Обґрунтована необхідність актуалізації питання української національної та громадянської ідентичності для сфери національної безпеки та оборони. Доведено, що ці ідентичності потрібно вважати імперативами стратегії розвитку держави, має бути визначена власна внутрішня і зовнішня політика щодо її реалізації, яка започаткована на глибоко усвідомлених і чітко сформульованих національних інтересах, включно з економічними, тісно пов’язаними з економічною ідентичністю. Досліджено значення чинника та роль економічної ідентичності з позицій економічної теорії, регіонального економічного розвитку, національної економічної безпеки, економічного націоналізму та державної економічної політики.
національна ідентичність, громадянська ідентичність, національні імперативи, державна економічна політика
Актуалізовано питання важливості оборонно-промислового комплексу в економіці України та національній безпеці як у воєнний період, так і в період повоєнної відбудови. Проаналізовано інноваційно-технологічний розвиток сектору оборонної промисловості та встановлено фактори, що системно впливають на цей процес. Обґрунтовується необхідність застосування концептуальних засад інноваційних екосистем для формування сучасної моделі розвитку оборонної промисловості України в напрямі підвищення рівня її технологічності. Ідентифіковано й охарактеризовано ключових учасників інноваційної екосистеми, що сьогодні мають безпосереднє відношення до сектору Defense Tech (оборонні технології). Розроблено пропозиції щодо застосування реальних інституційних механізмів розв’язання першочергових завдань формування інноваційної екосистеми оборонної промисловості.
Проаналізовано роль науки як способу формування та нарощування інноваційного потенціалу розвитку економіки та суспільства. Визначено та охарактеризовано стан та особливості функціонування наукової сфери України в умовах російсько-української війни. Обґрунтовано висновок, що більшість сучасних проблем науки є продовженням та загостренням тих факторів впливу, які мали місце в довоєнний період. Узагальнено особливості підходів щодо перспектив розвитку науки як дієвої складової національної інноваційної системи та напрямів її участі в післявоєнній відбудові країни.
наука, наукова сфера, проблеми, інноваційний потенціал, перспективи, післявоєнна відбудова
Розкрито сутність інноваційного імперативу соціально-економічного розвитку держави. Визначено та проаналізовано системні проблеми розбудови української економіки на шляху формування заявленої в державних програмних документах інноваційної моделі розвитку та їхній вплив на національну самодостатність і національну безпеку. Обґрунтовано положення, що вже сьогодні потрібні конкретні дії щодо відтворення інноваційних процесів у реалізації загальної стратегії післявоєнної відбудови України та належить оптимізувати власний алгоритм упровадження реформ.
інновації, наукові розробки, інноваційний імператив, відбудова, інноваційний потенціал
Розглянуто прогностичні підходи щодо можливостей появи пандемії та варіантів розвитку економіки в кризовий період. Проаналізовано офіційні урядові програми, а також практики держав світу та України щодо підтримки бізнесу та громадян, які опинилися в складній життєвій ситуації внаслідок коронавірусу. Визначено перспективні приклади (уроки) для подальшого застосування під час вибору та упровадження механізмів боротьби з економічною кризою та її наслідками.
пандемія COVID-19, прогнози, урядові програми, криза економіки
Обґрунтовано роль заощаджень домогосподарств у розвитку економіки, розглянуто класифікацію заощаджень залежно від характеру мобілізації. Проаналізовано динаміку заощаджень, залучених банківською системою України. Окреслено ситуацію з депозитними внесками вітчизняних домогосподарств і продемонстровано залежність інвестиційних рішень домашніх господарств від загальної політичної та економічної ситуації в країні. Зроблено акцент на небанківські кредитні установи, зокрема кредитні спілки та недержавні пенсійні фонди, договори страхування життя. Доведено популярність неорганізованих заощаджень домогосподарств в Україні, що зумовлено відсутністю довіри населення до фінансових інститутів. Запропоновано напрями мотивації заощаджень домогосподарств України для підвищення продуктивності їх функціонування.
Розкрито сутність сучасної ролі регіонів у контексті регіональної політики та визначено концептуальні засади нової регіональної політики країн-членів Європейського Союзу (ЄС). Акцентовано увагу на зростаючій ролі в процесі управління регіональним розвитком локальних акторів і децентралізації публічної влади. Обґрунтовано положення про важливість функцій центрального уряду і національних інститутів, які виконуються у межах багаторівневого управління. Виявлено й охарактеризовано тенденції формування та реалізації нової регіональної політики ЄС. На основі аналізу європейського досвіду визначено уроки для державної регіональної політики України. Розроблено адресні пропозиції органам державної влади щодо формування та реалізації стратегії регіонального розвитку в умовах децентралізації публічної влади та здійснення євроінтеграційних процесів.
регіони, нова регіональна політика, тенденції, децентралізація, стратегії регіонального розвитку
Визначено та обґрунтовано передумови й необхідність упровадження концепції цифрової трансформації регіонів України. Здійснено аналіз існуючої нормативно-законодавчої бази України стратегічного спрямування, який показав, що законодавче відображення питань, що мають відношення до цифрової економіки, вкрай поверхневе. Виявлено характерні ознаки «цифрової нерівності» як ключової проблеми формування цифрової економіки в регіонах України. Наголошено, що розбудова цифрової економіки актуалізує багато питань державної регіональної політики, які необхідно не лише чітко ставити, але й потрібно системно вирішувати. Охарактеризовано деякі «кращі практики» процесів цифровизації, аналіз яких показав, що деякі регіони починають активно включатися в процес формування і реалізації стратегічних рішень у сфері цифрової економіки, прагнучи забезпечити свої довгострокові конкурентні переваги на ринках нового виду технологій, товарів і послуг. Розроблено та обґрунтовано пропозиції щодо стратегічних пріоритетів посилення процесу цифровизації (цифрової трансформації) на регіональному рівні як складової сучасної державної регіональної політики.
Визначено сутність сучасних теоретико-методологічних засад регіонального інноваційного розвитку. Розкрито особливості нового етапу реалізації концепцій сталого розвитку, регіональних інноваційних екосистем, «потрійної спіралі» та їх вплив на формування регіональних інноваційних ініціатив. Серед найбільш значимих сучасних розробок із зазначених питань особливо помітними є загальнометодологічні аспекти креативної економіки, механізми взаємодії креативної економіки і навколишнього середовища, зайнятість і динаміка просторового розміщення креативних індустрій, залежність якості життя від креативних професій; реалізація концепції інклюзивного розвитку. Обґрунтовано положення, що сьогодні реформування інноваційних процесів в Україні на рівні регіонів в умовах посилення процесів інтеграції має започатковуватися на позитивному досвіді розвинених європейських країн та імплементації європейських стандартів децентралізації з врахуванням власних національних особливостей («розумних спеціалізацій»), що дозволить уникнути багатьох помилок, скоротити матеріальні витрати й час, а також оптимізувати власний алгоритм впровадження реформ.
методологія, наукові концепції, регіональна політика, інноваційна екосистема регіону, інноваційні процеси
Охарактеризовано теоретико-методологічні засади формування регіональної інноваційної екосистеми креативної економіки. Обґрунтовано сутність екосистемного підходу та інституційного середовища регіонального розвитку. Виявлено особливості виробництва креативного продукту у взаємозв’язку з учасниками ринку. Розроблено концептуальну модель інноваційної екосистеми формування креативного сектору економіки регіону та охарактеризовано умови її застосування при управлінні регіональним розвитком. Визначено базові елементи (інститути) регіональної інноваційної екосистеми креативної економіки та охарактеризовано їхню роль і функції у створенні креативного екосередовища, що дозволить забезпечити ефективне використання і розвиток інноваційного потенціалу регіонів. Обґрунтовано, що інституційний механізм формування креативного сектору в Україні має ґрунтуватися насамперед на становленні й посиленні ролі регіонального управління креативними процесами, що, своєю чергою, має стати одним з головних напрямів державної інноваційної політики щодо залучення науково-технологічного та інноваційного потенціалу регіонів у сталий економічний розвиток.
Визначено сутність і роль інтелектуальних ресурсів у розбудові регіонів у напрямі реалізації реформи децентралізації. Розглянуто досвід країн-членів ЄС щодо реалізації регіональних інноваційних стратегій і заходів у напрямі підтримки та популяризації інституту інтелектуальної власності як основного фактора сталого розвитку регіонів. На основі статистичного аналізу виявлено стан інтелектуальної власності у розрізі регіонів України та проаналізовано проблеми її формування та захисту у контексті загальнонаціональних проблем науково-технологічного розвитку. Обґрунтовано, що формування та реалізація інтелектуальних ресурсів в Україні має ґрунтуватися насамперед на становленні й посиленні ролі регіонального управління інноваційними процесами, що, своєю чергою, має стати одним з головних напрямів державної економічної політики щодо залучення науково-технологічного та інноваційного потенціалу регіонів у процес децентралізації.
Визначено сутність інституційних механізмів розбудови регіональних інноваційних екосистем (РІЕС) на основі принципів відкритих інновацій. Встановлено чинники функціонування регіональних інноваційних систем, що мають інституційну природу. Обґрунтовано, що інституційний механізм формування РІЕС в Україні має ґрунтуватися насамперед на становленні й посиленні ролі регіонального управління інноваційними процесами, що, своєю чергою, має стати одним з головних напрямів державної інноваційної політики щодо залучення науково-технологічного та інноваційного потенціалу регіонів у сталий економічний розвиток. Розроблено заходи щодо удосконалювання системи управління у сфері інноваційної діяльності, оптимізації оргструктур, методів та інтегративних функцій при розбудові регіональних інноваційних екосистем. Визначено базові елементи (інститути) регіональної інноваційної екосистеми та охарактеризовано їхню роль і функції у створенні інноваційного екосередовища, що дозволить забезпечити ефективне використання і розвиток науково-технологічного потенціалу регіонів.
регіональна інноваційна політика, інституційні механізми, інноваційна екосистема регіону
Розкрито сутність взаємозв’язку інноваційного розвитку з формуванням креативної економіки регіонів. Обґрунтовано і охарактеризовано передумови формування і розвитку креативної економіки регіонів з врахуванням досвіду ЄС. Проаналізовано стан інноваційності регіонів України за показником наукомісткості валового регіонального продукту. Визначено обмеження, які стримують формування сучасних регіональних інноваційних систем в Україні, серед яких компетенції, необхідні для розбудови креативного середовища економіки знань, скорочення винахідницької активності в регіонах через відсутність державної політики у сфері управління інтелектуальною власністю. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення механізмів реалізації регіональної економічної політики у напрямі становлення інноваційної екосистеми регіонів і посилення ролі креативного середовища. Обґрунтовано, що політика у галузі конкуренції має розглядатися як ефективний інструмент прискорення економічного розвитку регіонів, але вона має брати до уваги потенціал інноваційної діяльності і розвитку людських ресурсів.
інноваційність, креативна економіка, інноваційні екосистеми, регіональна політика
На основі вивчення патентних даних заявок на винаходи за процедурою PCT (Договору про патентну кооперацію) дається аналіз міжнародної міграції інтелектуального капіталу (на прикладі фахівців, зайнятих у сфері знань – науковців і винахідників). Визначено вплив інтелектуального капіталу на економіку, інноваційний розвиток та економічну безпеку держави. Проаналізовано міграційні канали та потоки, виявлено міграційні коридори витоку вчених і інженерів-винахідників, визначено коефіцієнти еміграції, «витоку умів», міграції винахідників. Представлено географічну модель міграції висококваліфікованих працівників, аналіз міграції інтелектуального капіталу в Україні, запропоновано рекомендації щодо створення відповідного організаційно-економічного механізму регулювання у цій сфері.
Інноваційний розвиток підприємств сфери торгівлі: світові тенденції та практика в Україні : монографія / С. А. Давимука, Л. І. Федулова, Н. М. Попадинець та ін. ; заг. ред.: С. А. Давимука ; ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України». – Львів, 2016. – 432 с. {re2016.04.170.001}
Давимука С. А., Федулова Л. І. Регіональні інноваційні екосистеми: напрями розбудови в умовах європейської інтеграції: монографія. Львів, 2016. 464 с. {re2018.01.005.012}
Давимука С. А., Федулова Л. І. Креативний сектор економіки: досвід та напрями розбудови: монографія / ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України». Львів, 2017. 528 с. ISBN 978-966-02-8416-6. {re2018.01.152.001}
Сторонянська І. З., Козоріз М. А., Давимука С. А., Возняк Г. В. та ін. Управління фінансовими ресурсами місцевих бюджетів Львівщини: проблеми та напрями підвищення ефективності: наук. доповідь. Львів: ІРД НАН України, 2013. 93 с. {re2019.03.088.003}
Давимука С. А., Федулова Л. І. Креативний сектор економіки: досвід та напрями розбудови: монографія. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2017. 528 с. {re2020.01.134.001}
Давимука С. А., Куйбіда В. С., Федулова Л. І. Тенденції розвитку нової регіональної політики країн-членів Європейського Союзу. Регіональна економіка. 2019. № 1(91). С. 76-87. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2019-1-9 {re2020.02.153.004}
Давимука С. А., Федулова Л. І. Креативний сектор економіки: досвід та напрями розбудови: монографія. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2017. 528 с. {re2020.02.153.005}
Давимука С. А., Куйбіда В. С., Федулова Л. І. Тенденції розвитку нової регіональної політики країн-членів Європейського Союзу. Регіональна економіка. 2019. № 1. С. 76-87. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2019-1-9 {re2020.03.035.008}
Давимука С. А., Федулова Л. І. Креативний сектор економіки: досвід та напрями розбудови: монографія. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2017. 528 с. {re2020.03.120.007}
Давимука С. А., Федулова Л. І. Соціальний імператив нової промислової революції. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2018. Вип. 5(133). С. 3-13. {re2020.04.115.008}
Давимука С. А., Федулова Л. І. Теоретико-методологічний дискурс сучасного регіонального інноваційного розвитку. Регіональна економіка. 2018. № 1. С. 5-16. {re2020.04.115.023}
Давимука С. А., Федулова Л. І. Цифрова трансформація регіонів України. Регіональна економіка. 2018. № 4. С. 110-121. {re2021.04.057.021}
Давимука С. А., Ключник Л. В. Активи домашніх господарств у формуванні інвестиційного потенціалу України в умовах соціально-економічної нестабільності. Регіональна економіка. 2020. № 2(96). С. 85-93. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2020-2-7 {re2022.04.027.001}
Kluchnyk L., Davymuka S. Savings and migration capital of households: world experience and domestic realities. Economic and Regional Studies. 2020. Vol. 14 (2). P. 170-187. DOI: https://doi.org/10.2478/ers-2020-0025 {re2022.04.027.003}
Давимука С. А., Федулова Л. І. та ін. Інноваційний розвиток підприємств сфери торгівлі: світові тенденції та практика в Україні: монографія / ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України». Львів, 2016. 432 с. {re2022.04.081.010}
Давимука С. А., Куйбіда В. С., Федулова Л. І. Тенденції розвитку нової регіональної політики країн-членів Європейського Союзу. Регіональна економіка. 2019. № 1. С. 76-85. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2019-1-9 {re2023.01.005.001}
Давимука С. А., Федулова Л. І. Регіональні інноваційні екосистеми: напрями розбудови в умовах європейської інтеграції: монографія. Львів, 2016. 464 с. {re2023.03.005.005}
Давимука С. А., Ключник Л. В. Активи домашніх господарств у формуванні інвестиційного потенціалу України в умовах соціально-економічної нестабільності. Регіональна економіка. 2020. No2 (96). С. 85-93. {re2023.04.067.001}
Інноваційний розвиток підприємств сфери торгівлі: світові тенденції та практика в Україні: монографія / [наук. ред. С. А. Давимука]; ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України». Львів, 2016. 425 с. {re2023.04.067.002}
Kluchnyk L., Davymuka S. Savings and migration capital of households: world experience and domestic realities. Economic and Regional Studies. 2020. No 14 (2). P. 170-187. {re2023.04.067.004}
УКР 
ENG
davymuka.s@gmail.com
ird_kozoriz@i.ua
УДК 330.341:338.2; JEL E27, O18