старший науковий співробітник, вчений секретар підрозділу відділу регіональної фінансової політики, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»
Проаналізовано дисбаланси місцевих бюджетів, які обумовлені нерівномірністю надходжень ПДФО з грошового забезпечення військовослужбовців до місцевих бюджетів. З’ясовано специфіку системи вирівнювання в Україні. З одного боку, її прив’язка до одного податку – ПДФО, з другого,– суттєво вища, ніж в інших країнах, залежність місцевих бюджетів від ПДФО. Досліджено вплив рішення про переспрямування ПДФО з грошового забезпечення військовослужбовців з місцевих бюджетів до державного бюджету на систему фінансового вирівнювання та порушено питання справедливості наявної системи вирівнювання в Україні. Проаналізовані різні варіанти розподілу надходжень від ПДФО з грошового забезпечення військовослужбовців та обґрунтовано необхідність та важливість упровадження механізму зарахування ПДФО до місцевих бюджетів за місцем проживання, а не за місцем праці фізичних осіб-платників. Такий механізм є ефективним та діє в більшості зарубіжних країн. Є низка варіантів упровадження змін порядку зарахування ПДФО за місцем проживання фізичної особи-платника. Зазначено, що використання такого досвіду дає змогу розробити власний варіант.
система вирівнювання, територіальні громади, місцеві бюджети, податок на доходи з фізичних осіб, війна
Проведено аналіз переваг і недоліків використання інструментів регіонального розвитку в Україні, таких як стратегії розвитку територій, агенції регіонального розвитку, функціональна типологія територій, система фінансового вирівнювання розвитку територій та ін. Наголошено, що досвід регіональної політики ЄС та його імплементація у вітчизняну практику регулювання розвитку територій є особливо важливим для України в умовах сучасної соціальної та економічної дестабілізації, зумовленої російсько-українською війною, її руйнівним впливом на інфраструктуру, українські міста та села, господарські системи регіонів. Хоча в нову регіональну політику в Україні впроваджено європейські засади, вона має низку особливостей розвитку, що пов’язані з її вбудованістю в систему галузевих політик, а тому характеризується залежністю від них, зміщенням акценту з регіонального на місцевий рівень і зниженням ресурсної та інституційної спроможності регіонів. Зроблено висновок, що перспективи розвитку територій в Україні слід планувати, ураховуючи структурні зміни економіки, релокацію бізнесу, зміну структури розселення населення та логістичних ланцюгів, перманентну загрозу сусідства з рф тощо.
регіональна політика, інструменти, війна, стратегії, агенції регіонального розвитку
Проведено аналіз фінансової стійкості місцевих бюджетів і виявлено її залежність від фінансово-економічного потенціалу регіонів. З’ясовано, що, попри негативний вплив поширення пандемії COVID-19 на економіку регіонів, спостерігалась позитивна динаміка основних індикаторів фінансової стійкості місцевих бюджетів: зниження трансфертної залежності та покриття видатків загального фонду власними доходами місцевих бюджетів у всіх регіонах. Оцінено кореляційну залежність між валовим регіональним продуктом (середньорічними темпами його зростання) та основними показниками місцевих бюджетів. Досліджено еластичність основних податків місцевих доходів (ПДФО, єдиного податку та ін.) до ВРП. Досліджено вплив бюджетних чинників на економічне зростання регіонів і міжрегіональні диспропорції в умовах нестабільності та проведено систематизацію тенденцій впливу бюджетних чинників на регіональний розвиток.
регіон, економічне зростання, місцеві бюджети, фінансова стійкість бюджету, нестабільність
Проведено поглиблений аналіз тенденцій та особливостей розвитку економіки регіонів України в розрізі таких фінансових детермінант сталого зростання регіонів, як цінова стабільність, залучення інвестицій та покращення бізнес-клімату, стійкість публічних фінансів, прозорість адміністрування бюджетоутворюючих показників, кредитування та залучення інвестицій. Аналіз фінансових детермінант здійснено з огляду на поведінкові ефекти. Виокремлено негативні тенденції фінансового розвитку регіонів в умовах коронокризи. З’ясовано, що вплив кризи COVID-19 є територіально диференційованим, а її різноманітні ризики значною мірою обумовлені економічними та просторовими особливостями регіонального розвитку. Наголошено, що вагомою причиною поглиблення означених проблем є панічні настрої, викликані поширенням COVID-19, які зумовили прийняття низки ірраціональних рішень суб’єктами фінансово-економічних відносин на різних рівнях управління.
розвиток, регіон, фінансові детермінанти, поведінкові ефекти, інвестиції, бізнес-клімат, бюджет
Розглянуто основні теорії поведінкових фінансів. Представлено три моделі прийняття управлінських рішень суб’єктами фінансово-економічних відносин: класичну, поведінкову, ірраціональну. Розкрито особливості поведінкової моделі, фактори впливу на прийняття суб’єктом фінансово-економічних відносин ірраціонального рішення. Виділено найбільш поширені ефекти, які провокують ірраціональну поведінку суб’єктів регіональної економіки. Здійснено трансполювання поведінкового підходу на мезорівень, адже ірраціональна поведінка людей прослідковується на всіх рівнях управління, а поведінкові ефекти можна розглядати в контексті підприємства, громади, регіону як сукупності людей та як цілісного «організму». Побудовано модель прийняття ірраціонального управлінського рішення суб’єктом регіональної економіки. З’ясовано наслідки ірраціональних управлінських рішень суб’єктів регіональної економіки та запропоновано інструменти їх корегування.
ірраціональне управлінське рішення, поведінкові фінанси, регіон, органи влади, фінансово-економічні відносини
Проаналізовано негативні тенденції економіки регіонів під впливом карантинних заходів, запроваджених через епідемією COVID-19: зниження економічної активності промислових і сільськогосподарських підприємств, інвестицій, експорту-імпорту регіонів, доходів місцевих бюджетів. З’ясовано негативні соціальні ефекти карантинних заходів: зниження середньої заробітної плати, рівня зайнятості населення, збільшення кількості вимушених відпусток без збереження заробітної плати. Охарактеризовано особливості державного регулювання підприємницької діяльності в умовах епідемії та їх вплив на наповнення державного та місцевих бюджетів. Наголошено, що виходом із ситуації є прискорене ендогенне економічне зростання територіальних громад і залучення в економічний оборот не задіяних досі ресурсів і перетворення їх на активи розвитку. Запропоновано шляхи переорієнтації бізнесу та державної підтримки територіальних громад.
Проведено аналіз концептуальних підходів до управління: проблемно-орієнтоване управління, ресурс-орієнтоване управління, ціннісно-орієнтоване управління, актив-орієнтоване управління. Здійснено їх порівняння та проаналізовано можливість і доцільність їх застосування для управління територіальною громадою. Обґрунтовано необхідність застосування актив-орієнтованого управління територіальною громадою в умовах адміністративно-фінансової децентралізації. Охарактеризовано особливості актив-орієнтованого управління на рівні територіальної громади. Зазначено, що метою актив-орієнтованого управління є підвищення спроможності територіальних громад завдяки мобілізації власних ресурсів та перетворенню їх на активи розвитку громади. Здійснено ідентифікацію активів територіальної громади з групуванням їх на матеріальні та нематеріальні активи. Розроблено технологію управління активами територіальних громад з виділенням етапів управління, мети, суб’єктів та об’єктів управління, взаємозв’язків.
управління, територіальна громада, активи, актив-орієнтоване управління, спроможність
Визначено тенденції та проблеми фінансового забезпечення розвитку Запорізької області в умовах реформи бюджетної децентралізації. Констатовано, що позитивними тенденціями стали: зростання надходжень доходів місцевих бюджетів області; зниження трансфертної залежності області від державного бюджету; формування об’єднаних територіальних громад з високим рівнем податкоспроможності. Негативними тенденціями розвитку визначено: посилення диференціації фінансового забезпечення розвитку обласного центру та інших адміністративно-територіальних одиниць області, зниження темпів зростання доходів бюджету розвитку. Проведено порівняльний аналіз бюджетного забезпечення розвитку Запорізької області та інших областей Центрального регіону. Результати аналізу регіональних цільових програм області дозволили констатувати домінування соціальної складової над розвитковою та низький рівень виконання низки програм.
У статті досліджено посилення внутрішньорегіональної диференціації розвитку територіальних громад України під впливом реформи децентралізації та адміністративно-територіальної реформи. Виділено види асиметрій розвитку територіальних громад, серед яких: організаційні, функціональні, соціальні, бюджетні, інституційні. Проведений аналіз організаційних асиметрій, що пов’язані з формуванням територіальних громад, дозволив виявити значні розриви за чисельністю та площею об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Проаналізовано розподіл доходів ОТГ залежно від чисельності населення та з’ясовано, що з кожним наступним роком реформи децентралізації влади формувались територіальні громади з вищою фінансовою спроможністю. З’ясовано, що причинами низького рівня фінансової спроможності більшості створених ОТГ є відсутність у них достатнього економічного потенціалу для свого розвитку. Акцентовано увагу на необхідності нівелювання ризику посилення диференціації та розриву між ОТГ і територіями, що не пройшли процес об’єднання. Запропоновано заходи подолання внутрішньорегіональних диференціацій розвитку.
диференціації розвитку, асиметрія, територіальна громада, фінансова спроможність, економічний потенціал, регіон
Досліджено понятійно-термінологічний апарат територіальних громад з виділенням територіального, соціологічного, публічно-правового і системного підходів. Запропоновано розглядати територіальну громаду як цілісне утворення, що характеризується єдністю соціальної спільноти, суб’єкта місцевого самоврядування та базової ланки адміністративно-територіального устрою країни. Здійснено класифікацію територіальних громад з виділенням таких класифікаційних ознак: за типом населеного пункту, повнотою охоплення, характером формування, географічним розташування, рівнем соціально-економічного розвитку. Досліджено функції територіальної громади як суб’єкта регулювання соціально-економічного розвитку. Виділено правові, організаційні, економічні, фінансові методи регулювання розвитку територіальних громад і напрями державного регулювання розвитку територіальних громад: нівелювання диспропорцій соціально-економічного розвитку та стимулювання розвитку територій.
територіальна громада, розвиток, регулювання розвитку, місцеве самоврядування
Проаналізовано особливості та з’ясовано проблеми функціонування мережі загальноосвітніх закладів у Львівській області. З’ясовано надмірну територіальну розгалуженість і низьку ефективність освітньої мережі. Досліджено зміни в управлінні освітньою сферою, викликані проведенням у країні адміністративно-територіальної реформи та реформи децентралізації. Проаналізовано законодавчі зміни 2015-2017 рр. у фінансуванні загальної середньої освіти за рахунок освітньої субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам. Побудовано фінансово-організаційний механізм консолідації освітньої мережі: з’ясовано мету, інтереси, передумови, принципи та інструменти консолідації освітньої мережі. Вирішення проблем пропонується через реалізацію заходів, пов’язаних з переглядом типових штатних нормативів функціонування освітніх закладів, удосконаленням процедури відбору та фінансування опорних закладів, удосконаленням механізму фінансування освітніх закладів через освітню субвенцію.
загальна середня освіта, фінансування, реформування, мережа освітніх закладів, освітня субвенція
Основною проблемою фінансування освітніх закладів з місцевих бюджетів в Україні є те, що великі обсяги фінансування не забезпечують зростання якості наданих послуг. Причиною низької ефективності видатків є існування розгалуженої мережі закладів, яка не відповідає наявним реаліям і потребує проведення оптимізації. Здійснення в країні адміністративно-територіальної реформи відкриває нові можливості для вирішення зазначених проблем, адже об’єднані територіальні громади (ОТГ) наділені новими підвищеними повноваженнями у фінансуванні та управлінні освітніми закладами. Метою статті є дослідження особливостей фінансування освітньої галузі Карпатського регіону з місцевих бюджетів в умовах адміністративно-територіальної реформи. Проведений аналіз фінансування освітньої галузі Карпатського регіону з місцевих бюджетів дозволив з’ясувати особливості, що проявляються у високій затратності через низький рівень урбанізованості регіону. З’ясовано, що видатки на одного учня є більшими у районах з великим відсотком сільського населення і значно меншими у містах обласного підпорядкування. Найдорожче один учень обходиться у двох областях Карпатського регіону з низьким рівнем урбанізації та складними природно-кліматичними умовами — в Івано-Франківській (15100 грн у рік) та Закарпатській областях (12100 грн у рік). У статті проаналізовано: зміни в управлінні освітньою галуззю, викликані проведенням адміністративно-територіальної реформи; законодавчі зміни 2015-2017 рр. у фінансуванні середньої та професійно-технічної освіти за рахунок відповідних субвенцій з Держбюджету та виокремлено проблеми фінансування. Наголошено, що результатом реформ має стати не лише економія фінансових ресурсів, а висока якість освітніх послуг як для платників податків, так і для отримувачів послуг. Реорганізація освітніх закладів потребує комплексного підходу до вирішення проблеми, а саме: необхідно враховувати фактичну завантаженість шкіл учнями, демографічну ситуацію та виробничий потенціал у районі. Новим напрямом впорядкування освітньої мережі має стати створення опорних шкіл. Аналізування першого етапу їх формування дозволило виявити основні проблеми: неспівпадіння меж освітнього округу з межами об’єднаних територіальних громад, відповідності розроблених вимог до опорних шкіл наявним реаліям та інші. У перспективі необхідно змінити підходи до фінансування професійно-технічної освіти в сторону запровадження багатоканального фінансування, з використанням коштів Державного, місцевих бюджетів і коштів бізнесу.
освіта, фінансування, Карпатський регіон, реформа, об’єднані територіальні громади
Виділено та згруповано основні проблеми бюджетного забезпечення галузі освіта. До найважливіших з них належать: низька ефективність видатків місцевих бюджетів через існування необґрунтованої мережі закладів освіти; низькі обсяги капітальних інвестицій галузі та можливості їх збільшення за рахунок держави та приватних інвесторів; неврегульованість процесу фінансування за рахунок освітньої субвенції; незабезпеченість перерозподілу повноважень між бюджетами різних рівнів фінансовими надходженнями до цих бюджетів. Висвітлено основні засади вирішення цих проблем у контексті проведення децентралізації управління галуззю. Наголошено, що реформи освіти є тривалим процесом, який слід проводити в контексті децентралізації влади в країні. Метою змін має стати не лише економія фінансових ресурсів, а й висока якість освітніх послуг як для платників податків, так і для замовників цих послуг.
місцеві бюджети, регіон, проблеми фінансування, видатки освіти, децентралізація управління
Виділено основні проблеми фінансування видатків місцевих бюджетів. До найактуальніших з них належать: недостатні обсяги фінансових ресурсів місцевих бюджетів; існування значної невідповідності між загальним економічним розвитком і збільшенням соціальних видатків бюджетів; неефективна структура видатків через послаблення інвестиційної складової; існування необґрунтованої мережі закладів і застарілих методичних підходів до фінансування видатків; загострення проблем касового обслуговування видатків бюджетів. Проаналізовано зміни у бюджетній політиці держави в напрямі забезпечення децентралізації фінансових ресурсів, що закріплені з 2015 р. у Бюджетному та Податковому кодексах та з’ясовано їх позитивні та негативні наслідки в контексті фінансування видаткової частини місцевих бюджетів. Акцентовано увагу на погіршенні структури видатків через скорочення надходжень до спеціального фонду місцевих бюджетів.
місцеві бюджети, фінансові ресурси, видатки, децентралізація, структура видатків
Досліджено проблеми функціонування та фінансування мережі закладів освіти Львівської області та доведена необхідність її реформування у відповідності до змін в економічній та демографічній ситуації. Акцентовано увагу на тому, що поряд зі зростанням частки видатків місцевих бюджетів Львівської області на освітню галузь у загальних видатках області гострою залишається проблема низької ефективності видатків, що зумовлено існуванням великої кількості малокомплектних шкіл, низькою часткою капітальних видатків в освітній галузі. Здійснена оцінка ефективності видатків освіти залежно від якості середньої освіти. Якість одержаних освітніх послуг запропоновано оцінити за результатами зовнішнього незалежного оцінювання знань. Запропоновані основні напрямки оптимізації мережі навчальних закладів дошкільної, середньої та позашкільної освіти.
видатки місцевих бюджетів, мережа закладів освіти, ефективність видатків, якість освіти, малокомплектні школи
Розглянуто методичні підходи до оцінки конвергентно-дивергентного розвитку регіонів. На основі використання статистичного та економетричного апарату для визначення конвергенції проаналізовано конвергентно-дивергентний розвиток регіонів за показниками забезпеченості капіталом суб’єктів господарювання.
конвергенція, регіон, капітал, конвергентно-дивергентний розвиток
Розглядаються підходи до оцінки взаємовпливу фінансового потенціалу регіону та розвитку інноваційної діяльності у ньому. Виокремлено два напрямки такого взаємовпливу: зміна фінансового потенціалу регіону під впливом інновацій в управлінні та взаємовплив інноваційної активності підприємств реального сектору економіки регіону та його фінансовим потенціалом. Досліджено взаємозв’язки між інноваційною активністю промислових підприємств Львівської області та її фінансовим потенціалом на основі використання методу кореляційного аналізу.
регіон, фінансовий потенціал регіону, інноваційна діяльність, інновації, фінансові ресурси, реальний сектор економіки, фінансування інноваційної діяльності
Визначено основні напрями підвищення капіталізації інноваційно активних підприємств. Обґрунтовано шляхи підвищення реальної та ринкової капіталізації підприємств. Розглянуто особливості державного регулювання капіталізації інноваційно активних підприємств в Україні. Підвищувати реальну капіталізацію інноваційно активних підприємств пропонується через удосконалення фінансового управління підприємством, підвищення ефективності його господарської, інноваційної діяльності. Забезпечувати зростання ринкової капіталізації необхідно через вихід підприємств на ринки капіталу та організаційно-економічні перетворення.
капіталізація, інноваційно активні підприємства, державне регулювання
Цитування
Сторонянська І. З. Удосконалення освітньої мережі як напрямок підвищення ефективності видатків місцевих бюджетів Львівської області / І. З. Сторонянська, Л. Я. Беновська // Регіональна економіка. – 2013. – №4(74). – С. 51-61. {re2017.01.038.004}
Беновська Л. Я. Індустріальні парки як інструмент розвитку регіональної економіки: теоретичні аспекти / Л. Я. Беновська // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України : [зб. наук. пр.] / НАН України. Ін-т регіональних досліджень ; редкол.: В.С. Кравців (відп. ред.). – Львів, 2014. – Вип. 3(107). Регіональна політика в Україні: сучасний стан та шляхи активізації. – С. 509-517. {re2017.01.098.005}
Сторонянська І. З., Беновська Л. Я. Просторові асиметрії економічного розвитку в умовах адміністративно-фінансової децентралізації. Економіка України. 2018. № 2. С. 50-65. {re2019.01.024.003}
Сторонянська І. З., Беновська Л. Я. Ефективність використання фінансових ресурсів місцевих бюджетів: проблемно-орієнтований аналіз. Стратегічні пріоритети. 2014. 1. С. 84-90. {re2019.01.024.006}
Беновська Л. Я. Проблеми бюджетного забезпечення освіти в контексті децентралізації управління. Регіональна економіка. 2016. № 1 С. 121-129. {re2019.03.060.003}
Сторонянська І. З., Беновська Л. Я. Просторові асиметрії економічного розвитку в умовах адміністративно-фінансової децентралізації. Економіка України. 2018. № 2. С. 50-65. {re2019.03.088.010}
Сторонянська І. З., Беновська Л. Я. Бюджети розвитку місцевих бюджетів: проблеми формування та використання в контексті поглиблення бюджетної децентралізації. Фінанси України. 2016. № 5. С. 34-47. {re2019.04.152.012}
Беновська Л. Я. Територіальна громада як суб’єкт регулювання розвитку територій: теоретичні аспекти. Регіональна економіка. 2018. № 1. С. 30-39. {re2020.01.005.011}
Сторонянська І. З., Беновська Л. Я. Ефективність використання фінансових ресурсів місцевих бюджетів: проблемно-орієнтований аналіз. Стратегічні пріоритети: наук. аналіт. зб. 2014. № 1. С. 84-90. {re2020.02.005.016}
Сторонянська І. З., Беновська Л. Я. Економіка регіонів України під дією викликів пандемії COVID-19. Регіональна економіка. 2020. № 2(96). С. 5-16. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2020-2-1 {re2020.04.093.003}
Сторонянська І. З., Беновська Л. Я. Економіка регіонів України під дією викликів пандемії COVID-19. Регіональна економіка. 2020. № 2(96). С. 5-16. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2020-2-1 {re2021.02.150.001}
Сторонянська І. З., Беновська Л. Я. Орієнтація на управління активами територіальних громад: теоретичні підходи. Регіональна економіка. 2020. № 1(95). С. 5-13. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2020-1-1 {re2021.03.099.008}
Сторонянська І. З., Беновська Л. Я. Орієнтація на управління активами територіальних громад: теоретичні підходи. Регіональна економіка. 2020. № 1. С. 5-13. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2020-1-1 {re2022.01.005.004}
Беновська Л., Павлова Л. Методичні підходи до оцінки конвергентного розвитку регіонів. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2013. Вип. 2. С. 146-155. {re2022.01.051.009}
Сторонянська І. З., Беновська Л. Я. Економіка регіонів України під дією викликів пандемії COVID-19. Регіональна економіка. 2020. № 2(96). С. 5-16. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2020-2-1 {re2022.01.051.011}
Сторонянська І. З., Беновська Л. Я. Просторові асиметрії економічного розвитку в умовах адміністративно-фінансової децентралізації. Економіка України. 2018. № 2. С. 50-64. {re2023.01.005.014}
Storonyanska I., Nowakowska A., Benovska L., Dub A. Imbalances and risks of the regional development of Ukraine’s economy under conditions of instability. Agricultural and Resource Economics. Vol. 8(3). Pp. 81-97. DOI: https://doi.org/10.51599/are.2022.08.03.05 {re2023.01.005.015}
Сторонянська І. З., Беновська Л. Я. Особливості фінансового вирівнювання розвитку територій в умовах бюджетної децентралізації. Фінанси України. 2018. № 6. С. 58-74. {re2023.02.021.001}
Сторонянська І. З., Беновська Л. Я. Моделі фінансового вирівнювання: світова практика. Фінанси України. 2020. № 2. С. 25-37. DOI: https://doi.org/10.33763/finukr2020.02.025 {re2023.02.021.002}
Беновська Л. Я. Фінансове вирівнювання в контексті реформи децентралізації влади: проблеми та перспективи. Світ фінансів. 2019. № 2. С. 85-97. {re2023.02.021.003}
Сторонянська І. З., Беновська Л. Я. Моделі фінансового вирівнювання: світова практика. Фінанси України. 2020. № 2. С. 25-37. DOI: https://doi.org/10.33763/finukr2020.02.025 {re2023.03.110.010}
Сторонянська І. З., Беновська Л. Я. Особливості фінансового вирівнювання розвитку територій в умовах бюджетної децентралізації. Фінанси України. 2018. № 6. С. 58-74. {re2023.03.110.011}
Беновська Л. Я., Паска О. В. Тенденції та проблеми розвитку професійно-технічної освіти в умовах реформи децентралізації. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2021. Вип. 1(147). С. 10-15. DOI: https://doi.org/10.36818/2071-4653-2021-1-2 {re2024.02.084.002}
УКР 
ENG
lbenovska11@gmail.com
УДК 332.122.54:336.143; JEL H62, H77, G18, R58