кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
старший науковий співробітник, вчений секретар підрозділу відділу регіональної економічної політики, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»
Розглянуто роль інновацій у підвищенні продуктивної спроможності економіки регіонів України. Оцінено місце України у світових рейтингах індексу інноваційного розвитку економіки. Проаналізовано зміну місця України за підіндексами інноваційного розвитку за версією Bloomberg упродовж семи років. Побудовано матрицю рівня продуктивності інноваційної діяльності, яка містить ключові параметри інноваційної діяльності в розрізі її шістьох напрямів. На основі побудови лінійної моделі 14-факторної множинної регресії здійснено оцінювання залежності між багатофакторною продуктивністю та інноваційною діяльністю регіонів України. Результати проведеного моделювання свідчать про посилення тенденцій негативного випливу інноваційної діяльності на багатофакторну продуктивність у 2021 р. порівняно з 2013 р. Зазначено, що активізація інноваційних процесів до певного часу призводить до підвищення продуктивної спроможності економіки регіону, не всі інноваційні процеси справляють безпосередній або значний вплив на зростання багатофакторної продуктивності економіки, а деякі розглянуті чинники негативно впливають на її формування, адже призводять до її зменшення. Проаналізовано основні моменти наявного так званого парадоксу інновацій і продуктивності.
продуктивна спроможність, спроможність економіки, регіони, багатофакторна продуктивність, інноваційна діяльність, моделювання, нові технології, інноваційний парадокс
Здійснено аналіз, порівняння та систематизацію методичних підходів до оцінювання продуктивної спроможності секторів економіки. Визначено їхні основні переваги та певні недоліки. Зокрема, проаналізовано європейський і світовий досвід оцінювання продуктивної спроможності економіки. Виокремлено основні процеси, на які зосереджують увагу американські та європейські вчені, досліджуючи продуктивність економіки. Зроблено акцент на пріоритетності певних чинників підвищення продуктивності секторів економіки: інноваційно-технологічного, капіталу, праці, зовнішньоекономічного та ін. Представлено динаміку рейтингів України за рівнем інноваційної спроможності впродовж 2014-2021 рр. та зроблено висновок про відсутність в Україні активної політики та проривів щодо сприяння інноваторству з боку держави та бізнесу. Сформовано перелік детермінант продуктивної спроможності регіонів у розрізі структурного-секторального, просторово-секторального та інноваційно-секторального її виміру та визначено основні напрями оцінювання їх.
Досліджено еволюцію теоретичного базису концепції продуктивності економіки на національному та регіональному рівнях. Ґрунтуючись на визначенні сутності понять «продуктивність» і «спроможність», автори пропонують власне визначення терміна «продуктивна спроможність регіонів». Охарактеризовано доробок зарубіжних науковців у частині дослідження особливостей регіонального розвитку та проблематики продуктивності, ідентифікації та оцінювання впливу просторових чинників на продуктивність економіки територіальних систем різного ієрархічного рівня і виявлення просторових детермінант продуктивної спроможності регіонів. На основі проведеного аналізу досвіду емпіричних досліджень з оцінювання впливу просторових чинників на продуктивність економіки виокремлено низку закономірностей її зростання. Розкрито специфіку природи міжрегіональних і внутрішньорегіональних диспропорцій продуктивності. Доведено, що взаємодія просторових і секторальних детермінант визначає рівень продуктивності економіки країни, регіону та окремих територіальних громад. Акцентовано на проблемі продуктивності ресурсів і запропоновано напрями подальших теоретико-прикладних досліджень проблематики продуктивної спроможності регіонів.
продуктивність, продуктивна спроможність регіонів, фактори виробництва, просторові детермінанти, продуктивність ресурсів
Проаналізовано спричинені військовою агресією Росії проблеми функціонування транспортної інфраструктури та логістичних ланцюгів. Акцентовано увагу на особливостях нормативно-правового та програмного забезпечення процесів модернізації транспортної інфраструктури в довоєнний період. Оцінено рівень розвиненості транспортної інфраструктури України в передвоєний час порівняно з високорозвиненими країнами світу. Проаналізовано основні втрати транспортної інфраструктури регіонів України внаслідок ведення бойових дій. Виокремлено основні бар’єри для організації ефективної транспортної логістики. Визначено основні обмеження та зазначено сприятливі чинники розбудови транспортної інфраструктури України. Проаналізовано низку законодавчо-нормативних новацій, які розроблені урядом для покращення логістики перевезень у сучасних реаліях. Розглянуто питання диверсифікації транспортних шляхів і вантажопотоків. Основну увагу зосереджено на питанні перспектив відновлення транспортної інфраструктури та пошуку нових логістичних шляхів просування товарів.
Проведено оцінювання структурно-технологічних зрушень в економіці регіонів України. Здійснено аналіз технологічної структури промисловості України та її регіонів у розрізі високотехнологічного, середньотехнологічного та низькотехнологічного виробництв. На основі результатів оцінювання питомої ваги високо- і середньотехнологічних виробництв у структурі обсягів реалізованої продукції регіонів та аналізу динаміки їхньої частки виокремлено групи регіонів за рівнем технологічності та інтенсивності структурних змін. Дослідження секторальної структури ВДВ свідчить про зниження ролі промислового виробництва, яке є формуючою складовою смарт-спеціалізації економіки регіонів. Обґрунтовано доцільність застосування інтегрованого підходу до реалізації смарт орієнтованого стратегічного планування розвитку регіонів України та акцентовано увагу на основних завданнях підвищення ефективності регіональної структурної політики.
структура промисловості, структурно-технологічні зрушення, технологічна модернізація, рівень технологічності виробництва, смарт-спеціалізація
Основна увага зосереджена на вивченні сутності та основних детермінант суспільно-економічних трансформацій технологічних укладів. Досліджено особливості суспільних трансформацій країн-членів ЄС та України за індексом трансформації Бертельсмана. Розраховано динаміку зміни індексу трансформації. Розглянуто концептуальні підходи до визначення сутності технологічного укладу, проаналізовано етапи їх життєвого циклу. Особлива увага приділяється дослідженню чинників, що впливають на зародження і поширення технологічних укладів і на процеси їх зміни в економіці різних країн. Охарактеризовано специфіку структури економіки та особливості інноваційного розвитку у межах технологічних укладів. Виявлено основні тенденції, що визначають процес технологічного розвитку світової економіки. Представлено особливості формування та переходу світової економіки до VI та VIІ технологічних укладів і зазначено основні сфери їх реалізації. Проаналізовано та узагальнено сучасний стан розвитку світової економіки в умовах реалізації постіндустріальних технологічних укладів.
Проаналізовано особливості та виокремлено основні проблеми інфраструктурного забезпечення розвитку прикордонних територій, що стримують нарощення їхнього транзитного потенціалу та зумовлюють значні економічні втрати. Окрім того, основна увага зосереджена на аналізі низки законодавчих, нормативно-правових, стратегічних і програмних документів підтримки розвитку прикордонної інфраструктури. Проаналізовано законодавчі акти, що регламентують діяльність у сфері транскордонного співробітництва, просторового розвитку й територіального планування, діяльності транспорту та функціонування транспортних мереж, а також нормативно-правові акти, які стосуються діяльності державної прикордонної служби та облаштування пунктів пропуску тощо. Окрім того, проаналізовано також і концепції, стратегічні та програмні документи на національному й регіональному рівні. Виокремлено проблемні та дискусійні аспекти в них і розроблено пропозиції щодо внесення конкретних змін і доповнень до них. Зазначено, що розбудова прикордонної інфраструктури відповідно до європейських правових норм і стандартів сприятиме збільшенню пропускної спроможності державного кордону, створенню на митних постах більшої кількості автомобільних смух, зменшенню черг при перетині кордону, створенню транспортних коридорів із сучасним оснащенням, будівництву нових і реконструкції під’їзних доріг до державних кордонів.
Розглянуто стратегічно-програмний інструментарій формування та реалізації інноваційної політики ЄС. Визначено стратегічні пріоритети інноваційного розвитку ЄС. Розглянуто стан і тенденції інноваційному розвитку ЄС. Проаналізовано Стратегії та Програми підтримки інноваційного розвитку в ЄС, виокремлено їх основні пріоритети та шляхи реалізації. Узагальнено й систематизовано європейський досвід регулювання інноваційної діяльності та досліджено основні напрями підтримки реалізації інноваційних процесів у ЄС. Проаналізовано найбільш дієві інструменти стимулювання інноваційної діяльності в ЄС. Виокремлено основні переваги 8-ої Рамкової програми, порівняно з попередніми. Здійснено аналіз фінансового забезпечення реалізації програми «Горизонт-2020». Проаналізовано особливості реалізації інноваційної політики в деяких країнах-членах ЄС. Визначено напрями вдосконалення української інноваційної політики з урахуванням європейського досвіду.
інноваційна політика, стратегії, програмне забезпечення, програмні документи, інноваційна діяльність, інноваційні процеси
Основну увагу приділено оцінці тенденцій і масштабів структурних зрушень в економіці регіонів України в розрізі видів економічної діяльності за показником валова додана вартість (ВДВ) упродовж 2006-2013 рр. Зокрема, оцінено темпи зміни питомої ваги структурної маси економіки регіонів, що відбулися за цей проміжок часу; проаналізовано динамічні процеси які відбулися у структурі економіки українських регіонів упродовж семи років. На основі розрахунку інтегрального коефіцієнта структурних зрушень оцінено інтенсивність їх протікання. З’ясовано основні тенденції та виявлено суттєві диспропорції у структурі економіки регіонів та орієнтацію, в переважній більшості регіонів, на розвиток не інноваційних сфер економічної діяльності.
структура економіки, сфера економічної діяльності, маса структурних зрушень, темпи структурних зрушень, швидкість структурних зрушень, інтенсивність економічних процесів, інноваційна діяльність
Сформовано методичні підходи до оцінювання впливу факторів на структурні перетворення в економіці регіону. Оцінено вплив внутрішніх і зовнішніх показників-факторів на структурну динаміку економіки регіонів України. Визначено ступінь взаємозв’язку між відібраними показниками-факторами та результуючим показником економічного розвитку регіонів. Із застосуванням методів кореляційно-регресійного аналізу побудовано багатофакторну модель зміни ВРП під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів економічного розвитку. Побудовано модель полімініарної регресії впливу зміни структури зайнятості за видами економічної діяльності в розрізі регіонів України на ВРП. Запропоновано системний підхід до оцінки структурно-динамічних перетворень у регіональній економічній системі на основі розрахунку показників ефективності структурної перебудови. Побудовано модель оцінки якості структури економіки на основі коефіцієнта пропорційності. Подано пропозиції щодо напрямів змін структури економіки та методів впливу задля подолання структурної нестабільності в економіці регіону.
Розкрито сутність, мету та цілі регіональної інноваційної політики, визначено її суб’єкти й об’єкти. Розглянуто особливості формування та реалізації регіональної інноваційної політики в контексті підвищення конкурентоспроможності економіки регіону. Визначено основні заходи підтримки інноваційної діяльності на різних ієрархічних рівнях. Акцентовано увагу на тому, що саме регіональний рівень управління набуває визначального значення для активізації інноваційних процесів, надання цільової підтримки інноваційним підприємствам і науковим установам. Виокремлено основні пріоритети регіональної інноваційної політики. Проаналізовано інноваційну активність регіонів України. Наведено інструменти стимулювання регіональними органами влади інноваційної активності промислових підприємств. Визначено основні бар’єри ефективності реалізації регіональної інноваційної політики та запропоновано шляхи їх подолання.
регіональна інноваційна політика, інноваційний розвиток, конкурентоспроможність, регіональні органи влади, інноваційні технології
Визначено базові поняття та окреслено концептуальні засади формування інституційного середовища регіональної структурної політики, під якою розуміється діяльність відповідних органів державної влади на регіональному та субрегіональному рівні, що спрямована на досягнення збалансованої та ефективної структури економіки регіонів держави. Окреслено мету, стратегічні цілі й пріоритети регіональної структурної політики України та запропоновано концептуально-методологічний інструментарій і систему заходів задля досягнення обраних стратегічних цілей і пріоритетів. Досліджено проблеми формування інституційного середовища регіональної структурної політики. Визначено пріоритети проведення структурних трансформації, що полягають у пришвидшеному розвитку третинного (сфера послуг і фінанси) і четвертинного (інформаційна сфера) секторів економіки регіонів. Внаслідок проведених порівняльних досліджень на основі обраних структурних стандартів та орієнтирів визначено коло структурних проблем економіки країни та її Західного регіону, запропоновано шляхи вирішення цих проблем.
Луцків О. М. Програмно-стратегічне забезпечення реалізації інноваційної політики ЄС. Регіональна економіка. 2017. № 2(84). С. 132-141. {re2019.01.076.003}
Луцків О. М. Особливості динаміки структурних зрушень в економіці регіонів України. Регіональна економіка. 2016. № 1. С. 39-50. {re2020.04.106.011}
Шульц С. Л., Луцків О. М. Структурно-технологічні зрушення в економіці регіонів у контексті перспектив розвитку смарт-спеціалізації. Регіональна економіка. 2021. №2(100). С. 15-26. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2021-2-2 {re2022.04.021.012}
Шульц С. Л., Луцків О. М. Структурно-технологічні зрушення в економіці регіонів у контексті перспектив розвитку смарт-спеціалізації. Регіональна економіка. 2021. № 2(100). С. 15-26. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2021-2-2 {re2022.04.027.012}
Шульц С. Л., Луцків О. М. Структурно-технологічні зрушення в економіці регіонів у контексті перспектив розвитку смарт-спеціалізації. Регіональна економіка. 2021. № 2(100). С. 15-26. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2021-2-2 {re2022.04.033.012}
Шульц С. Л., Луцків О. М. Структурно-технологічні зрушення в економіці регіонів у контексті перспектив розвитку смарт-спеціалізації. Регіональна економіка. 2021. № 2(100). С. 15-26. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2021-2-2 {re2023.02.041.009}
Шульц С. Л., Луцків О. М. Структурно-технологічні зрушення в економіці регіонів у контексті перспектив розвитку смарт-спеціалізації. Регіональна економіка. 2021. № 2(100). С. 15-26. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2021-2-2 {re2023.03.028.011}
Шульц С. Л., Луцків О. М. Просторові та секторальні детермінанти продуктивної спроможності регіонів: теоретична генеза та методологічні засади дослідження. Регіональна економіка. 2022. № 4. С. 5-20. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2022-4-1 {re2024.02.041.008}
Шульц С. Л., Луцків О. М., Озарків К. С. Методичні підходи до оцінки продуктивної спроможності економіки: світовий та європейський досвід. Наукові інновації та передові технології. 2022. № 12(14). С. 188-198. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2022-12(14)-188-198 {re2024.02.041.010}
УКР 
ENG
lutolen@i.ua
(032)270-7089
УДК 332.12:330.142.21:330.341.1; JEL С00, О18, О31