заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу регіональної фінансової політики, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»
Розкрито національну специфіку планування у сфері регіонального розвитку в контексті узгодженості із секторальними політиками щодо збалансованої організації території та взаємопов’язаності з актуальними програмами розвитку різних рівнів. Установлено, що запорукою дієвості політики регіонального розвитку є посилення просторової інтегрованості економічного, соціального та екологічного розвитку країни на основі системної інтеграції відповідних політик; синхронізації та узгодженості галузевих, регіональних і місцевих політик на всіх рівнях управління відповідно до Конституції України. Об’єктивність виокремлення та пріоритетність реалізації державних інтересів на всіх рівнях врядування визначено детермінантом ієрархічно синхронізованої трансформації просторового, соціально-економічного та бюджетного планування. Реалізація державних інтересів постає базовим пріоритетом у документах державного планування регіонального та місцевого рівня щодо відновлення та розвитку регіонів і територіальних громад України на принципах прозорості використання фінансових ресурсів, підзвітності, сталості, економічної доцільності, стійкості до безпекових загроз. Запропоновано створити Національний реєстр державних інтересів, що розглядається як інформаційно-комунікаційна система, яка забезпечує збирання, накопичення, облік, відображення, оброблення, оновлення, захист і надання інформації в розрізі КАТОТТГ, секторальних політик, документів державного планування.
регіон, дієвість політики регіонального розвитку, просторова інтегрованість розвитку регіону
Проаналізовано дисбаланси місцевих бюджетів, які обумовлені нерівномірністю надходжень ПДФО з грошового забезпечення військовослужбовців до місцевих бюджетів. З’ясовано специфіку системи вирівнювання в Україні. З одного боку, її прив’язка до одного податку – ПДФО, з другого,– суттєво вища, ніж в інших країнах, залежність місцевих бюджетів від ПДФО. Досліджено вплив рішення про переспрямування ПДФО з грошового забезпечення військовослужбовців з місцевих бюджетів до державного бюджету на систему фінансового вирівнювання та порушено питання справедливості наявної системи вирівнювання в Україні. Проаналізовані різні варіанти розподілу надходжень від ПДФО з грошового забезпечення військовослужбовців та обґрунтовано необхідність та важливість упровадження механізму зарахування ПДФО до місцевих бюджетів за місцем проживання, а не за місцем праці фізичних осіб-платників. Такий механізм є ефективним та діє в більшості зарубіжних країн. Є низка варіантів упровадження змін порядку зарахування ПДФО за місцем проживання фізичної особи-платника. Зазначено, що використання такого досвіду дає змогу розробити власний варіант.
система вирівнювання, територіальні громади, місцеві бюджети, податок на доходи з фізичних осіб, війна
Наголошено, що основними проблемами бюджетного вирівнювання в Україні є недостатній обсяг власних доходів місцевих бюджетів, високий рівень залежності місцевих бюджетів від трансфертів з державного бюджету, недостатня обґрунтованість порядку розрахунку показника податкоспроможності, низький рівень фінансової автономії громад, відсутність чіткого розподілу повноважень між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, передання повноважень на рівень місцевого самоврядування без відповідного фінансового забезпечення, значна диференціація регіонів за рівнем соціально-економічного розвитку. Пропонується посилити в середньостроковій і довгостроковій перспективі роль інструментів вирівнювання видатків, доповнити представницьку податкову систему низкою податків, створити незалежне агентство для періодичного аналізу стану системи бюджетного вирівнювання, відновити практику використання угод щодо міжрегіонального та регіонального розвитку та програм подолання депресивного стану території. Основою нової системи вирівнювання мають стати державні стандарти послуг. З переходом до середньострокового планування місцевих бюджетів потрібно забезпечити стабільність і прогнозованість обсягів трансфертів місцевим органам влади та прозорість порядку їх розподілу.
бюджетне вирівнювання, місцеве самоврядування, стандарти публічних послуг, трансферти, розподіл повноважень, диференціація власних доходів
Проведено аналіз переваг і недоліків використання інструментів регіонального розвитку в Україні, таких як стратегії розвитку територій, агенції регіонального розвитку, функціональна типологія територій, система фінансового вирівнювання розвитку територій та ін. Наголошено, що досвід регіональної політики ЄС та його імплементація у вітчизняну практику регулювання розвитку територій є особливо важливим для України в умовах сучасної соціальної та економічної дестабілізації, зумовленої російсько-українською війною, її руйнівним впливом на інфраструктуру, українські міста та села, господарські системи регіонів. Хоча в нову регіональну політику в Україні впроваджено європейські засади, вона має низку особливостей розвитку, що пов’язані з її вбудованістю в систему галузевих політик, а тому характеризується залежністю від них, зміщенням акценту з регіонального на місцевий рівень і зниженням ресурсної та інституційної спроможності регіонів. Зроблено висновок, що перспективи розвитку територій в Україні слід планувати, ураховуючи структурні зміни економіки, релокацію бізнесу, зміну структури розселення населення та логістичних ланцюгів, перманентну загрозу сусідства з рф тощо.
регіональна політика, інструменти, війна, стратегії, агенції регіонального розвитку
Ефективне регулювання земельно-майнових відносин постає необхідною умовою комплексного розвитку територіальної громади на основі достовірної та систематичної інформації про земельні ресурси в межах її території. Досліджено проблему ідентифікації земельних активів у контексті сталого розвитку функціональних типів територій. Обґрунтовано, що в умовах переходу до територіально спрямованої політики розвитку на основі стимулювання використання власного потенціалу територій різних функціональних типів концептуальними засадами ідентифікації земельних активів територіальної громади є методологічна єдність правового регулювання у сфері оцінювання земель і системна повнота відомостей Державного земельного кадастру. Досліджено трактування терміна «активи» у вітчизняних законодавчих актах, виявлено прогалину щодо регламентації поняття «земельний актив» як економіко-правової норми. Доведено відсутність адміністративної та / або статистичної інформації щодо кількісного та якісного обліку земель на рівні територіальних громад. Визначено сутність і види земельного активу. Запропоновано фіксацію в національному законодавстві дефініцій понять «земельні активи», «матеріальний земельний актив», «нематеріальний земельний актив». Обґрунтовано методичний підхід до систематичної актуалізації нормативної та експертної грошової оцінки земельних активів у режимі запровадження онлайн-функціоналу в Державному земельному кадастрі на основі технології Blockchain.
земельний актив, ідентифікація земельних активів, грошова оцінка земельних активів, функціональні типи територій
Проведено аналіз фінансової стійкості місцевих бюджетів і виявлено її залежність від фінансово-економічного потенціалу регіонів. З’ясовано, що, попри негативний вплив поширення пандемії COVID-19 на економіку регіонів, спостерігалась позитивна динаміка основних індикаторів фінансової стійкості місцевих бюджетів: зниження трансфертної залежності та покриття видатків загального фонду власними доходами місцевих бюджетів у всіх регіонах. Оцінено кореляційну залежність між валовим регіональним продуктом (середньорічними темпами його зростання) та основними показниками місцевих бюджетів. Досліджено еластичність основних податків місцевих доходів (ПДФО, єдиного податку та ін.) до ВРП. Досліджено вплив бюджетних чинників на економічне зростання регіонів і міжрегіональні диспропорції в умовах нестабільності та проведено систематизацію тенденцій впливу бюджетних чинників на регіональний розвиток.
регіон, економічне зростання, місцеві бюджети, фінансова стійкість бюджету, нестабільність
Розглянуто проблему виокремлення та ідентифікації на локальному рівні проблемних сільських територій, які потребують особливої уваги з боку держави, та досліджено підходи до її врегулювання в контексті конкретизації інструментів державної регіональної політики щодо покращення їхнього соціально-економічного стану. Виявлено, що зміст термінів «проблемна територія», «проблемна сільська територія» законодавством України не регламентовано, відсутні критерії виявлення проблемних сільських територій, оцінювання стану їхнього розвитку та класифікації за конкретними ознаками. З огляду на обмеженість інформаційно-статистичного забезпечення чіткої ідентифікації ознак проблемності сільських територій на локальному рівні як основу їх визначення використано адаптовану до європейської методології класифікацію територій адміністративних районів України як малих регіонів рівня NUTS-3 і аналогів місцевих адміністративних одиниць LAU. Виокремлення окремих типів переважно сільських територій здійснено на основі критеріїв демографічного та економічного характеру: густота наявного населення, зміни чисельності наявного населення за останні три роки, зміни кількості юридичних осіб за останні три роки, обсяг податкових надходжень на одну особу. Розроблено пропозиції щодо законодавчого забезпечення формування інструментарію розвитку проблемних територій держави.
проблемна сільська територія, критерії виокремлення проблемних сільських територій, ідентифікації типів переважно сільських територій, інструменти розвитку проблемних сільських територій
Проведено поглиблений аналіз тенденцій та особливостей розвитку економіки регіонів України в розрізі таких фінансових детермінант сталого зростання регіонів, як цінова стабільність, залучення інвестицій та покращення бізнес-клімату, стійкість публічних фінансів, прозорість адміністрування бюджетоутворюючих показників, кредитування та залучення інвестицій. Аналіз фінансових детермінант здійснено з огляду на поведінкові ефекти. Виокремлено негативні тенденції фінансового розвитку регіонів в умовах коронокризи. З’ясовано, що вплив кризи COVID-19 є територіально диференційованим, а її різноманітні ризики значною мірою обумовлені економічними та просторовими особливостями регіонального розвитку. Наголошено, що вагомою причиною поглиблення означених проблем є панічні настрої, викликані поширенням COVID-19, які зумовили прийняття низки ірраціональних рішень суб’єктами фінансово-економічних відносин на різних рівнях управління.
розвиток, регіон, фінансові детермінанти, поведінкові ефекти, інвестиції, бізнес-клімат, бюджет
Проаналізовано негативні тенденції економіки регіонів під впливом карантинних заходів, запроваджених через епідемією COVID-19: зниження економічної активності промислових і сільськогосподарських підприємств, інвестицій, експорту-імпорту регіонів, доходів місцевих бюджетів. З’ясовано негативні соціальні ефекти карантинних заходів: зниження середньої заробітної плати, рівня зайнятості населення, збільшення кількості вимушених відпусток без збереження заробітної плати. Охарактеризовано особливості державного регулювання підприємницької діяльності в умовах епідемії та їх вплив на наповнення державного та місцевих бюджетів. Наголошено, що виходом із ситуації є прискорене ендогенне економічне зростання територіальних громад і залучення в економічний оборот не задіяних досі ресурсів і перетворення їх на активи розвитку. Запропоновано шляхи переорієнтації бізнесу та державної підтримки територіальних громад.
Проведено аналіз концептуальних підходів до управління: проблемно-орієнтоване управління, ресурс-орієнтоване управління, ціннісно-орієнтоване управління, актив-орієнтоване управління. Здійснено їх порівняння та проаналізовано можливість і доцільність їх застосування для управління територіальною громадою. Обґрунтовано необхідність застосування актив-орієнтованого управління територіальною громадою в умовах адміністративно-фінансової децентралізації. Охарактеризовано особливості актив-орієнтованого управління на рівні територіальної громади. Зазначено, що метою актив-орієнтованого управління є підвищення спроможності територіальних громад завдяки мобілізації власних ресурсів та перетворенню їх на активи розвитку громади. Здійснено ідентифікацію активів територіальної громади з групуванням їх на матеріальні та нематеріальні активи. Розроблено технологію управління активами територіальних громад з виділенням етапів управління, мети, суб’єктів та об’єктів управління, взаємозв’язків.
управління, територіальна громада, активи, актив-орієнтоване управління, спроможність
Визначено тенденції та проблеми фінансового забезпечення розвитку Запорізької області в умовах реформи бюджетної децентралізації. Констатовано, що позитивними тенденціями стали: зростання надходжень доходів місцевих бюджетів області; зниження трансфертної залежності області від державного бюджету; формування об’єднаних територіальних громад з високим рівнем податкоспроможності. Негативними тенденціями розвитку визначено: посилення диференціації фінансового забезпечення розвитку обласного центру та інших адміністративно-територіальних одиниць області, зниження темпів зростання доходів бюджету розвитку. Проведено порівняльний аналіз бюджетного забезпечення розвитку Запорізької області та інших областей Центрального регіону. Результати аналізу регіональних цільових програм області дозволили констатувати домінування соціальної складової над розвитковою та низький рівень виконання низки програм.
У науковій статті акцентовано увагу на результатах проходження першого етапу адміністративно-фінансової децентралізації в Україні, який тривав чотири роки. Обґрунтовано доцільність розгляду децентралізації як механізму досягнення передовсім активізації економічного зростання в державі за принципом «знизу – вверх» за рахунок ефективного використання власних соціально-економічних ресурсів громад. Визначено основні цілі реформи в розрізі рівнів публічного управління та мету політики у сфері децентралізації. Обґрунтовано можливі ризики негативного впливу фіскальної децентралізації на економічне зростання країни на основі визначення особливостей реалізації реформи в західних країнах. Проведено аналіз інституційного супроводу реформи децентралізації в Україні. Проаналізовано особливості дотримання етапів реалізації реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Зауважено дуалістичний підхід на концептуальному рівні до децентралізації в Україні. Обґрунтовано особливості формування ОТГ в Україні з позиції визначення кількості місцевих рад, які об’єдналися, та чисельності жителів, а також рівня фінансового забезпечення бюджетів таких адміністративно-територіальних формувань. Визначено основні проблеми формування та розвитку ОТГ в умовах завершення першого етапу реформування та можливі ризики, викликані такими проблемами.
адміністративно-фінансова децентралізація, цілі реформи, законодавче забезпечення децентралізації, об’єднані територіальні громади, спроможність
У статті розглянуто питання структурної трансформації економіки регіону та обґрунтовано концептуальні засади формування регіональної політики структурної модернізації економіки в контексті активізації євроінтеграційних процесів. В її основу закладено імперативи розумної спеціалізації. Здійснення порівняльного аналізу ефективності структурних трансформацій в регіонах Польщі та України в умовах євроінтеграції дозволило встановити, що структура економіки регіонів України є наближеною до структури економіки Польщі, водночас для України властиві значні дисбаланси у динаміці зростання науко – та технологічномістких секторів економіки, низький рівень продуктивності праці, а також неефективне використання ендогенного природного, геополітичного та соціально-економічного потенціалу регіонів. Встановлено, що тенденції структурної модернізації економіки регіонів України свідчать про неефективність системи державного управління в цій сфері, зокрема в частині врахування можливостей s ризиків, пов’язаних з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. З одного боку, вона розширює можливості доступу українських виробників до європейських ринків інвестицій, інновацій, технологій тощо, з іншого, виникає низка ризиків, врахування яких є обов’язковим при розробці механізмів реалізації такої політики, а саме: обмеження щодо застосування протекціоністських заходів на внутрішніх ринках; перетворення України у місце розташування філій іноземних компаній і постачальника продукції низького або середнього рівня переробки для іноземних брендів; низький рівень прибутковості таких підприємств і програш власних позицій у «глобальному економічному ланцюзі» країнам з ще більш дешевою робочою силою; консервація низького рівня оплати праці та, відповідно, якості життя населення. Запропоновано матрицю ринкових драйверів і чинників зростання в розрізі виділених груп секторів економіки України за критеріями їх конкурентоспроможності та інноваційності (високотехнологічна промисловість, послуги, масове виробництво, переробна промисловість, а також виробництво товарів і послуг, які не беруть участі у глобальній торгівлі, але мають важливе значення для формування регіональних і локальних ринків). Одним з магістральних напрямів структурної модернізації економіки регіонів України має стати неоіндустріалізація, яка передбачає активізацію розвитку галузей промисловості на основі інновацій, нових технологій та моделей управління. Результативність неоіндустріальної трансформації вітчизняного промислового потенціалу та інтеграції в глобальні виробничі ланцюжки з більшою часткою доданої вартості може забезпечити поєднання експортоорієнтованої та інноваційноспрямованої моделей індустріалізації.
структурна трансформація, модель регіонального розвитку, структура економіки регіону, розумна спеціалізація, неіндустріалізація
Представлено дослідження процесів адміністративно-фінансової децентралізації в Україні на базовому рівні місцевого самоврядування – на рівні новостворених ОТГ з точки зору перших результатів, ризиків і викликів, які мають місце у сучасних умовах. Проаналізовано зміни до законодавства України в контексті адміністративно-територіальної реформи та реформи фіскальної децентралізації. Визначено місце та роль міст обласного значення в процесі реалізації реформи адміністративно-територіального устрою. Проаналізовано можливості формування міських агломерацій у контексті реформування адміністративно-територіального устрою. Запропоновано заходи щодо покращення фінансової спроможності територій для здійснення місцевими органами влади повноважень у контексті зміни адміністративно-територіального устрою та просторової організації влади на базовому рівні управління. Обґрунтовано шляхи зміцнення фінансової автономії муніципалітетів.
об’єднана територіальна громада (ОТГ), місто обласного значення, агломерація, фінансова спроможність, адміністративно-фінансова децентралізація
Проаналізовано особливості та з’ясовано проблеми функціонування мережі загальноосвітніх закладів у Львівській області. З’ясовано надмірну територіальну розгалуженість і низьку ефективність освітньої мережі. Досліджено зміни в управлінні освітньою сферою, викликані проведенням у країні адміністративно-територіальної реформи та реформи децентралізації. Проаналізовано законодавчі зміни 2015-2017 рр. у фінансуванні загальної середньої освіти за рахунок освітньої субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам. Побудовано фінансово-організаційний механізм консолідації освітньої мережі: з’ясовано мету, інтереси, передумови, принципи та інструменти консолідації освітньої мережі. Вирішення проблем пропонується через реалізацію заходів, пов’язаних з переглядом типових штатних нормативів функціонування освітніх закладів, удосконаленням процедури відбору та фінансування опорних закладів, удосконаленням механізму фінансування освітніх закладів через освітню субвенцію.
загальна середня освіта, фінансування, реформування, мережа освітніх закладів, освітня субвенція
Розглянуто теоретичні засади консолідованої соціальної відповідальності у контексті формування механізмів її активізації в Україні. Проаналізовано форми прояву соціальної відповідальності суб’єктів економіки, виявлено синергетичний ефект від реалізації консолідованої соціально відповідальної діяльності підприємств, держави та особи. Досліджено необхідність застосування синергетичного підходу до побудови системи соціально відповідальної діяльності на колегіальних засадах. Розкрито зміни, які мають місце у податковому регулюванні соціальної, громадської та благодійної діяльності. Виокремлено тенденції розвитку сучасної державної політики в Україні, яка спрямована на функціонування інституцій громадянського суспільства як в контексті створення, так і діяльності громадських і благодійних організацій.
громадські організації, консолідована соціальна відповідальність, синергетичний ефект, соціально відповідальна діяльність, суб’єкти економіки
Розглянуто особливості сучасного етапу розвитку пенсійного страхування на місцевому рівні (на прикладі Львівської області). Встановлено, що диспропорції соціально-економічного розвитку регіонів посилюють територіальну диференціацію формування та використання фінансових ресурсів Пенсійного фонду України як за показниками сукупних доходів, так і за показниками сукупних видатків. На основі алгоритму дослідження регіональної диференціації з’ясовано, що державна політика регіонального розвитку у сфері пенсійного страхування побудована з урахуванням інтеграції рівнів пенсійного забезпечення громадян, однак це зумовлює додаткове навантаження на Державний бюджет України. Доведено необхідність розроблення оптимізаційних заходів щодо формування та використання фінансових ресурсів пенсійного страхування з урахуванням соціально-економічного розвитку регіонів.
пенсійне страхування, фінансові ресурси, доходи, видатки, регіон
Розглянуто питання фінансового забезпечення розвитку територіальних громад крізь призму реалізації адміністративно-територіальної реформи. Визначено основні перешкоди для досягнення ефективності фінансового забезпечення розвитку територіальних громад. Досліджено структуру доходів місцевих бюджетів Львівської області за 2001-2013 рр. Визначено засадничі положення концепції забезпечення фінансової спроможності територіальних громад. Розглянуто запропоновані урядом України кроки щодо зміни податкової системи та міжбюджетних відносин, спрямованих на децентралізацію державних фінансів. Обґрунтовано необхідність досягнення фінансової спроможності територіальних громад, що забезпечить перенесення основної ваги управлінського процесу на місцевий рівень. Запропоновано нарощення обсягів небюджетних фінансових ресурсів, що впливатимуть на підвищення інвестиційної активності територіальної громади. Визначено першочергові завдання парламенту, що створять підґрунтя до більш якісного і обґрунтованого планування розвитку територій.
фінансове забезпечення розвитку територіальних громад, адміністративно-територіальна реформа, міжбюджетні трансферти, децентралізація, місцеві фінанси
Обґрунтовано теоретичні підходи до виокремлення такої категорії як «фінанси регіону» та визначення її цільового призначення в забезпеченні ефективного функціонування регіонів; визначення потенціальних і реальних можливостей регіонів у забезпеченні їх соціально-економічного розвитку на базі раціонального використання власного фінансового ресурсу; представлено критичний аналіз діючих на теперішній час механізмів управління фінансами регіонів і виявлення причин їх низької ефективності; обґрунтовано нові напрями забезпечення ефективного управління фінансами регіонів на основі врахування змін і можливостей, що створюються під впливом активізації інтеграційних процесів в Україні і у світовому економічному просторі. Фінанси регіону розглядаються як складова місцевих фінансів (відповідно до структури фінансової системи України) і становлять собою систему економічних відносин з приводу формування, використання та розподілу фінансових ресурсів між суб’єктами економіки в межах окремого регіону задля забезпечення його поточного функціонування та розвитку.
фінанси регіону, місцеві бюджети, управління, фінансова система регіону
Досліджуються можливості удосконалення механізму фінансового забезпечення розвитку територіальних громад українських сіл. Обґрунтовано доцільність поширення практики використання такої форми фінансового забезпечення розвитку сільських територіальних громад як самооподаткування, як одного з альтернативних джерел фінансування разових цільових заходів соціально-побутового характеру. Розроблено алгоритм практичної реалізації самооподаткування на рівні територіальної громади, який дозволить створити підґрунтя для активної участі мешканців у розвитку сільських населених пунктів. Наголошено на необхідності поступового розширення джерел та нарощенні обсягів небюджетних фінансових ресурсів, що впливають на підвищення інвестиційної активності територіальної громади на сільських територіях. Запропоновано основні аспекти формування транскордонного співробітництва із сільськими соціально-просторовими утвореннями.
сільські територіальні громади, механізм фінансового забезпечення розвитку сільських територіальних громад, самооподаткування, імпакт-фактори розвитку сільської громади, політика розвитку сільських районів
Досліджено проблеми функціонування та фінансування мережі закладів освіти Львівської області та доведена необхідність її реформування у відповідності до змін в економічній та демографічній ситуації. Акцентовано увагу на тому, що поряд зі зростанням частки видатків місцевих бюджетів Львівської області на освітню галузь у загальних видатках області гострою залишається проблема низької ефективності видатків, що зумовлено існуванням великої кількості малокомплектних шкіл, низькою часткою капітальних видатків в освітній галузі. Здійснена оцінка ефективності видатків освіти залежно від якості середньої освіти. Якість одержаних освітніх послуг запропоновано оцінити за результатами зовнішнього незалежного оцінювання знань. Запропоновані основні напрямки оптимізації мережі навчальних закладів дошкільної, середньої та позашкільної освіти.
видатки місцевих бюджетів, мережа закладів освіти, ефективність видатків, якість освіти, малокомплектні школи
Розглянуто методичні підходи до оцінки конвергентно-дивергентного розвитку регіонів. На основі використання статистичного та економетричного апарату для визначення конвергенції проаналізовано конвергентно-дивергентний розвиток регіонів за показниками забезпеченості капіталом суб’єктів господарювання.
конвергенція, регіон, капітал, конвергентно-дивергентний розвиток
Узагальнено методологічні засади створення та розвитку зарубіжних та вітчизняних кластерів. Дається авторське визначення муніципального кластера. Обґрунтовано доцільність входження фінансових установ в інфраструктурний муніципальний кластер. Розглянуто причини кризового стану підприємств житлово-комунального господарства та причини порушення фінансової дисципліни. Запропоновано вирішення зазначених проблем у межах муніципального кластера. Проаналізовано наявні грошові потоки комунальних підприємств міста Львова. Проведено підрахунок доходів, які отримують комерційні банки за обслуговування комунальних підприємств. Доводиться доцільність створення муніципального банку та запропоновано визначення терміна «муніципальний банк». Визначено його основні функції та особливості активних і пасивних операцій. Доводиться доцільність співпраці муніципального банку з державними органами влади та міжнародними фінансово-кредитними установами.
муніципальний банк, муніципальний кластер, грошові потоки, інфраструктура, регіональні виробничі кластери, кластерна політика, кластерний підхід в житлово-комунальному господарстві
Розглядаються підходи до оцінки взаємовпливу фінансового потенціалу регіону та розвитку інноваційної діяльності у ньому. Виокремлено два напрямки такого взаємовпливу: зміна фінансового потенціалу регіону під впливом інновацій в управлінні та взаємовплив інноваційної активності підприємств реального сектору економіки регіону та його фінансовим потенціалом. Досліджено взаємозв’язки між інноваційною активністю промислових підприємств Львівської області та її фінансовим потенціалом на основі використання методу кореляційного аналізу.
регіон, фінансовий потенціал регіону, інноваційна діяльність, інновації, фінансові ресурси, реальний сектор економіки, фінансування інноваційної діяльності
Досліджено еволюцію підходів до районування економічного простору України та доведено необхідність його модернізації з огляду на розвиток інноваційних видів економічної діяльності, появу нових організаційних форм підприємницької діяльності, посилення просторової конкуренції та вплив глобалізаційних процесів. Запропоновано нову ідеологію районування, суть якої полягає у переході від територіально-виробничого підходу, основою якого є енерговиробничі цикли, до мережевого, який ґрунтується на структуруванні економічного простору на засадах кластеризації економіки. Проведено компаративний аналіз класичної та нової парадигм економічного районування. Обґрунтовано необхідність реалізації потенціалу міжрегіональних інтеграційних взаємодій регіонів України та формування нових конкурентних на міжнародному рівні економічних районів.
районування, просторово-інституційна структура економіки, класична парадигма районування, нова парадигма районування, економічний район
Представлена розроблена методика оцінки впливу інтеграційних процесів на конвергенцію соціально-економічного розвитку регіонів України, яка включає аналіз s-конвергенції та b-конвергенції та дозволяє оцінити просторову кластеризацію темпів розвитку регіонів. Методику апробовано на прикладі українських регіонів, зокрема проаналізовано процеси конвергенції/дивергенції у розвитку українських регіонів у розрізі s- і b-конвергенції. На основі оцінки параметрів моделі мінімально умовної конвергенції автором перевірено гіпотезу про наявність просторової кластеризації середніх темпів розвитку регіонів. На основі використання методу факторного аналізу окреслено найвагоміші чинників динаміки регіонального соціально-економічного розвитку (які зумовлюють траєкторію і динаміку регіонального розвитку та, відповідно, визначають конвергентний чи дивергентний тип розвитку регіонів), що дозволило визначити основні шляхи подолання його асиметричності.
процеси конвергенції/дивергенції, соціально-економічний розвитoк регіонів, темпи регіонального розвитку
Цитування
Сторонянська І. З. Удосконалення освітньої мережі як напрямок підвищення ефективності видатків місцевих бюджетів Львівської області / І. З. Сторонянська, Л. Я. Беновська // Регіональна економіка. – 2013. – №4(74). – С. 51-61. {re2017.01.038.004}
Кравців В. С., Сторонянська І. З., Жук П. В. Реформування територіальної основи місцевого самоврядування в контексті його фінансової спроможності // Економіка України. 2017. №1. С. 41-51. {re2018.02.032.004}
Децентралізація в Україні та її вплив на соціально-економічний розвиток територій: методичні підходи та результати оцінювання: наукова доповідь / ред. І. З. Сторонянська. Львів: ІРД НАНУ, 2018. 144 с. {re2019.01.003.001}
Децентралізація в Україні та її вплив на соціально-економічний розвиток територій: методичні підходи та результати оцінювання: наукова доповідь / наук. ред. І. З. Сторонянська. Львів: ІРД НАНУ, 2018. 144 с. {re2019.01.014.006}
Шульц С. Л., Сторонянська І. З. Регіональна соціально-економічна асиметрія: сутнісні ознаки та чинники. Економічний форум. 2013. № 1. С. 161-165. {re2019.01.024.002}
Сторонянська І. З., Беновська Л. Я. Просторові асиметрії економічного розвитку в умовах адміністративно-фінансової децентралізації. Економіка України. 2018. № 2. С. 50-65. {re2019.01.024.003}
Сторонянська І. З., Беновська Л. Я. Ефективність використання фінансових ресурсів місцевих бюджетів: проблемно-орієнтований аналіз. Стратегічні пріоритети. 2014. 1. С. 84-90. {re2019.01.024.006}
Сторонянська І., Максименко А. Об’єднані територіальні громади Карпатського регіону: соціологічна оцінка. Львів: ІРД НАНУ, 2018. 30 с. {re2019.02.026.009}
Децентралізація в Україні та її вплив на соціально-економічний розвиток територій: методичні підходи та результати оцінювання: наукова доповідь / наук. ред. Сторонянська І. З. Львів: ІРД НАНУ, 2018.144 с. {re2019.02.036.002}
Козоріз М. А., Кузнєцова А. Я., Сторонянська І. З., Возняк Г. В. Фінанси регіону: теорія, проблеми, практика: монографія. Київ: УБС НБУ, 2010. 222 с. {re2019.02.036.004}
Сторонянська І. З., Патицька Х. О. Адміністративно-фінансова децентралізація: цілі реформи та результати першого етапу. Регіональна економіка. 2019. № 1. С. 3-13. {re2019.03.003.004}
Децентралізація в Україні та її вплив на соціально-економічний розвиток територій: методичні підходи та результати оцінювання: наукова доповідь / ред. І. З. Сторонянська. Львів: ІРД НАНУ, 2018. 144 с. {re2019.03.003.007}
Децентралізація в Україні та її вплив на соціально-економічний розвиток територій: методичні підходи та результати оцінювання: наукова доповідь / ред. І. З. Сторонянська. Львів: ІРД НАНУ, 2018. 144 с. {re2019.03.060.011}
Сторонянська І. З., Козоріз М. А., Давимука С. А., Возняк Г. В. та ін. Управління фінансовими ресурсами місцевих бюджетів Львівщини: проблеми та напрями підвищення ефективності: наук. доповідь. Львів: ІРД НАН України, 2013. 93 с. {re2019.03.088.003}
Сторонянська І. З., Беновська Л. Я. Просторові асиметрії економічного розвитку в умовах адміністративно-фінансової децентралізації. Економіка України. 2018. № 2. С. 50-65. {re2019.03.088.010}
Децентралізація в Україні та її вплив на соціально-економічний розвиток територій: методичні підходи та результати оцінювання: наукова доповідь / наук. ред. І. З. Сторонянська. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2018. 144 с. (Серія «Проблеми регіонального розвитку»). {re2019.03.134.019}
Кравців В. С., Сторонянська І. З., Жук П. В. Реформування територіальної основи місцевого самоврядування в контексті його фінансової спроможності. Економіка України. 2017. № 1. С. 41-51. {re2019.04.152.009}
Адміністративно-територіальний устрій: методологічні основи та практика реформування: монографія / В. С. Кравців, П. В. Жук, І. З. Сторонянська та ін. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2016. 264 с. {re2019.04.152.010}
Сторонянська І. З., Беновська Л. Я. Бюджети розвитку місцевих бюджетів: проблеми формування та використання в контексті поглиблення бюджетної децентралізації. Фінанси України. 2016. № 5. С. 34-47. {re2019.04.152.012}
Сторонянська І., Пелехатий А. Фінансове забезпечення розвитку сільських територіальних громад: монографія. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2014. 190 с. {re2019.04.152.013}
Децентралізація в Україні та її вплив на соціально-економічний розвиток територій: методичні підходи та результати оцінювання: наукова доповідь / наук. ред. І. З. Сторонянська. Львів: ІРД НАНУ, 2018. 144 с. {re2020.01.005.012}
Сторонянська І. З., Беновська Л. Я. Ефективність використання фінансових ресурсів місцевих бюджетів: проблемно-орієнтований аналіз. Стратегічні пріоритети: наук. аналіт. зб. 2014. № 1. С. 84-90. {re2020.02.005.016}
Кравців В., Сторонянська І., Жук П. Реформування територіальної основи місцевого самоврядування в контексті його фінансової спроможності. Економіка України. 2017. № 1. С. 41-51. {re2020.02.017.008}
Децентралізація в Україні та її вплив на соціально-економічний розвиток територій: методичні підходи та результати оцінювання: наукова доповідь / І. З. Сторонянська. Львів: ІРД НАНУ, 2018.144 с. {re2020.02.017.011}
Територіальний розвиток і регіональна політика. Стратегування регіонального розвитку на засадах смарт-спеціалізації: наукова доповідь / наук. ред. І. З. Сторонянська; ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України». Львів, 2020. 141 с. {re2020.04.024.012}
Сторонянська І. З., Беновська Л. Я. Економіка регіонів України під дією викликів пандемії COVID-19. Регіональна економіка. 2020. № 2(96). С. 5-16. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2020-2-1 {re2020.04.093.003}
Сторонянська І. З., Патицька Х. О. Адміністративно-фінансова децентралізація: цілі реформи та результати першого етапу. Регіональна економіка. 2019. № 1. С. 3-13. {re2021.01.005.003}
Стале ендогенне зростання регіонів України в умовах децентралізації: монографія / ред. І. З. Сторонянська. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2019. 501 с. {re2021.01.072.012}
Сторонянська І., Патицька Х., Гринчишин I., Чемерис В. Просторові диспропорції у розвитку територіальної громади в умовах адміністративно-фінансової децентралізації. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2020. № 6(4), С. 43-62. DOI: https://doi.org/10.51599/are.2020.06.04.03 {re2021.01.081.006}
Соціально-економічний розвиток територіальних громад центральної України в умовах децентралізації: наук. –аналіт. звіт / наук. ред. І. З. Сторонянська. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2019. 104 с. URL: http://ird.gov.ua/irdp/p20190040.pdf {re2021.01.081.007}
Територіальні громади в умовах децентралізації: ризики та механізми розвитку: монографія / ред. В. С. Кравців, І. З. Сторонянська. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2020. 531 с. {re2021.02.005.007}
Стале ендогенне зростання регіонів України в умовах децентралізації: монографія / ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»; ред. І. З. Сторонянська. Львів, 2019. 501 с. {re2021.02.100.018}
Сторонянська І. З., Беновська Л. Я. Економіка регіонів України під дією викликів пандемії COVID-19. Регіональна економіка. 2020. № 2(96). С. 5-16. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2020-2-1 {re2021.02.150.001}
Сторонянська І., Прокопюк А. Структурні дисбаланси розвитку економіки регіонів: порівняльний аналіз України та Польщі: монографія. Львів-Білосток, 2018. 328 с. {re2021.03.005.008}
Стале ендогенне зростання регіонів України в умовах децентралізації: монографія / ред. І. З. Сторонянська. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України, 2019. 501 с. {re2021.03.015.008}
Storonyanska I., Patytska K., Hrynchyshyn I., Chemerys V. Spatial disproportions in development of territorial community under conditions of administrative and financial decentralization. Agricultural and Resource Economics. 2020. Vol. 6(4). Pp. 43-62. DOI: https://doi.org/10.51599/are.2020.06.04.03 {re2021.03.028.006}
Storonyanska I., Melnyk M., Leshchukh I., Shchehlyuk S., Medynska T. The Efficiency of Financing the Regional Smart-Specialization Strategies’ Implementation from the EU Structural Funds. European Journal of Sustainable Development. 2021. Vol. 10(2). Pp. 241-255. DOI: https://doi.org/10.14207/ejsd.2021.v10n2p241 {re2021.03.028.007}
Стале ендогенне зростання регіонів України в умовах децентралізації: монографія / ред. І. З. Сторонянська. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України, 2019. 501 с. {re2021.03.036.012}
Функціональні типи територій як об’єкт державної регіональної політики: методичні підходи до ідентифікації: науково-аналітична доповідь / наук. ред. І. З. Сторонянська. Львів: ІРД НАНУ, 2020. 150 с. (Серія «Проблеми регіонального розвитку»). {re2021.03.073.003}
Сторонянська І. З., Залуцький І. Р. Методичні підходи до виокремлення та ідентифікації сільських територій (у контексті імплементації європейського досвіду). Економіка України. 2020. № 11. С. 41-59. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2020.11.041 {re2021.03.073.018}
Сторонянська І. З., Беновська Л. Я. Орієнтація на управління активами територіальних громад: теоретичні підходи. Регіональна економіка. 2020. № 1(95). С. 5-13. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2020-1-1 {re2021.03.099.008}
Сторонянська І. З., Беновська Л. Я. Орієнтація на управління активами територіальних громад: теоретичні підходи. Регіональна економіка. 2020. № 1. С. 5-13. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2020-1-1 {re2022.01.005.004}
Сторонянська І. З., Беновська Л. Я. Економіка регіонів України під дією викликів пандемії COVID-19. Регіональна економіка. 2020. № 2(96). С. 5-16. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2020-2-1 {re2022.01.051.011}
Економіка регіонів України в умовах війни: ризики та напрямки забезпечення стійкості: науково-аналітичне видання / наук. ред. І. З. Сторонянська; ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України». Львів, 2022. 70 с. URL: http://ird.gov.ua/irdp/p20220033.pdf {re2022.02.094.005}
Стратегічне оцінювання функціональних типів територій: потенціал та ризики розвитку: наук.–аналіт. доп. / наук. ред. І. З. Сторонянська. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. Долішнього НАН України», 2021. 137 с. {re2023.01.005.011}
Стале ендогенне зростання регіонів України в умовах децентралізації: монографія / ред. І. З. Сторонянська. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2019. 501 с. {re2023.01.005.013}
Сторонянська І. З., Беновська Л. Я. Просторові асиметрії економічного розвитку в умовах адміністративно-фінансової децентралізації. Економіка України. 2018. № 2. С. 50-64. {re2023.01.005.014}
Storonyanska I., Nowakowska A., Benovska L., Dub A. Imbalances and risks of the regional development of Ukraine’s economy under conditions of instability. Agricultural and Resource Economics. Vol. 8(3). Pp. 81-97. DOI: https://doi.org/10.51599/are.2022.08.03.05 {re2023.01.005.015}
Сторонянська І. З., Беновська Л. Я. Особливості фінансового вирівнювання розвитку територій в умовах бюджетної децентралізації. Фінанси України. 2018. № 6. С. 58-74. {re2023.02.021.001}
Сторонянська І. З., Беновська Л. Я. Моделі фінансового вирівнювання: світова практика. Фінанси України. 2020. № 2. С. 25-37. DOI: https://doi.org/10.33763/finukr2020.02.025 {re2023.02.021.002}
Економіка регіонів України в умовах війни: ризики та напрямки забезпечення стійкості / наук. ред. І. З. Сторонянська; ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України». Львів, 2022. 70 с. (Серія «Проблеми регіонального розвитку»). URL: http://ird.gov.ua/irdp/p20220033.pdf {re2023.02.050.002}
Сторонянська І. З., Беновська Л. Я. Моделі фінансового вирівнювання: світова практика. Фінанси України. 2020. № 2. С. 25-37. DOI: https://doi.org/10.33763/finukr2020.02.025 {re2023.03.110.010}
Сторонянська І. З., Беновська Л. Я. Особливості фінансового вирівнювання розвитку територій в умовах бюджетної децентралізації. Фінанси України. 2018. № 6. С. 58-74. {re2023.03.110.011}
Стале ендогенне зростання регіонів України в умовах децентралізації: монографія / ред. І. З. Сторонянська. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2019. 501 с. {re2023.03.110.013}
Виклики та пріоритети управління активами територіальних громад в умовах війни: наук. аналіт. Доп. / наук. ред. І. З. Сторонянська; ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України». Львів, 2022. 79 с. URL: http://ird.gov.ua/irdp/p20220034.pdf {re2024.01.005.005}
Економіка регіонів України в умовах війни: ризики та напрямки забезпечення стійкості / наук. ред. І. З. Сторонянська; ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України». Львів, 2022. 70 с. URL: http://ird.gov.ua/irdp/p20220033.pdf {re2024.01.081.005}
Економіка регіонів України в умовах війни: ризики та напрямки забезпечення стійкості / наук. ред. І. З. Сторонянська. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2022. 70 с. URL: http://ird.gov.ua/irdp/p20220033.pdf {re2024.02.041.003}
Розвиток професійно-технічної освіти регіону на засадах публічно-приватного партнерства / наук. ред.: І. З. Сторонянська, Т. Г. Васильців. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2022. 75 с. URL: http://ird.gov.ua/irdp/p20220031.pdf {re2024.02.084.007}
УКР 
ENG
istoron.ird@gmail.com
istoron@i.ua
(032)270-7043
УДК 330.352/354:332.145:330.837; JEL O20, R58