дозволило здійснити розподіл регіонів за рівнем інтегрального показника бюджетного забезпечення на чотири рівні: кризовий, низький, середній, високий. Побудований рейтинг регіонів дозволив автору судити про їх бюджетні можливості та фінансові домінанти розвитку. Результати аналізу засвідчили нерівномірність бюджетного забезпечення, підтвердили необхідність і своєчасність бюджетної децентралізації. Наголошено на існуванні певних закономірностей формування та реалізації бюджетної політики регіонів України, обумовлених дією низки чинників екзогенного та ендогенного характеру.
регіон, оцінювання, бюджетне забезпечення, таксонометричний метод, евклідова відстань
Визначено склад податкових доходів місцевих бюджетів в умовах реформи місцевого самоврядування. Досліджено питання достатності податкових надходжень у складі доходів місцевих бюджетів. Проаналізовано місце і роль кожного податкового платежу у формуванні фінансового ресурсу місцевих бюджетів. Визначено, що всі надходження зараховуються до загального фонду місцевих бюджетів. Доведено взаємозалежність формування податкових платежів і рівня розвитку економіки відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Досліджено джерела податкових надходжень до місцевих бюджетів і їх спрямування на забезпечення видатків бюджетів. Обґрунтовано необхідність досягнення фінансової спроможності задля реалізації основних функцій, які державою покладено на місцеві органи влади. Визначено роль кожного з податкових доходів місцевих бюджетів у фінансовому забезпеченні розвитку адміністративно-територіальних одиниць. Запропоновано зміни до визначення та адміністрування податкових платежів до місцевих бюджетів.
податкові доходи, місцеві бюджети, децентралізація, об’єкт оподаткування, місцеві податки та збори
Досліджено екстерналії – позитивні ефекти мезорівня міжнародних інтеграційних об’єднань, що становлять собою мережеві структури внутрішньогалузевого і міжгалузевого співробітництва у вигляді транскордонних кластерних систем. Серед кластерних екстерналій, які мають велике значення для формування міжнародних кластерних систем, необхідно відзначити мережеві екстерналії (network externalities) і «перелив знань» у межах кластера: обидва види ефектів мають пряме відношення до якісного розвитку міжнародної економічної інтеграції, тому можливість їх розвитку має закладатися з самого початку формування будь-якого інтеграційного об’єднання. З точки зору розвитку прикордонного співробітництва в межах міжнародних інтеграційних об’єднань, критично важливим критерієм його ефективності є перехід від прикордонних до єдиного транскордонного регіону шляхом розвитку контактної функції кордону у вигляді мережевих взаємодій. У контексті синтезу теорії міжнародної економічної інтеграції та кластерної концепції обґрунтовано, що кластерний підхід є найбільш ефективним механізмом розвитку транскордонних економічних взаємодій і, зрештою, становить собою мезорівень конкурентоспроможних міжнародних інтеграційних систем і необхідною умовою якісного зростання євроінтеграції України. Транскордонні кластери формуються в транскордонних регіонах двох і більше країн «поверх» їх адміністративних меж. Вони охоплюють суміжні прикордонні території сусідніх держав, до складу яких входять інституції та фірми, розміщені по обидва боки кордону. Тому транскордонні кластери можна визначити як групи незалежних компаній та асоційованих інституцій, які: географічно зосереджені у транскордонному регіоні; співпрацюють і конкурують; спеціалізуються у різних галузях, пов’язані спільними технологіями та навичками і взаємодоповнюють одна одну, що в кінцевому підсумку дає можливість отримання синергетичних і мережевих ефектів, дифузії знань і навиків. Таким чином, синтез концепцій кластерного розвитку та міжнародних інтеграційних об’єднань можливий, оскільки обидва види суб’єктів володіють екстерналіями, характерними для транскордонних кластерних систем. Зроблено висновок про доцільність упровадження кластерної моделі прикордонного співробітництва як найбільш адекватної сучасним умовам розвитку глобальної економіки і етапу інтеграції України, зокрема, у межах Єдиного економічного простору ЄС.
Проведено порівняльну статистичну оцінку конкурентних переваг промисловості України і Польщі та їх прикордонних регіонів (Львівської області і Підкарпатського воєводства) упродовж 2011-2015 рр. Розраховано загальний і часткові (за окремими сегментами виробничо-господарської діяльності промисловості) інтегральні індекси конкурентоспроможності промислових секторів економіки України і Польщі на загальнодержавному та регіональному рівнях. За результатами аналізу виявлено сильні та слабкі сторони вітчизняної промисловості, вказано причини останніх і запропоновано способи їх усунення, зокрема в напрямі підвищення ефективності капіталовкладень і рівня впровадження інновацій у виробництво.
Встановлено, що у високорозвинених країнах світу одним з визначальних чинників подолання наявних структурних диспропорцій і забезпечення стійкого економічного зростання є регіональна структурна політика. Зважаючи на результативність структурних процесів в економіці Польщі, метою статті обрано дослідження механізмів реалізації регіональної структурної політики на мезорівні, що дозволить сформувати пропозиції для України щодо імплементації кращих зразків польського досвіду у цій сфері. Проведене дослідження показало, що реалізація Програми сприяла тому, що упродовж останніх років спостерігається зростання рівня конкурентоспроможності регіонів Східної Польщі навіть у межах Європейського Союзу. При цьому основним донором регіональної політики Польщі залишався не польський уряд, а європейські фонди, передусім ЄФРР і Фонд згуртування. Ця обставина говорить про зацікавленість ЄС у налагодженні господарського життя на східних околицях ЄС і створення там потужної господарської інфраструктурної бази (транспортної, інженерної, інноваційної, інформаційної), яка може стати своєрідним економічним кордоном, спрямованим на забезпечення господарської безпеки ЄС.
Здійснено спробу розбудови методології досліджень якості людського потенціалу регіону. Теоретичним базисом для цього є основні положення соціальної, регіональної економіки, а також теорія споживання та енергетична парадигма. Вказано, що якість людського потенціалу як набір ознак незадіяного запасу людських ресурсів має вивчатись за використання системного і структурного підходів. Підкреслено, що геоструктурний підхід до дослідження якості людського потенціалу регіону обумовлює потребу розгляду цієї категорії у системній включеності у середовище її формування. Вказано, що усі цикли розвитку людини супроводжуються енергообмінними процесами. У прикладному плані доведено значення збалансованого харчування у формуванні здоров’я як однієї з основних складових якості людського потенціалу регіону. У поняття енергетичної збалансованості харчування включено не тільки його склад у розрізі поживних речовин та інших компонентів, але й відповідність раціону способові життя людини, її активності, характеру та змісту праці. Встановлено, що раціон харчування населення України з погляду його енергетичної збалансованості не відповідає потребам організму людини щодо забезпечення здоров’я, відновлення працездатності, фізичної активності, праці і потребує комплексного регулювання з урахуванням регіональних особливостей.
якість людського потенціалу регіону, енергетична парадигма, теорія споживання, особистісний підхід, діяльнісний підхід, енергообмін, енергетичне наповнення раціону харчування, збалансоване харчування
Досліджено окремі аспекти започаткування проектів побудови індустріальних парків в Україні відповідно до прийнятого законодавства. Розкрито основні тенденції концепцій створення індустріальних парків у різних регіонах, здійснено аналітичні дослідження засад їх формування, включаючи системність і комплексний підхід, взаємозв’язок з базовим потенціалом економічного зростання територій, роль і місце у зміцненні інвестиційного клімату регіонів, де вони створюються. При цьому важливе місце має дослідження проблематики реальності втілення концепцій, можливості успішної побудови індустріальних парків в умовах чинної на сьогодні законодавчо-нормативної бази, потенціалу державних фінансів та інвестиційних ресурсів на облаштування інфраструктури.
Розкрито значення соціального партнерства у забезпечені гідної праці на основі обґрунтування переваг діалогу для всіх сторін трудових відносин. Запропоновано та проаналізовано показники, що свідчать про дефіцит гідної праці в Україні, унаслідок чого спостерігається не лише зниження рівня зайнятості населення, але й втрата трудового потенціалу. Визначено роль соціального партнерства у подоланні кризової ситуації у сфері праці та досліджено представлення сторін трудових відносин у регіональному розрізі. Отримано висновки про недостатність розбудови інституцій роботодавців, що зумовлено їх низькою мотивацією до партнерських трудових відносин, і низьку якість діяльності профспілкових організацій. Підсумовано потребу у подальшій розбудові соціального партнерства в Україні не лише в кількісному, але й якісному контексті. Запропоновано інструменти поширення гідної праці та систематизовано переваги її забезпечення для сторін соціального діалогу.
соціальне партнерство, гідна праця, сторони соціального діалогу, профспілки, об’єднання організацій роботодавців
Розглянуто питання балансу національних витрат і національного доходу. Відзначено, що обсяги національних витрат формуються витратами населення на споживчі товари і послуги та підприємств на матеріальні ресурси для виробництва товарів і послуг. Підкреслено і обґрунтовано, що при балансі національних витрат і національного доходу ціни, тарифи і обіговість грошей є незмінними. За переважання номінального ВВП над фізичним – прояви дисбалансу і підвищення цін, при переважанні фізичного ВВП над номінальним – прояви дисбалансу і зниження цін. Здійснена оцінка обсягу і динаміки двох форм ВВП в Україні і виявлено їх дисбаланс у часі: номінальний ВВП переважає реальний ВВП. Розраховані коефіцієнти добутків індексів виявили інертність, яка виражає високі темпи щорічного зростання національних витрат і попиту на гроші, через що бюджети більшості домогосподарств населення, підприємств і уряду стають неплатоспроможними. Зроблено узагальнені висновки для регуляторів руху грошового і фізичного продукту.
баланс, інвестиційні потоки, національні витрати, національні доходи, регулювання
Стаття присвячена питанню оцінювання локалізації підприємницької діяльності. Зростання уваги до вивчення локалізації пояснюється необхідністю реагувати на зрушення, породжені глобальною економікою. Проведено огляд літератури про методичні підходи до вимірювання просторової локалізації підприємницької діяльності. Оцінено потенційну можливість використання цих методик в українських реаліях. Висвітлено сильні та слабкі сторони кожної методики. Показано, що кожен наступний підхід мав на меті нівелювати недоліки попередніх розробок, а також максимально врахувати наявні особливості розміщення підприємницької діяльності в просторі. Як наслідок, на сьогодні доступними є різні методичні підходи до оцінювання локалізації економічної діяльності, включаючи модифікації. Різноманіття підходів до вимірювання просторової локалізації підприємницької діяльності пояснюється складністю досліджуваного явища, особливо на сучасному етапі, коли вчені постійно виявляють невідомі раніше фактори концентрації діяльності в тому чи іншому місці. Наголошено на необхідності імплементувати їх у систематичний моніторинг процесів просторової локалізації. Це створить основу для регулювання цих процесів.
локалізація підприємницької діяльності, коефіцієнт локалізації, коефіцієнт Джині, EG-індекс, D-індекс, метричні методи
На книгу: Метрополійні функції великих міст України: потенціал розвитку та перспективи реалізації : монографія / ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України» ; наук. ред. М. І. Мельник. – Львів, 2016. – 552 с. (Серія «Проблеми регіонального розвитку»).
На книгу: Білик Р. Р. Детермінанти регіонального розвитку у вимірі економічної безпеки України : монографія / Р. Р. Білик ; ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України». – Львів, 2016. – 352 с. (Серія «Проблеми регіонального розвитку»).
УКР 
ENG
УДК 331.102.344:332.122:330.34(477); JEL L20, L25, M21, J24, O34